Рішення

від 03.04.2018 по справі 826/5339/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2018 року 14:36 № 826/5339/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Павленко Ю.В., за участю представників: ГУ ДФС у м. Києві - Мельника А.А., Аліфанова Т.Ю., ТОВ Вангард Атлантік - Ширніної А.В. розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДФС у м. Києві із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік , в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код 39342059).

В обґрунтування вказаного подання заявник зазначає, що наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 19.03.2018 №4249 відповідно до положень Податкового кодексу України призначено проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код 39342059) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період 06.02.2015 по 31.12.2017 та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.02.2015 по 31.12.2017, тривалістю 10 робочих днів з 29.03.2018 по дату завершення. Копію вказаного наказу разом із повідомленням від 19.03.2018 №11079/10/26-15-14-03-03 про проведення перевірки було направлено на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду на 03.04.2018.

У судовому засіданні 03.04.2018 представники заявника подання підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення подання заперечив, посилаючись на те, що Головне управління ДФС у м. Києві порушило строки повідомлення про проведення перевірки, оскільки копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати про проведення такої перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код 39342059) отримало лише 21.03.2018, а відтак, відповідач, скориставшись своїм правом, не допустив посадових осіб Головного управління ДФС у м. Києві до проведення планової виїзної перевірки на підставі п. 81.1 ст 81 Податкового кодексу України.

Розглянувши подання, документи і матеріали, які були поданні у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

З метою проведення перевірки, посадовими особами здійснено вихід за адресою реєстрації відповідача та встановлено відсутність останнього та його посадових осіб за місцем знаходження, про що складено акт від 29.03.2018 №5011/26-15-42008.

У зв'язку з цим, на підставі вимог п.п. 94.6.1 п. 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівником ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке надіслано на поштову адресу відповідача.

Окружний адміністративний суд міста Києва заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які надані суду, зазначає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, адміністративний арешт майна платника податків у разі відмови такого платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення документальної перевірки може бути застосовано виключно за наявності законних підстав для її проведення.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлює, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.6 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин наявність законних підстав для проведення перевірки та дотримання умов допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд встановив наступне.

Відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, наказом Головного управління ДФС у місті Києві від 19.03.2018 №4249 призначено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код 39342059) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період 06.02.2015 по 31.12.2017 та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.02.2015 по 31.12.2017, тривалістю 10 робочих днів з 29.03.2018 по дату завершення перевірки.

З метою проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік головними державними інспекторами-ревізорами відділу перевірки юридичних осіб з податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску управління контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі направлень від 29.03.2018 №213/26-15-42-08 та №212/26-15-42-08 здійснено виїзд за місцем розташування платника податків.

Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано представниками сторін під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік не допустило посадових осіб Головного управління ДФС у місті Києві до проведення перевірки із посиланням на отримання наказу про проведення перевірки у строки, що не узгоджуються із приписами Податкового кодексу України.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік заявою (повідомленням) від 28.03.2018 повідомило про недопуск посадових осіб Головного управління ДФС у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік .

На підставі вказаного, посадовими особами ГУ ДФС у місті Києві складено акти від 29.03.2018: про відсутність за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік №511/26-15-42-08; про недопуск посадових осіб ГУ ДФС у місті Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік №512/26-15-42-08 та про відмову від підпису акта про недопуск посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік №513/26-15-42-08.

На підставі п.п. 94.6.1 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівником ГУ ДФС України за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 Податкового кодексу України було прийнято рішення №12923 від 30.03.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке й стало підставою для звернення до адміністративного суду із даним поданням.

Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок встановлені статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведеного вбачається, що платник податків зобов'язаний допустити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання платнику податків, у випадках визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України платнику податків вищезазначених документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що вказаний наказ разом із повідомленням про проведення перевірки від 19.03.2018 №11079/10/26-15-14-03 направлено рекомендованим листом 19.03.2018 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік , що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком поштового відправлення від 19.03.2018.

Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України, яка визначає порядок листування платників податків та контролюючих органів, встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З наданих відповідачем пояснень, а також із заяви (повідомлення) Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік Головному управлінню ДФС у м. Києві вбачається, що копію наказу товариство отримало 21.03.2018, тобто менш ніж за 10 днів до початку проведення перевірки, що стало підставою для недопуску посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки.

Однак, суд з таким висновком не погоджується та зазначає, що повідомлення та наказ про проведення документальної планової перевірки були надіслані платнику податків податковим органом за 10 днів до початку проведення перевірки, тобто в строк, визначений Податковим кодексом України. Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника відповідача, платником податків було отримано зазначені документи 21.03.2018, тобто за 7 днів до початку проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік не було позбавлено можливості у такий строк ознайомитись у встановлений законом спосіб із зазначеними документами до початку здійснення контрольного заходу, що, в свою чергу, нівелює протиправність дій ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної планової виїзної перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила також, що наказ ГУ ДФС у м. Києві в судовому порядку не оскаржувався.

Як встановлено під час розгляду справи, відбувся факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, а тому суд приходить до висновку, що керівником Головного управління ДФС у м. Києві правомірно прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №12923 від 30.03.2018.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що контролюючим органом дотримано норми Податкового кодексу України щодо проведення перевірки платника податків, враховуючи, що чинним законодавством встановлено порядок застосування адміністративного арешту виключно з підстав, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість подання та наявність підстав для його задоволення.

Законом України Про судовий збір Державна фіскальна служба та її територіальні підрозділи не звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду з позовами та іншими заявами.

Оскільки Головним управлінням ДФС у м. Києві при подачі до суду подання не було сплачено судовий збір та подано клопотання про відстрочку судового збору, ухвалою суду від 02.04.2018 було відстрочено сплату судового збору, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві з судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 2, 19, 77, 90, 139, 194, 241-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Подання Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код 39342059).

Рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Головного управління ДФС у м.Києві (04655, м.Київ, вул.Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) відстрочений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31218206784007; код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Суддя А.С. Мазур