Ухвала

від 05.03.2018 по справі 757/76874/17-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/76874/17-ц Провадження № 6/450/34/18

УХВАЛА

судового засідання

05 березня 2018 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А. при секретарі Оленич О.І. розглянув матеріали подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ,-

В С Т А Н О В И В :

З Печерського районного суду м. Києва на адресу суду в порядку ст. 31 ЦПК України надійшли матеріали подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.

Згідно вищевказаного подання вбачається, що виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №5406857 з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 537700 доларів США (основного боргу), 277839,22 доларів США (процентів за користування кредитом) 18969,60 доларів США (3% річних), а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3889,07 грн.

Також згідно подання вбачається, що боржниця ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань покладених на неї згідно рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист. А тому на думку державного виконавця, є достатньо підстав в обмеженні права ОСОБА_2 в виїзді за межі України.

Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши їх доказами вважає, що подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 слід відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист №450/2962/14-ц від 26.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_2, жительки Львівська область Пустомитівський район с. Конопниця вул.. Шептиуого,11 на користь ОСОБА_3 жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 537700 доларів США (основного боргу), 277839,22 доларів США (процентів за користування кредитом) 18969,60 доларів США (3% річних), а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3889,07 грн. (а.с.4).

Постановою державного виконавця від 13.10.2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 54906857 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 537700 доларів США (основного боргу), 277839,22 доларів США (процентів за користування кредитом) 18969,60 доларів США (3% річних), а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3889,07 грн. (а.с.16).

З подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що згадане судове рішення не виконано.

Із поданих до подання довідок вбачається, що за ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки кадастровий номер 3223187700:05:025:0026 (а.с.22), згідно інших довідок Держгеокадастру у власності останньої не перебуває інших земельних ділянок (а.с. 21, 23, 24). Крім того, ОСОБА_2 в районному центрі зайнятості, як безробітний станом на 25.10.2017 року не перебуває (а.с.25).

Крім того, з матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем не в повному об'ємі виконані всі виконавчі дії спрямовані на примусове виконання рішення суду, а саме не з'ясовувалось про наявність чи відсутність іншого рухомого чи нерухомого майна (автотранспорту, будинків, квартир, тощо), не проведено, в присутності двох свідків, обстеження житла яке вказано в виконавчому листі, або по місцю проживання боржниці, з метою виявлення майна ОСОБА_2 на яке може бути звернуто стягнення.

Також в матеріалах подання знаходиться клопотання представника стягувача ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, згідно якого він просить державного виконавця звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у виїзді за межі України. Також до даного клопотання представником стягувача додано копію паспорта ОСОБА_2, з якого вбачається, що остання зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 30-33).

Також в матеріалах справи, які надішли з Печерського районного суду м. Києва, знаходяться заперечення на подання державного виконавця та відповідь на вимогу державного виконавця подані боржницею ОСОБА_2 З вказаних документів вбачається, що остання не ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з неї боргу в користь стягувача ОСОБА_3, а просить звернути стягнення на земельні ділянки в Обухівському районі м. Києва, кадастрові номери 3223187700:05:025:0120, 3223187700:05:025:0116, 3223187700:05:025:0117, 3223187700:05:025:0118, 3223187700:05:025:0119, які їй належать. (а.с. 39-49).

Відповідно до ст.2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює статтею 8 даного закону порядок розв'язання спорів у цій сфері. Частиною 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно ч.4 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України.

Згідно п.22 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (далі - Правила) громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа у разі, коли: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, чи забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 24 даних Правил у разі виявлення підстав, зазначених у пункті 22 цих Правил, раніше виданий паспорт/проїзний документ може бути тимчасово затримано або вилучено. Згідно п. 25 цих Правил у випадках, зазначених у пунктах 22 і 24 цих Правил, тимчасове затримання та вилучення паспортів/проїзних документів здійснюється за рішенням суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв чи консульських установ України.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та вказаних вище Правил, суд не може приймати рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, так як таке право суду не закріплено в матеріальному законодавстві, прийнятому відповідно до ст.33 Конституції України. Відмова у видачі паспорта чи відмова у виїзді за кордон, є компетенцією органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, а суд відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" може вирішувати лише питання про тимчасове затримання та вилучення паспорта/проїзних документів громадянина України, передбачених в ст.2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", за яким він може виїхати за межі України, якщо встановлено, що такі документи громадянин має в порядку адміністративного судочинства.

Даним спеціальним законом та Правилами не передбачено можливість ухвалою суду тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржнику, який не виконав зобов'язання, тобто зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду, а пункт 18) ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження , яким передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду та ст.441 ЦПК України передбачають лише процесуальний порядок вирішення такого питання і не є нормами закону, прийнятими на виконання ст. 33 Конституції України.

Викладене узгоджується із практикою Верховного Суду України (ухвала від 06.04.2011 року реєстровий № 14758983).

Крім того, передбачений ст.441 ЦПК України порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без повідомлення боржника, у випадку встановлення такого обмеження, може бути порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право людини на справедливий і публічний розгляд його справи.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на те, що боржник має намір виїхати за межі України або ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Навпаки, в матеріалах справи наявні докази того, що боржниця бажає добровільно виконати рішення, шляхом звернення стягнення на її майно (земельні ділянки).

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до повного погашення заборгованості за виконавчим документом слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 11 ЗУ Про виконавче провадження , ст. 6, 8 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , ст.441 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_5