РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2018 року Справа № 823/887/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області, в якій просить:
- визнати неправомірною та протиправною відмову управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області щодо встановлення позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни);
- зобов`язати управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області надати (встановити) позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , статус інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він належить до числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи від захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження. Згідно норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він належить до числа інвалідів війни, для реалізації свого права звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу та видачі посвідчення інваліда війни, надав необхідні документи, проте відповідач відмовив йому у задоволенні даної заяви.
Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Аргументував свою позицію тим, що для встановлення зазначеного статусу необхідне документальне підтвердження залучення особи до складу формувань цивільної оборони. Цей документ має містити дані про таке залучення з посиланням на наказ чи розпорядження штабу цивільної оборони та інформацію про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, крім того посилався на роз`яснення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.08.2006 №04-9492/281.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Позивач є інвалідом ІІІ групи довічно внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 6ЧК №126837 від 24.03.2008 року.
20.12.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив повідомити про перелік необхідних документів, строки та порядок в який розглядається питання про надання статусу інваліда війни
Листом від 21.12.2017 №05/2191 відповідач надав зупитувану інформацію.
04.01.2018 позивач звернувся із заявою про встановлення статусу інваліда війни згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та додав відповідні документи.
Проте, листом від 09.01.2018 відповідач вказав, що згідно з рішенням протоколу №1 від 09.01.2018 позивачу відмовлено у встановленні статусу інваліда війни з підстав не підтвердження факту залучення останнього до складу формувань Цивільної оборони.
30.01.2018 позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив надати протокол №1 від 09.01.2018. Даний протокол був наданий позивачу відповідачем.
В подальшому, позивач звернувся з заявами від 30.01.2018 та 31.08.2018 в яких просив видати опис та копії доданих документів до заяви щодо встановлення статусу інваліда війни.
Листом від 02.02.2018 №05/139 відповідач надав письмову відповідь на заяви від 30.01.2018 та 31.01.2018 та додав комплект документів, що подані позивачем разом із заявою про встановлення статусу інваліда війни, а саме:
- копію паспорту;
- копію картки платника податків;
- копію довідки МСЕК серії 6ЧК №126837 від 24.03.2008;
- копію посвідчення ліквідатора 1 категорії серії НОМЕР_2 від 14.06.2005 та вкладку № НОМЕР_3 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 ;
- копію висновку обласної лікарсько-консультативної комісії №10 від 14.03.2005;
- копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 06.07.2005;
- копію відрядження від 02.05.1986;
- копію виписки з наказу №22 від 02.05.1986;
- копію довідки Маньківського районного військового комісаріату від 04.01.2018;
- копію дорожнього листа від 02.05.1986;
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, якщо особа була залучена до складу формувань Цивільної оборони та стала інвалідом внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Відповідач, відмовляючи у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення посилається на те, що ним не надано документального підтвердження залучення особи до складу формувань цивільної оборони.
У відповідності до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №1111-1976 року; наказу заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 року (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об`єкті народного господарства), Розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року №01, від 30.04.1986 року №2, від 04.05.1986 року №16, від 19.05.1986 року №52 та ін.), Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.
Тобто, цивільна оборона та її формування створювались на всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, та до складу формувань Цивільної оборони в обов`язковому порядку залучалось все працездатне населення. Формування Цивільної оборони створювались саме з метою виконання робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; Порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно п.16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 комісія визначає ступінь втрати здоров`я, групу і час настання інвалідності та їх причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою на підставі експертного висновку, визначеного в установленому порядку МОЗ лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, міжвідомчої експертної ради чи постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою та за наявності: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції з відміткою про перереєстрацію або посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п.26 Положення причинами інвалідності є пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Відповідно до п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №302 посвідчення «інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Таким чином, особи, інвалідність яких пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за наявності документів, підтверджуючих право на отримання статусу інваліда війни, мають право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.
Як вбачається з матеріалів справи у 1986 році позивач працював в Маньківському ремонтно-транспортному підприємству на посаді водія та приймав участь в заходах щодо евакуації з населених пунктів Чорнобильського району.
Участь позивача у ліквідації наслідків Чорнобилської катастрофи також підтверджується випискою з наказу №22 по Маньківському ремонтно-транспортному підприємству від 02.05.1986, довідкою №151, виданою ВАТ «Маньківський Агропроммеханізація» згідно якої ОСОБА_2 був направлений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 по 04.05.1986, дорожнім листом від 02.05.1986 №127639, посвідченням про відрядження від 02.05.1986.
Згідно висновку спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії №10 від 14.03.2005 року причина інвалідності позивача - захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, з довідки МСЕК серії 6ЧК №126837 позивачу визначено ступінь втрати професійної здатності та безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, вказані вище обставини підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, та те, що виявлене у позивача захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для надання позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано документального підтвердження перебування його у складі цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає не обґрунтованим, оскільки чинним законодавством механізм зберігання та отримання такого підтвердження не передбачений.
При цьому жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.
Отже доводи відповідача про відсутність необхідних документів, які б підтверджували факт виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС саме у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, суд вважає безпідставними.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз`яснення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.08.2006 №04-9492/281 оскільки останній несе суто інформаційний та рекомендаційний характер, не має ознак нормативно-правового акту, а тому не може регулювати порядок прийняття рішення про встановлення статусу інваліда війни.
За даних обставин суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправною відмову відповідача у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Щодо вирішення питання про зобов`язання управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області надати позивачу статус інваліда війни, суд зазначає, що не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому суд звертає увагу, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у встановленні статусу інваліда війни з тих самих підстав, які судом визнані протиправними.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 77, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) статусу інваліда війни.
Зобов`язати управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 03195837) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення йому статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни згідно з вимогами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2018 |
Оприлюднено | 21.09.2022 |
Номер документу | 73136687 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Гаращенко
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Гаращенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні