Рішення

від 04.04.2018 по справі 905/282/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.2018р. Справа №905/282/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг КР", м.Кривий Ріг

до відповідача Державного підприємства "Мирноградвугілля", м.Мирноград

про стягнення заборгованості і сумі 2678927,94 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берінг КР", м.Кривий Ріг, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Мирноградвугілля", м.Мирноград, про стягнення заборгованості в сумі 2678927,94 грн., у тому числі основний борг в сумі 2563886,88 грн., пеня в сумі 52311,54 грн., інфляція в сумі 51322,52 грн. та три проценти річних в сумі 11407,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне відповідачем грошових зобов'язань за договором №1206/417Г від 12.06.2017р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару за видатковими накладними за період з 20.06.2017р. по 06.11.2017р., рахунки на оплату, довіреності на отримання матеріальних цінностей, додаткову угоду №1 та специфікацію до договору, акт звіряння взаєморозрахунків, розрахунок суми позову.

Відповідач в судовому засіданні 04.04.2018р. частково заперечував проти позовних вимог, посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо своєчасного складення та заповнення податкових накладних.

Відповідно до ст.165 Господарського процессуального кодексу України заперечення проти позову викладаються у відзиві на позов, який подається в строк, встановлений судом, що не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в цій матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

12.06.2017р. між сторонами укладено договір про закупівлю №1206/17Т по результатам відкритих торгів, які відбулися 30.05.2017р., згідно з яким позивач (постачальник) зобов'язався поставити покупцю вальниць за кодом СРV за ДК 021:2015 - 44440000-6, а саме підшипників кочення, зазначені в специфікації (далі-товар), а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).

Найменування (номенклатура, асортимент) товару, його кількість викладені у специфікації до договору. Специфікація є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору становить 16861747,32 грн.

За умовами п.п.5.1.-5.3 договору строк поставки товару - протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця.

Місце поставки товару склад ДП Мирноградвугілля , м.Мирноград, Донецька обл., 85322.

Умови постачання DDP або СРТ за правилами ІНКОТЕРМС-2010 - доставка здійснюється транспортом постачальника. Поставка товару відбувається окремими партіями згідно заявок покупця.

Датою поставки товару вважається дата, яка вказана покупцем на товаросупровідних документах, наданих постачальником при прийманні товару (п.5.4 договору).

Згідно п.10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.05.2018р.

На виконання умов договору між сторонами підписана специфікація до договору, в якій сторони дійшли згоди щодо найменування товару, його кількості та ціни. Всього, сторони узгодили поставку товару на 2810291,22 грн.

Як встановлено згідно видаткових накладних за період з 20.06.2017р. по 06.11.2017р позивачем поставлено, а відповідачем прийнято на підставі довіреностей №220 від 20.06.2017р., №286 від 01.08.2017р., №323/1 від 01.09.2017р., №380/1 від 09.10.2017р., №393 від 25.10.2017р., №404/1 від 02.11.2017р. товар за договором №1206/17Г від 12.06.2017р. на загальну суму 2563886,88 грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за договором не спростований та підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння станом на 05.12.2018р., що підписаний та скріплений печаткою підприємства відповідача.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.1 договору №1206/17Т від 12.06.2017р. розрахунки за товар проводяться покупцем протягом 90 календарних днів за фактом постачання узгодженої партії товару.

Форма оплати - безготівковий рахунок. Джерело фінансування - кошти підприємства. (п.п.4.2.-4.3 договору).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2563886,88грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з п.7.4 договору №1206/17Т від 12.06.2017р. в разі затримки оплати поставленого товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми поставленого товару за кожен день затримки.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 20.09.2017р. по 06.02.2017р. в розмірі 52311,54 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 11407,00 грн. за період з 20.09.2017р. по 06.02.2018р. та інфляцію в сумі 51322,52 грн. за період з вересня 2017р. по лютий 2018р.

За висновками суду, розрахунок пені, трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що відповідач мав сплатити вартість отриманої від позивача продукції - 18.09.2017р., а заборгованість з оплати товару виникла з наступного дня - 19.06.2017р. та виходячи з того, що інфляція нараховується лише за повний місяць, нарахування позивачем інфляційних витрат за вересень 2017р. є неправомірним.

В результаті проведеного перерахунку суду, інфляційні витрати підлягають стягненню за період з жовтня 2017р. по січень 2018р. в сумі 46318,56 грн., а решта вимог в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 5003,96 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень на позов не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 2673923,98 грн., у тому числі основний борг в сумі 2563886,88 грн., пеня в сумі 52311,54 грн., три проценти річних в сумі 11407,00 грн. та інфляція в сумі 46318,56 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76-79, 120, 129, 165, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг КР", м.Кривий Ріг до Державного підприємства "Мирноградвугілля", м.Мирноград про стягнення заборгованості в сумі 2678927,94 грн., у тому числі основний борг в сумі 2563886,88 грн., пеня в сумі 52311,54 грн., інфляція в сумі 51322,52 грн. та три проценти річних в сумі 11407,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Мирноградвугілля" (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Соборна 1, ЄДРПОУ 32087941, п/р 26003301821100 в ПАТ Укрсиббанк , МФО351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг КР" (50000, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пр.Поштовий, б.49, ЄДРПОУ 40965473, п/р26009053522518 в ПАТКБ Приватбанк МФО №305750) основний борг в сумі 2563886,88 грн., пеню в сумі 52311,54 грн., інфляцію в сумі 46318,56 грн. та три проценти річних в сумі 11407,00 грн., всього заборгованість в сумі 2673923,98 грн., судовий збір в сумі 40108,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 04.04.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.04.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина