Рішення

від 28.03.2018 по справі 607/16971/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

28.03.2018 Справа №607/16971/17

28 березня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю АПРУС про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АПРУС (далі ТОВ АПРУС ) про стягнення заборгованості по заробітні платі за січень 2017 року у розмірі 2557 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 27311,70 грн. за період з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року.

В обґрунтування вимог позивачка вказує, що у період з 09 серпня 2016 року по 31 січня 2017 року працювала у відповідача на посаді касира торговельного залу ТОВ АПРУС . 31 січня 2017 року вона була звільнення за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпПУ. У день звільнення роботодавець не виплатив їй заробітну плату за січень 2017 року, яка за вирахуванням податків та зборів, складає 2557 грн.

Посилаючись на наведене, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, яка за вирахуванням податків та зборів, становить 2557 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку починаючи з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року на суму 27 311,70 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 12 березня 2018 року у відповідача витребовувались документи про розмір заробітної плати позивача, табелі обліку робочого часу, про наявну заборгованість та докази проведення розрахунку з ОСОБА_2 при її звільненні. Дана ухвала отримана відповідачем 16 березня 2018 року, проте станом на 28 березня 2018 року відповідач будь-яких документів на виконання вимог суду не надав.

У судовому засідання представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав, зіславшись на доводи викладені у ньому. Вказав, що по даний час відповідач не виплатив заборгованості по заробітній платі. Не заперечив щодо розгляду справи у відсутності відповідача та винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки. Відзив на позов не подавав та будь-яких документів на виконання ухвали суду від 28 березня 2018 року суду не надіслав.

На підставі вимог ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнята на роботу у ТОВ АПРУС на посаду касира торговельного залу з 09 серпня 2016 року, що підтверджується записом №33 у трудовій книжці позивача УКР №1306261 від 20 травня 1989 року( наказ №143 від 09.08.2016 року).

31 січня 2017 року позивача звільнено із займаної посади за угодою сторін, що підтверджується записом за №34 у трудовій книжці позивача.

У день звільнення 31 січня 2017 року відповідач не виплатив позивачу заробітну плату за січень 2017 року, яка за вирахуванням податків та зборів, становить 2557 грн.

Позивачка неодноразово зверталась в усній формі до відповідача щодо проведення із нею остаточно розрахунку, проте, дані вимоги залишені без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.116 КЗпП при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу вимог ч.ч. 4,5 ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що позивачку було звільнено 31 січня 2017 року за угодою сторін.

При звільненні та по даний час позивачка ОСОБА_2 не одержала заробітної плати за січень 2017 року у розмірі 2557 грн.

Судом вживались заходи щодо витребування доказів про розмір заробітної плати позивача, наявну заборгованість та проведення розрахунку із позивачем при звільненні, проте відповідач будь-яких документів суду не надав.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 2557 грн. невиплаченої заробітної плати за відпрацьовані дні січня 2017 року.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Із пояснень представника позивача встановлено, що позивач 31 січня 2017 року працювала та неодноразово в усній формі зверталась до відповідача щодо проведення із нею остаточного розрахунку при звільненні.

По даний час заборгованість по заробітній платі не виплачена.

Відтак, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року, згідно пред'явлених позовних вимог.

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку даної суми суд приймає до уваги вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 року та виходить з наступних розрахунків.

Розраховуючи розмір стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд бере до уваги середній заробіток позивача за два місяці перед звільнення (грудень 2016 року та січень 2017 року), що передбачено ч.3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 року, який становить 2557грн.( 2557*2/2 грн. ).

Враховуючи середню кількість відпрацьованих ОСОБА_2 днів у грудні 2016 та січні 2017 року 22 дні (22 дні у грудні + 22 дні у січні 2017), середньоденний заробіток позивачки за ці два місяці становить 116,22 грн.(2557/22 днів).

Тому беручи до уваги кількість робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком,згідно умов праці -235 днів( за період з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року включно) та середньоденний заробіток позивачки перед звільненням, шляхом множення отримуємо суму за час затримки розрахунку, а саме, 27 311,70 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що з ТОВ АПРУС на користь ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 2557 грн. за січень 2017 року та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 27 311 грн. 70 коп. за період з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 263, 265, 272, 273, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 79, 83, 116, 117 КЗпП України, Закон України „Про оплату праці» суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю АПРУС про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АПРУС (вул.Живова,31 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 38201423) на користь ОСОБА_2 (вул. Золотогірська,20/35 м.Тернопіль, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за січень 2017 року у розмірі 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 27 311 (двадцять сім тисяч триста одинадцять ) грн. 70 коп. за період з 31 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АПРУС на користь держави судовий збір в сумі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення про стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць у розмірі 2557 грн. підлягає до негайного виконання.

Копію заочного рішення вручити або направити відповідачу та позивачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Головуюча