КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5830/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСББ Перший будинок на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2018 року (повний текст виготовлено 04 січня 2018 року) у справі за адміністративним ОСББ Перший будинок до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року позивач, ОСББ Перший будинок , звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 листопада 2016 року №0057271203 та №0057281203.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування даних Державного земельного кадастру, а ОСББ не є платником земельного податку.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ОСББ Перший будинок по земельному податку.
За результатом перевірки складено акт від 31 жовтня 2016 року №9643/26-51-12-03-24363115, яким встановлено, що позивачем не подано обов'язкову податкову звітність та не задекларовано суми податкових зобов'язань у розмірі 4240,52 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2016 року:
№0057271203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 6 842,10 грн. (за основним платежем 5 473,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1368,42 грн.),
№0057281203, яким застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та зазначив, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв відповідно до норм Податкового кодексу України.
Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
Згідно ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, ОСББ Перший будинок зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності: 70.32.0 управління нерухомим майном.
Як вбачається з акта перевірки 31 жовтня 2016 року №9643/26-51-12-03-24363115, позивачем не подано обов'язкову податкову звітність та не задекларовано суми податкових зобов'язань земельного податку щодо земельної ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:90:011:149 та 8000000000:90:011:002.
У матеріалах справи містяться інформаційні довідки №89488313 та 89487962 від 14 червня 2017 року, відповідно до яких у державних реєстрах відсутні будь-які відомості про зареєстровані права на земельні ділянки.
Відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з положеннями ст.. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Проте, у акті перевірки від 31 жовтня 2016 року №9643/26-51-12-03-24363115 що є підставою для визнання позивача платником земельного податку. Зокрема, не вказано на якому правову титулі позивачу належить земельна ділянка та/або нерухоме майно, що на ній розташоване, не надано доказів на підтвердження зазначеного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем не встановлено чи є позивач платником земельного податку.
А тому, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 листопада 2016 року №0057271203 та №0057281203 є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСББ Перший будинок до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем у даній справі понесено судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у загальному розмірі 4 000 грн. (1 600 грн. + 2 400 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями №53 від 28 квітня 2017 року та №14 від 30 січня 2018 року.
Враховуючи те, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
П О С Т АН О В И В:
Апеляційну скаргу ОСББ Перший будинок на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2018 року - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2018 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСББ Перший будинок до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 листопада 2016 року №0057271203 та №0057281203.
Стягнути на користь ОСББ Перший будинок (код ЄДРПОУ: 24363115) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39479227) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.., згідно з платіжними дорученнями №53 від 28 квітня 2017 року та №14 від 30 січня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 03.04.2018
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2018 |
Оприлюднено | 04.04.2018 |
Номер документу | 73137310 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бєлова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні