Постанова

від 02.04.2018 по справі 641/6535/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Харків

Справа № 641/6535/16-ц

Провадження № 22ц/790/453/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бровченко І.О.,

суддів -Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Афоніна К.О.

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - закрите акціонерне товариство Державінська мануфактура

відповідач - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодча Галина Миколаївна

розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року у складі судді Курганникової О.А. за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства Державінська мануфактура , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчої Галини Миколаївни про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів іпотеки, зобов'язання нотаріуса вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до закритого акціонерного товариства Державінська мануфактура , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчої Г.М. про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів іпотеки, зобов'язання приватного нотаріуса ХМНО вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2011 року між нею та ОСОБА_4 був укладений договір позики, за яким вона передала у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 150000 дол. США, що складало на той час еквівалент 1200000 грн. на строк до 19 грудня 2015 року.

Крім того, 24 травня 2011 року між нею та ОСОБА_4 був укладений договір позики, за яким вона передала у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 133125 дол. США на строк до 24 грудня 2014 року.

ОСОБА_4 є одним із засновників ЗАТ Державінська мануфактура .

В забезпечення укладання вищезазначених договорів позики між ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура були укладені:

- договір іпотеки, посвідчений 25 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №4996 (далі - договір іпотеку 1), за яким ОСОБА_1 в іпотеку було передано наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу №1-15; 1-го поверху №10,18а, 20, 22, 27-39, 41, 42, 50, 51; 2-го поверху №1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13 в літ. 3-2 загальною площею 2524.5 кв.м, вартістю 1288123 грн. 27 коп., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ЗАТ Державінська мануфактура на праві приватної власності;

- договір іпотеки, посвідчений 27 червня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №1232 (далі - договір іпотеки 2), за яким ОСОБА_1 в іпотеку було передано наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення №1, 1а в нежитловій будівлі літ К-1 загальною площею 365,8кв.м, нежитлові приміщення №1, 2 в нежитловій будівлі літ. У-1 , загальною площею 220,5кв.м, вартістю 241348 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать ЗАТ Державінська мануфактура на праві приватної власності.

19 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура був укладений Договір №1 про внесення змін до договору іпотеки 1, яким було зменшено обсяг предметів іпотеки, їх площу та вартість.

Вищезазначений договір був укладений ОСОБА_1 в наслідок обману її з боку ЗАТ Державінська мануфактура , який був ініціатором укладання вказаного договору 1, та необхідність укладання договору обґрунтовував можливістю продажу невеликої площі нерухомого мана, що виступає предметом іпотеки з наступним погашенням за рахунок отриманих коштів частини заборгованості за договорами позики.

Позивач не усвідомлювала, що, у разі обману її з боку ЗАТ Державінська мануфактура , при зменшенні обсягу іпотечного майна та, відповідно, при зменшенні його вартості, зменшується обсяг відповідальності ЗАТ Державінська мануфактура , а наявного предмету іпотеки може не вистачити для погашення заборгованості за договорами позики.

Вказані наслідки приватним нотаріусом Молодчою Г.І. їй роз'яснені не були. Інше майно в іпотеку, замість виведеного, ЗАТ Державінська мануфактура їй не пропонувалось.

Технічна документація під правочин ЗАТ Державінська мануфактура нотаріусу не надавалась.

Після виведення з іпотеки частини іпотечного майна на підставі договору про внесення змін №1 від 19 квітня 2012 року заборгованість за договорами позики ЗАТ Державінська мануфактура не погашалась.

Інформація про змінений предмет іпотеки до державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.І. внесена лише 12 березня 2013 року в порушення вимог п.5, 7 ч.2 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

18 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура був укладений договір №2 про внесення змін до договору іпотеки 1, яким було зменшено обсяг предметів іпотеки, їх площу та вартість. Зазначений договір був укладений також внаслідок оману ОСОБА_1 з боку ЗАТ Державінська мануфактура , який пропонував розрахунок за договорами позики внаслідок продажу частини майна який є предметом іпотеки.

Інформація про предмет іпотеки відповідно до договору про внесення змін №2 до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.І. не вносилась.

17 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура був укладений Договір №3 про внесення змін до договору іпотеки 1 яким було зменшено обсяг предметів іпотеки, їх площу та вартість. Із текстом договору про внесення змін №3 позивач ознайомлена не була.

Свій примірник договору вона отримала вже після 24 жовтня 2013 року та дізналася, що предмет іпотеки було зменшено аж на 1028.3 кв.м.

Інформація про предмет іпотеки відповідно до договору про внесення змін №3 до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.І. не вносилась.

24 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура був укладений договір №1 про внесення змін до договору іпотеки 2 яким було зменшено обсяг предметів іпотеки, їх площу та вартість.

Ініціатором укладання вказаного договору про внесення змін було ЗАТ Державінська мануфактура . Необхідність укладання вказаного договору про внесення змін обґрунтовувалась можливістю продажу нежитлових приміщень №1, 1а в нежитловій будівлі літ К-1 , загальною площею 365,8кв.м, що витупає предметом іпотеки, з наступним погашенням за рахунок отриманих коштів частини заборгованості за договорами Позики 1 та 2, чим позивача було ведемо в оману, оскільки розрахунку після продажу іпотечного майна не відбулося.

Тільки під час звернення за правовою допомогою до приватного підприємства Юридична компанія Право груп їй стало відомо, що під час укладання договорів про внесення змін до договорів іпотеки 1 та 2 було суттєво зменшено обсяг предметів іпотеки 1 та 2, їх площу та вартість, в результаті чого наявне в іпотеці майно не покриває своєю вартістю зобов'язання позичальника за договорами позики.

Крім того, під час укладання договорів про внесення змін до договорів іпотеки 1 та 2 було допущено ряд порушень, пов'язаних із реєстрацією обтяжень на іпотечне майно у зв'язку з чим позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просить суд: визнати договори про внесення змін №1 від 19 квітня 2012 року, №2 від 18 березня 2013 року, №3 від 17 квітня 2013 року до договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року недійсними та такими, що вчинені під впливом обману; визнати договір про внесення змін №1 від 24 жовтня 2013 року до договору іпотеки від 27 червня 2013 року недійсним та таким, що вчинений під впливом обману; зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Молодчу Г.М. внести відомості до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про опис предметів іпотеки, який повністю відповідатиме опису, зазначеному в п. 1.1 договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року та опису зазначеному у п.1.1 договору іпотеки від 27 червня 2013 року; стягнути з відповідачів на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договорами позики 1 та 2 у визначений договорами строк, вона 27 квітня 2016 року звернулася по правову допомогу до приватного підприємства Юридична компанія Право груп для оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами позики. В процесі вивчення документів по справі та оформлення вищевказаної позовної заяви їй стало відомо, що під час укладання договорів про внесення змін до договорів іпотеки 1 та 2 було суттєво зменшено обсяг предметів іпотеки 1 та 2, їх площу та вартість, в результаті чого наявне в іпотеці майно не покриває своєю вартістю зобов'язання позичальника за договорами позики 1 та 2. Крім того, під час укладання договорів про внесення змін до договорів іпотеки 1 та 2 було допущено ряд порушень, пов'язаних із реєстрацією обтяжень на іпотечне майно приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.І.

Ініціатором укладання вказаних договорів про внесення змін було ЗАТ Державінська мануфактура . При цьому їй необхідність укладання договору про внесення змін обґрунтовувалась можливістю продажу невеликої площі нерухомого майна, що витупає предметом іпотеки з наступним погашенням за рахунок отриманих коштів частини заборгованості за договорами позики 1 та 2. Вона не усвідомлювала, що, у разі обману її з боку ЗАТ Державінська мануфактура , при зменшенні обсягу іпотечного майна та, відповідно, при зменшенні його вартості, зменшується обсяг відповідальності ЗАТ Державінська мануфактура , а наявного предмету іпотеки може не вистачити для погашення заборгованості за договорами позики 1 та 2. Вказані наслідки приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.М. їй роз'яснені не були. Інше майно в іпотеку, замість виведеного, ЗАТ Державінська мануфактура їй не пропонувалось. Технічна документація під правочини нотаріусу ЗАТ Державінська мануфактура не надавалась.

Після виведення з іпотеки частини іпотечного майна на підставі договорів про внесення змін, заборгованість за договорами позики 1 та 2 ЗАТ Державінська мануфактура не погашалась.

Крім того, із текстом договору про внесення змін №3 вона ознайомлена не була: бракувало часу, оскільки готувалась до поїздки за кордон, що мала місце 18 квітня 2013 року. Крім того, не було з собою окулярів, оскільки вона має плохий зір, та відповідачу 1 про це було добре відомо. В останній момент ЗАТ Державінська мануфактура вмовив її приїхати до нотаріуса для підписання договору. Обіцяв, що після підписання договору про внесення змін №3 нарешті погасить заборгованість за договорами позики 1 та 2. Погашення не відбулося. Свій примірник договору вона отримала вже після 24 жовтня 2013 року, тобто через півроку. При чому не у нотаріуса, їй його привезла додому керівник ЗАТ Державінська мануфактура Беседіна Л.Г. та лише отримавши на руки договір про внесення змін №3 вона дізналася, що предмет іпотеки було зменшено аж на 1028.3 кв.м.

Представник відповідача ЗАТ Державінська мануфактура - Служавий Є.І. заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Надав до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідач приватний нотаріус ХМНО Молодча Г.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, та пояснила, що жодних підстав щодо обману ОСОБА_1 у неї не було та бути не могло. Ніхто із сторін не є для неї родичем будь-якої ступені споріднення та не з ким з них її не зв'язують дружні стосунки, а також діюче законодавство забороняє їй, як нотаріусу бути більш прихильним до однієї із сторін за будь-яких обставин. Перед укладенням вищевказаних договорів сторонам роз'яснювались умови договорів та наслідки їх укладення. Сторони читали їх особисто, їх зміст був їм зрозумілий та своїми підписами під ними засвідчили цей факт. Спеціальних знань не потрібно навіть пересічному громадянину без юридичної освіти, щоб зрозуміти, що площа переданих в іпотеку нежитлових приміщень зменшувалась для того, щоб продати вивільнену площу нежитлових приміщень та частково розрахуватися з позикодавцем (іпотекодержателем). Свідчення того, що примірник договору № 3 про внесення змін ОСОБА_1 був отриманий нею через півроку від представника іпотекодавця ОСОБА_10. не відповідає дійсності.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час укладення договорів №1 від 19 квітня 2012 року, №2 від 18 березня 2013 року, №3 від 17 квітня 2013 року про внесення змін до договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року, а також договору про внесення змін №1 від 24 жовтня 2013 року до договору іпотеки від 27 червня 2013 року сторонами було додержано всіх необхідних вимог для чинності правочину, а саме: позивач мала весь необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі, про свідчить її підпис на додатковій угоді, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, сторонами додержана письмова форма правочину та укладення правочину було спрямоване на реальне настання правових наслідків. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Позивач ОСОБА_1 та її представник не довели обставин на які посилаються, як на підставу своїх вимог і з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними. Крім того в жодному із договорів №1 від 19 квітня 2012р., №2 від 18 березня 2013 року, №3 від 17 квітня 2013 року про внесення змін до Договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року, а також договору про внесення змін №1 від 24 жовтня 2013 року до договору іпотеки від 27 червня 2013 року, не зазначено умови про вивільнення з-під іпотеки майна ЗАТ Державінська мануфактура за умови його продажу та направлення грошових коштів від продажу на погашення грошового зобов'язання ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 за договорами позики.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обгрунтування доводів скарги зазначила, що єдиною можливою метою укладання договорів про внесення змін до договорів іпотеки, що визнаються недійсними, було виведення об'єктів іпотеки з-під обтяження для подальшої їх реалізації з метою погашення частини заборгованості за існуючими договорами позики, забезпечення за якими виступало іпотечне нерухоме майно ЗАТ Державінська мануфактура . Вивільненням майна було суттєво зменшено обсяг забезпечення, на яке ОСОБА_1 могла б звернути стягнення. Кошти на погашення зобов'язань за договорами позики ЗАТ Державінська мануфактура також направлені не були. Зазначає, що інформація про змінений предмет іпотеки до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом не вносилась або вносилась несвоєчасно.

Вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 12 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір позики, за яким ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 150000 дол. США, що складало на той час еквівалент 1200000 грн. на строк до 19 грудня 2015 року у відповідності до додаткової угоди до договору позики (т. 1, а.с. 8,9).

24 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 133125 дол. США. на строк до 24 грудня 2014 року.

25 жовтня 2011 року в забезпечення виконання договорів позики від 12 травня 2011 року та 24 травня 2011 року між фізичною особою - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, та юридичною особою - закритим акціонерним товариством Державінська Мануфактура укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №4996, за яким ОСОБА_1 в іпотеку було передано наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу №1-:-15; 1-го поверху №10, 18а, 20, 22, 27-:-39, 41, 42, 50, 51; 2-го поверху №1-:-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13 в літ. З-2 загальною площею 2524,5 кв.м, вартістю 1288123 грн. 27 коп., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ЗАТ Державінська мануфактура на праві приватної власності (т. 1, а. с. 12-13).

19 квітня 2012 року за реєстровим № 948 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. був посвідчений договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. за реєстровим № 4996 укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура , за яким зменшувався обсяг іпотечного майна, а саме замість нежитлових приміщень підвалу № 1-:-15,1, 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-:- 39, 41, 42, 50, 51, 2-го поверху № 1-:-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13 в літ. 3-2 , загальною площею 2524,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, предметом іпотеки стало наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13, IV, V загальною площею 2347,0 кв.м., в літ. 3-2 , адреса: АДРЕСА_1. Загальна площа нового предмета іпотеки складала 2347,0 кв.м замість початкових 2524,5 кв.м, а вартість 1175847 грн. замість початкових 1288123 грн. 27 коп.. Також за домовленістю сторін була зміна терміну виконання основного зобов'язання з 12.05.2012 року на 12.05.2013 року (а. с. 14).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 67748868 від 09 вересня 2016 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. інформація про змінений предмет іпотеки за вищезазначеним договором була внесена до Державного реєстру іпотек за № 11761251 від 19 квітня 2012 року о 18 годині 13 хвилин 50 секунд (т. 3, а. с. 193).

Також зареєстрована інформація в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про зміну предмета іпотеки, на який накладалась заборона, шляхом вилучення об'єкта іпотеки: нежитлові приміщення підвалу № 1-:-15, І, 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-:-39, 41, 42, 50, 51, 2-го поверху № 1-:-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13 в літ. 3-2 , загальною площею 2524,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять вісім) та внесення зміненого предмета іпотеки: нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13, IV, V загальною площею 2347,0 кв.м., в літ. 3-2 , адреса: АДРЕСА_1 (тридцять вісім) . Вищевказаний запис про реєстраційний номер обтяження № 12416124 від 19 квітня 2012 року о 17 годині 53 хвилин 51 секунді (т. 3, а.с. 204,205).

Перевіркою проведеною Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що у зв'язку з внесеними змінами до договору іпотеки від 25 жовтня 2011 за реєстровим № 4996, 19 квітня 2012 року від імені ОСОБА_1 подана заява, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Молодчою Г.М. за р. № 947, з проханням внести відповідні зміни до Державного реєстрі іпотек; зняти заборону за реєстраційним номером обтяження: 11761549, контрольна сума: Б2АДЗГД271 та накласти заборону на майно: нежитлові приміщення підвалу нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13, IV, V загальною площею 2347,0 кв.м, в літ. 3-2 , адреса: АДРЕСА_1. Заява від імені ОСОБА_1 була зареєстрована до журналу реєстрації вхідних документів приватного нотаріуса 19.04.2012 за вх. № 61/02-07. До договору долучений витяг від 19 квітня 2012 року про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису), який підтверджує, що з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено запис 11761549 з контрольною сумою Б2АДЗГД271. Також відомості про зміну умов обтяжень нерухомого майна іпотекою були зареєстровані у Державному реєстрі іпотек в установленому законодавством порядку, як це передбачено вимогами ст. 4 Закону України Про іпотеку , п.п 5.30 п. 5 Глави 2 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції яка діяла на момент посвідчення договору.

12 березня 2013 року укладався договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху № 50, загальною площею 25,4 кв.м в нежитловій будівлі літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1, в зв'язку з чим приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.М., як державним реєстратором прав на нерухоме майно, було відкрито розділ № 19859363101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та було здійснено до нього перенесення записів про заборону та про іпотеку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась відповідна реєстрація іпотеки (т. 3 , а . с 145).

18 березня 2013 року за реєстровим № 477 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. був посвідчений договір № 2 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. за реєстровим № 4996, сторонами якого були ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура . За вищевказаним договором зменшувався обсяг іпотечного майна, а саме замість нежитлових приміщень підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27- 39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13, IV, V загальною площею 2347,0 кв.м, в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1, предметом іпотеки стало наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, IV, V загальною площею 2116,4 кв.м, в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1. Загальна площа нового предмета іпотеки складала 2116,4 кв.м замість початкових 2347 кв.м, а вартість 1060316 грн. замість початкових 1175847 грн. (т. 1, а.с.15).

Приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.М. інформація про змінений предмет іпотеки була внесена 18 березня 2013 року о 14 годині 53 хвилини 08 секунд до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку: 318985) (т. 3 а. с. 145-146), а також обтяження забороною (номер запису про обтяження: 318694) від 18.03.2013 року о 14 годині 00 хвилин 40 секунд (т. 3, а. с.146-147).

Перевіркою проведеною Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що у зв'язку з внесеними змінами до договору іпотеки, посвідченого 25 жовтня 2011 за реєстровим № 4996, на адресу приватного нотаріуса Молодчої Г.М. 18 березня 2013 за вх. № 30/01-16 від імені ОСОБА_1 надійшла заява з проханням внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розділі № 19859363101, внести зміни про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 318694 від 12 березня 2013 року та внести зміни про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 318985 від 12 березня 2013 року у зв'язку з вилученням об'єкту - нежитлового приміщення підвалу № 1-3,7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39,41,42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, 8, 10, 10а, 11, 13, IV, V загальною площею 2347,0 кв.м., в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1 та обтяженням наступного об'єкту: нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27-39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, IV, V загальною площею 2116,4 кв. м, в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1.

17 квітня 2013 року за реєстровим № 745 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. був посвідчений договір № 3 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. за реєстровим № 4996, сторонами якого були ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура . За вищевказаним договором зменшувався обсяг іпотечного майна, а саме замість нежитлових приміщень підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 18а, 20, 22, 27- 39, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, IV, V загальною площею 2116,4 кв.м, в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1, предметом іпотеки стало наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 7-15; 1-го поверху № 10, 27-28, 41, 42; 2-го поверху № 1-3, 5, 6, IV, V загальною площею 1088,1 кв.м, в літ. З-2 , адреса: АДРЕСА_1. Загальна площа нового предмета іпотеки складала 1088,1 кв.м замість початкових 2116,4 кв.м, а вартість 545138,0 грн. замість попередніх 1060316,0 грн.(т. 1, а. с. 16).

Інформація про змінений предмет іпотеки приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.М. була внесена 17 квітня 2013 року о 15 годині 58 хвилини 48 секунд до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також обтяження забороною (номер запису про обтяження: 318694) від 17 квітня 2013 року о 15 годині 20 хвилин 13 секунд (т. 3 а. с. 146).

Перевіркою проведеною Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що примірник договору № 3 про внесення змін від 17 квітня 2013 за року № 745, який зберігається у справах приватного нотаріуса Молодчої Г.М. містить підписи сторін договору - іпотекодержателя - ОСОБА_1, та іпотекодавця - представника ЗАТ Державінська мануфактура ОСОБА_10. У відповідності до вимог ст. 52 Закону України Про нотаріат відомості про посвідчений 17 квітня 2013 року договір № 3 про внесення змін до договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року за реєстровим № 4996 внесені до реєстру для реєстрації нотаріальних дай приватного нотаріуса Молодчої Г.М. за реєстровим № 745. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії (ст. 52 Закону України Про нотаріат , п. 2, п. 3 Глави 11 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

27 червня 2013 року за реєстровим № 1232 був посвідчений договір іпотеки між фізичною особою - ОСОБА_1 та юридичною особою - ЗАТ Державінська мануфактура , яке за договором було іпотекодавцем та виступало майновим поручителем за зобов'язанням фізичної особи - ОСОБА_4, в особі голови комісії з припинення (реорганізації) ОСОБА_10. ЗАКТ Державінська мануфактура було передано в іпотеку нерухоме майно, належне підприємству на праві приватної власності, а саме - нежитлові приміщення №№ 1,1а в нежитловій будівлі літ. К-1 , загальною площею 365,8 кв.м, нежитлові приміщення №№ 1,2 в нежитловій будівлі літ. У- 1 , загальною площею 220,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вартість яких за домовленістю сторін становила 241348,00 грн. (т.1, а. с. 17-18).

24 жовтня 2013 року за реєстровим № 2089 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. був посвідчений договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 27 червня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М. за реєстровим № 1232, сторонами якого були ОСОБА_1 та ЗАТ Державінська мануфактура . За вищевказаним договором зменшувався обсяг іпотечного майна, а саме змінили нежитлові приміщення №№ 1,1а в нежитловій будівлі літ. К-1 , загальною площею 365,8 кв.м, нежитлові приміщення №№ 1,2 в нежитловій будівлі літ. У-1 , загальною площею 220,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення №№ 1,2 в нежитловій будівлі літ. У-1 , загальною площею 220,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а. с. 19).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 67748868 від 09 вересня 2016 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М., інформація про змінений предмет іпотеки була внесена 24 жовтня 2013 року о 16 годині 47 хвилини 03 секунди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку: 1457852) (т. 3, а. с. 155).

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

В ч. 3 ст. 203 ЦК України законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235 ЦК України.

Таким чином недійсними можуть бути правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а також внаслідок тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. ст. 229 - 233 ЦК України).

З аналізу вищезазначених норм випливає, що заявлені вимоги про визнання правочину недійсним можуть бути задоволені при доведенні фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Відповідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов'язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман може виражатися: в активних діях недобросовісної сторони правочину (наприклад, повідомлення іншій стороні помилкових відомостей, надання підроблених документів і т.п.); у пасивних діях недобросовісної сторони правочину, яка утримується від дій, які він повинен був зробити (зокрема, умисне умовчання про обставини, що мають істотне значення і т. п.).

Натомість невиконання зобов'язань, що виникли за договорами позики укладеними з ОСОБА_4., який не є стороною договорів №1 від 19 квітня 2012р., №2 від 18 березня 2013 року, №3 від 17 квітня 2013 року про внесення змін до договору іпотеки від 25 жовтня 2011 року, а також договору про внесення змін №1 від 24 жовтня 2013р. до Договору іпотеки від 27 червня 2013 року, не може бути підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі статті 230 ЦК України.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_10. в судовому засіданні пояснила, що за місяць до підписання кожної додаткової угоди до договорів іпотек ОСОБА_1 вела переговори з ОСОБА_4 про умови вищезазначених договорів. Крім того під час підписання приватним нотаріусом ХМНО Молодчою Г.М. було здійснено усіх необхідних дій передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у тому числі щодо надання тексту договору на черновому бланку до підписання оригіналу договору. Всі оригінальні примірники договорів було видано сторонам одразу після їх підписання.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги, що інформація про змінений предмет іпотеки не вносила нотаріусом до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 57978575, яка отримана 22 квітня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки інформація отримана за параметром пошуком актуальні дані та не відображає реєстрації прав, обтяжень та змін інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент їх вчинення. Згідно розширеної (виникнення, зміни, актуальні дані) Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 67748868 від 09 вересня 2016 року, сформованої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Г.М., копія якої наявна та долучена до матеріалів цивільної справи, наявні усі записи, які своєчасно були внесені до відповідних реєстрів.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при вирішені спору судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути змінено з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Повний текст судового рішення буде складено 02 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді -

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2018 року.