Постанова

від 03.04.2018 по справі 355/878/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 355/878/17 Суддя (судді) першої інстанції: Єременко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Пилипка А.Г.,

представника відповідачів: - Миколаєнка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Громадської спілки Об'єднання народного контролю України на постанову Баришівського районного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської спілки Об'єднання народного контролю України до Селичівського сільського голови Баришівського району Київської області Кубрак Неоніли Петрівни, Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, Виконкому Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року позивач - Громадська спілка Об'єднання народного контролю України звернувся до Баришівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Селичівського сільського голови Баришівського району Київської області Кубрак Неоніли Петрівни, Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, Виконкому Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням остаточних уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії Селичівської сільської голови Кубрак Н.П. щодо незабезпечення своєчасного надання Селичівською сільською радою та виконкомом Селичівської сільської ради відповіді на запити на інформацію від 24.04.2017 року за № 1-24/04 та № 2-24/04 і від 06.06.2017 року № 1-06/06 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області;

- визнати протиправними дії Селичівської сільської ради щодо несвоєчасного надання відповіді на запити на інформацію від 24.04.2017 року за № 1-24/04 і від 06.06.2017 року № 1-06/06 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області;

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Селичівської сільської ради щодо несвоєчасного надання відповіді на запит на інформацію від 24.04.2017 року за № 2-24/04 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 26 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи позивачем було отримано відповіді на інформаційні запити, інформація, що в них була зазначена, позивача повністю влаштовувала, що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 24.04.2017 року за №1-24/04 та №2-24/04 і 06.06.2017 року за №1-06/06 Селичівському сільському голові Кубрак Н.П. відокремленим підрозділом громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області були направлені запити на інформацію, згідно яких запитувалась така публічна інформація:

- копії рішень сесій Селичівської сільської ради за 2015-2017 роки (або надати

можливість для фотокопіювання цих рішень);

- список осіб, які займають пільгову та загальну чергу на отримання землі на

території адміністративної одиниці села Селичівки;

- копії протоколу, поіменного голосування та рішень сесії Селичівської сілської ради, яка відбулася 02.06.2017 року.

Вказані запити на інформацію були отримані відповідачем, про що свідчать вхідні номери №№34, 35 від 25.04.2017 року і №42 від 07.06.2017 року.

Разом з тим, на час звернення позивача із даним позовом, відповідей на вищевказані запити останнім отримано не було, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України Про доступ до публічної інформації (далі - Закон 2939-VI).

Відповідно до ч.1 ст.. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про доступ до публічної інформації закріплено право запитувача на доступ до публічної інформації, яке гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію.

Пункт 1 ч. 1 ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації визначає обов'язок розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію. Достовірність, точність і повність наданої інформації може бути встановлена лише, якщо її носій (копії документів) належним чином засвідчений уповноваженим органом. Відповідно до ч.1, 2 та 5 ст. 19 вищевказаного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону розпорядниками інформації визначаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту . У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обгрунтуванням такого продовження.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Так, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року, визначене поняття суб'єкт владних повноважень не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб'єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI. У зв'язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов'язки розпорядника інформації, у тому числі обов'язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації (статті 14, 15 Закону № 2939-VI). У разі подання позову до таких осіб судам необхідно залишати його без задоволення через неналежність відповідача (нездатність таким відповідачем порушити права позивача), за умови якщо позивач відмовиться від їх заміни на належного відповідача і/або суд не знайде підстав для залучення другого відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що голова Селичівської сільської ради, не є розпорядником інформації, в розумінні норм Закону України Про доступ до публічної інформації , разом з тим, в силу дію приписів частини 3 статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , Кубрак Неоніла Петрівна повинна була пере направити такі запити за належністю до органу, у віданні якого знаходиться запитувана інформація.

Як встановлено рішенням суду першої інстанції та не спростовано апелянтом, під час судового розгляду справи, громадською спілкою Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області було отримано відповіді на інформаційні запити за №1-24/04 та №2-24/04 і 06.06.2017 року за №1-06/06, а відповідно до наданих представником позивача пояснень у судовому засіданні суду першої інстанції, надані відповіді цілком їх влаштували.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на той факт, що позовними (уточненими) та апеляційними вимогами є саме визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень щодо несвоєчасного надання відповіді на запити на інформацію.

Законом 2939-VI встановлено чіткі строки надання відповідей на запити, дані строки суб'єктами владних повноважень були порушені, а тому вимоги апелянта є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Громадської спілки Об'єднання народного контролю України - задовольнити, постанову Баришівського районного суду Київської області від 26 січня 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської спілки Об'єднання народного контролю України - задовольнити.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 26 січня 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Громадської спілки Об'єднання народного контролю України задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Селичівської сільської голови Кубрак Н.П. щодо незабезпечення своєчасного надання Селичівською сільською радою та виконкомом Селичівської сільської ради відповіді на запити на інформацію від 24.04.2017 року за № 1-24/04 та № 2-24/04 і від 06.06.2017 року № 1-06/06 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області.

Визнати протиправними дії Селичівської сільської ради щодо несвоєчасного надання відповіді на запити на інформацію від 24.04.2017 року за № 1-24/04 і від 06.06.2017 року № 1-06/06 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області.

Визнати протиправними дії виконавчого комітету Селичівської сільської ради щодо несвоєчасного надання відповіді на запит на інформацію від 24.04.2017 року за № 2-24/04 відокремленого підрозділу громадської спілки Об'єднання народного контролю України по Баришівському району Київської області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б. Шелест

Повний текст виготовлено 03 квітня 2018 року.