Постанова

від 27.03.2018 по справі 822/844/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/844/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

27 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року (ухвалену 08 грудня 2017 року, повний текст якого виготовлено 12 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2016: №0000112204, №0000132211, №0000122211, №0013191702.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року, позов задоволений частково, податкові повідомлення - рішення від 28.04.2016 №0000112204, №0000122211, №0000132211 скасовані в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0013191702 скасоване в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 80882,50 грн та 781,79 грн нарахованої пені.

Постановою від 04 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року у справі №822/844/16 та прийняв нову. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 28.04.2016 року №0013191702 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 182 501,44 грн та нарахованої пені в сумі 781,95 грн. В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 28.04.2016 №0000112204 справу направив на новий розгляд. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області і Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0000112204.

Не погоджуючись із постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що стверджуючи про неможливість включення позивачем до складу витрат процентів за кредитом у сумі 698 876 грн, з огляду на відсутність зв'язку таких витрат із господарською діяльністю ТОВ "Завод "Атонмаш", суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам позивача в цій частині. Крім того, судом першої інстанції не враховано факт відсутності заборгованості у позивача по спірному податковому повідомленні-рішенні та наявність переплати з податку на прибуток, що має наслідком відкликання вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому вказав на законність та обґрунтованість постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року. Також заперечив зв'язок витрат на сплату відсотків у сумі 698 876 грн за кредитом із господарською діяльністю позивача, адже вказані відсотки були нараховані на суму кредитних коштів, витрачених позивачем не у зв'язку із господарською діяльністю позивача, що спрямована на отримання доходу. Отже, витрати на сплату вказаних відсотків не можна включати до складу витрат та відповідно занижувати об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Крім того, відповідач зауважив, що наявність переплати не може свідчити про сплату позивачем коштів в рахунок погашення суми за спірним податковим повідомленням-рішенням, адже податкове зобов'язання, визначене даним рішенням є неузгодженим.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.10.2013 TOB "Завод "Атонмаш" та Інвестиційний банк TOB "Веста" уклали договір про надання кредитних коштів № 46/13.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 вказаного договору кредитор (Інвестиційний банк TOB "Веста", Російська Федерація, м. Москва, вул. Ленінський проспект, 15 А) зобов'язується надати позичальнику (TOB "Завод "Атонмаш") грошові засоби на умовах строковості, повернення і платності в доларах США в порядку і на умовах, передбачених цим договором. За змістом підпункту 1.2. пункту 1 розмір основного боргу не може перевищувати ліміт кредита в розмірі 3 000 000 доларів США. Відповідно до підпункту 1.5. пункту 1 договору ціль надання кредиту: поповнення оборотних засобів для ведення господарської діяльності, передбаченої статутом. Позичальник не має права використовувати грошові кошти, отримані згідно договору з метою: придбання і погашення векселів: надання або погашення запозичених коштів і процентів (комісій) по них; придбання і погашення емісійних цінних паперів; здійснення внесків (вкладів) в статутні капітали інших юридичних осіб. Згідно з підпунктом 2.4 пункту 2 позичальник зобов'язується повернути суму основного боргу 21.12.2015, а також сплатити проценти, нараховані згідно вимог пункту 3 договору (за користуванням кредиту позичальник оплачує проценти по ставці 9,99 % річних).

Відповідно до пункту 6 договору належне виконання позичальником зобов'язань за цим Договором забезпечується: a) іпотекою нерухомого майна, що належить ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" (юридичної особи за законодавством України, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16, реєстраційний номер: 14310394) та знаходиться за адресою: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16; b) поручительством ОСОБА_2 (Громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт серія НОМЕР_2, виданий 19 серпня 1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим договором; c) поручительством ОСОБА_3 (Громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий 16 жовта 2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим договором; d) поручительством ТОВ "АТОН-ГРУП" (юридичної особи за законодавством України, реєстраційний номер: 36146790, місцезнаходження: Україна, м Київ, Куренівський провулок, 19/5) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором; с) поручительством ТОВ "Торговий дім - АТОН" (юридичної особи за законодавством України, реєстраційний номер: 36698743, місцезнаходження: Україна, м Київ, Куренівський провулок, 19/5) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором; f) поручительством ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ -14310394) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором; g) поручительством ДП "Котломаш" ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 36475350) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором: h) поручительством ДП Красіяловхіммаш ВАТ "Красилівський машзавод" (код ЄДРПОУ 32630312) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором, i) поручительством Компанії AXON TERMOTECHNICS LIMITED (юридичної особи за законодавством Кіпру, реєстраційний номер: НЕ 226973, місцезнаходження: 41-49 Agiou Nikolaou, NIMELI Court. BLOCK C, 3rd floor, Egkomi, 2408 Nicosia, Cyprus 4) в повному обсязі зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Відповідно до договору про надання кредитних коштів № 46/13 від 28.10.2013 позивач протягом листопада - грудня 2013 року отримав від TOB Інвестиційний банк "Веста" 3 000 000 дол. США (23 979 000 грн) кредитних коштів.

22.11.2013 позивач та ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" уклали договір про переведення боргу №11/4-13.

За умовами вказаного договору первісний боржник (ПАТ "Красилівський машинобудівний завод") передає новому боржнику (TOB "Завод "Атонмаш") грошове зобов'язання в розмірі 5 894 000 грн, яке виникло перед TOB "Торговий дім - Атон" (Кредитор) на підставі договору поруки від 22.09.2010 № 07-111/4 (Основний договір) внаслідок виконання кредитором на користь AT "Укрінбанк" грошових зобов'язань первісного боржника, які виникли за кредитному угодою від 18.10.2007 № 07-111. Внаслідок укладення цього Договору, в межах розміру боргу, який передається до нового боржника переходять права та обов'язки первісного боржника за основним договором і кредитною угодою. Станом на момент укладання цього договору грошове зобов'язання, яке передасться, є дійсним і непогашеним. Послуга нового боржника з прийняттям на себе боргу первісного боржника є відплатною; внаслідок переведення боргу за договором у первісного боржника виникає грошове зобов'язання перед новим боржником в розмірі 5 894 000 грн, яке первісний боржник зобов'язаний виконати на вимогу нового боржника.

Відповідно до вказаного договору до позивача перейшли права та обов'язки щодо грошового зобов'язання в розмірі 5 894 000 грн.

Суд встановив, що відповідно до договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013 TOB "Завод "Атонмаш" погасив борг ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед TOB "Торговий дім - Атон" за рахунок отриманих кредитних коштів від TOB Інвестиційний банк "Веста": 18.12.2013 - 369 948,71 дол. США (2 957 000 грн); 26.12.2013 - 95 958,96 дол. США (767 000 грн).

26.11.2014 TOB "Завод "Атонмаш" (першочерговий боржник) та Компанія Атон Термотекнікс Лімітед (Aton Termotechnics Limited) уклали договір про переведення боргу №ВД 26/11-14, згідно якого першочерговий боржник переводить в борг в розмірі 60 000 дол. США по сплаті заборгованості по договору про представлення кредитних коштів № 46/13 від 25.10.2013, що підписується між першочерговим боржником та інвестиційним банком TOB "Веста" (Кредитор), а новий боржник приймає на себе зобов'язання погасити вказану заборгованість перед кредитором в строк до 31.12.2014. Першочерговий боржник за переведення боргу винагорода в розмірі 60 000 дол. США в строк, погоджений в окремому погодженні. Новий боржник зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня виконання ним зобов'язань перед кредитором письмово повідомити першочергового боржника про таке виконання з зазначенням дати, суми і форми виконання і з додатками завірених новим боржником копій документа, які підтверджують оплату. З моменту виконання умов у нового боржника виникає право вимоги до першочергового боржника в вказаній сумі. Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договорі.

Станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість за користуванням кредитом складала 2 940 000,00 дол. США (46 359 554,64 грн).

Отримавши довгостроковий кредит від Інвестиційного банку TOB "Веста" товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" кредитні кошти у сумі 3 724 000 грн використало для переведення грошового зобов'язання перед TOB "Торговий дім - Атон" та на загальну суму отриманих кредитних коштів здійснило нарахування відсотків за користуванням кредитом та віднесло їх до складу фінансових витрат.

21.11.2016 ТОВ "Завод "Атонмаш" та ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" уклали додаткову угоду №1 до договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013 та склали протокол погодження нової ціни договору, згідно яких сторони договору №11/4-13 від 22.11.2013 передбачили строки та нову суму (6 052 494 грн, замість 5 894 000 грн) оплати послуг позивача з переведення боргу ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед ТOB "Торговий дім - Атон".

На підставі наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.02.2016 та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2016 року працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка TOB "Завод "Атонмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт №0014/22-01-14-04/34543250 від 07.04.2016.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем пункту 141.1, статті 141 Податкового кодексу України, що полягало у включенні до складу фінансових витрат нарахованих та сплачених відсотків за користування довгостроковим кредитом, використаним для оплати боргу іншого боржника (ПАТ "Красилівський машинобудівний завод") в сумі 698 876, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 125 797 грн.

На підставі акту №0014/22-01-14-04/34543250 від 07.04.2016 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0000112204, яким збільшив податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 157 246 грн, у тому числі за основним платежем на 125 797 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 31 449 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач безпідставно відніс вказану суму сплачених відсотків за користування кредитом до складу витрат, а тому занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток. У зв'язку із викладеним, відповідач правомірно донарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 157 246 грн, а спірне рішення відповідача є правомірним.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до пункту 14.1.27 статті 14 ПК України в редакції, що діяла на час існування спірних відносин, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.10.4 пункту 138.1 статті 38 ПК України інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю.

Підпунктом 138.5.2 пункту 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені статтею 141 ПК України.

Пунктом 141.1 статті 141 ПК України передбачено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За змістом пунктів 3 і 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 р. N 415, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 р. за N 610/12484, фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, включаються до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за умови, що ці витрати документально підтверджені та здійснені у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи. При цьому обов'язковою метою здійснення витрат, пов'язаних з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, є отримання доходу від операції з борговими зобов'язаннями.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що отримавши кредит від Інвестиційного банку ТОВ "Веста", позивач кредитні кошти в сумі 3 724 000 грн використав для переведення грошового зобов'язання.

При цьому, використання позивачем коштів, отриманих від Інвестиційного банку TOB "Веста" відповідно до договору про надання кредитних коштів № 46/13 від 28.10.2013, на погашення ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед TOB "Торговий дім - Атон" за укладеним ними договором суперечить визначеній у підпункті 1.5. пункту 1 договору № 46/13 від 28.10.2013 цілі надання кредиту - поповнення оборотних засобів позивача для ведення господарської діяльності, передбаченої статутом.

Визначаючись із наявністю між операцією з погашення позивачем вказаного боргу ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед TOB "Торговий дім - Атон" із господарською діяльністю позивача та наявності економічного змісту такої операції суд враховує наступне.

Верховний Суд в постанові від 24.01.2018 по справі №816/4226/13-а вказує, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на витрати та податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК, які надають платнику податків право зменшити оподатковуваний доход та податкові зобов'язання на суму витрат, сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презюмує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.

З визначеного ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Обґрунтовуючи наявність економічного змісту в операції з погашення позивачем вказаного боргу ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед TOB "Торговий дім - Атон", позивач посилається на додаткову угоду №1 до договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013 та протокол погодження нової ціни договору від 21.11.2016 згідно яких сторони погодили нову ціну послуг позивача 6 052 494 грн, замість 5 894 000 грн.

Колегія суддів зауважує, що додаткову угоду №1 до договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013 укладено та протокол погодження нової ціни договору складено 21.11.2016, тобто після проведення податкової перевірки на підставі висновків якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення. Отже, відповідач не міг врахувати вказані документи під час перевірки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

За змістом пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно даних станом на час проведення перевірки, операція з переводу боргу відповідно до договору №11/4-13 від 22.11.2013 року не призвела до збільшення активу або зменшення зобов'язання позивача, а тому не спрямована на отримання доходу. Зазначене підтверджується відображеними в акті перевірки даними бухгалтерського обліку позивача, зокрема: рахунку 361, відповідно до якого станом на 31.12.2014 дебіторська заборгованість ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" складає 1830 грн, та рахунку 311, відповідно до якого позивач не отримував винагороду (оплату) у будь-якому вигляді у зв'язку з укладанням договору про переведення боргу).

Крім того, навіть з урахуванням вказаних додаткової угоди №1 від 21.11.2016 можлива економічна вигода позивача від договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013 склала б 6 052 494 - 5 894 000 = 158 494 грн. При цьому, позивач у зв'язку із виконанням договору №11/4-13 від 22.11.2013 поніс витрати по сплаті відсотків на суму 698 876 грн, що свідчить про відсутність економічної мети для позивача від договору №11/4-13 від 22.11.2013 і, як наслідок, відсутність зв'язку із вказаною операцією із господарською діяльністю позивача, як підприємства, діяльність якого спрямована на отримання прибутку.

Таким чином, позивач безпідставно включив до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати на сплату відсотків за користування кредитом, отриманим від TOB Інвестиційний банк "Веста" відповідно до кредитного договору № 46/13 від 28.10.2013, за рахунок якого погашений борг ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" перед TOB "Торговий дім Атон" відповідно до договору про переведення боргу №11/4-13 від 22.11.2013.

Отже, є правомірними висновки відповідача про порушення позивачем пункту 141.1, статті 141 Податкового кодексу України шляхом включення до складу фінансових витрат нарахованих та сплачених відсотків за користування довгостроковим кредитом, використаним для оплати боргу іншого боржника (ПАТ "Красилівський машинобудівний завод") в сумі 698 876 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 125 797 грн.

Обґрунтовуючи протиправність спірного рішення відповідача позивач також вказує, що за даними електронного кабінету платника TOB "Завод "Атонмаш" станом на 31.10.2017 у позивача рахується переплата по податку на прибуток в сумі 114 345,17 грн. Тобто, фактично була проведена сплата податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 28.04.2016 №0000112204. Позивач вказує, що в умовах коли є очевидною відсутність заборгованості по оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд визнав встановленими недоведені відповідачем обставини щодо неузгодженості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає вказані доводи позивача необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статі 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків.

Оскільки до закінчення процедури оскарження спірного податкового повідомлення-рішення визначена ним сума податкового зобов'язання є неузгодженою, а тому не може відображатись у картці платника податків. Отже, наявність у платника податків переплати не може свідчити про сплату позивачем податкового зобов'язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням.

Водночас, лише після несплати у встановлений строк узгодженого податкового зобов'язання, сума такого зобов'язання рахується податковим боргом. В свою чергу, самостійне погашення платником податків саме податкового боргу, є підставою для відкликання податкового повідомлення-рішення.

До того ж, саме по собі відкликання податкового повідомлення-рішення у зв'язку зі сплатою визначеного ним грошового зобов'язання не може бути підставою для його скасування, оскільки свідчить про визнання платником податків його правомірності.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень підтвердив правомірність спірного рішення, а позивачем не доведено протилежного, колегія суддів вважає, що спірне рішення відповідача не порушує права позивача, а тому й відсутні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.