Рішення

від 29.03.2018 по справі 909/60/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/60/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку

України, вул.Інститутська, 9, м.Київ, 01601;

до відповідача: Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000;

про: розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №19-0009/14063 від 13.03.2018р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст відділу представництва, (довіреність №4/01-20/14в від 02.01.2018р.).

ВСТАНОВИВ:

Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України, звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради, про розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р.

Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 22.01.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Водночас судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд" передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого згідно із ст.32 Конвенції поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви № № 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (Орендар/позивач) та Івано-Франківською міською радою (Орендодавець/ відповідач) Договору оренди землі від 26.05.15р., на виконання умов якого відповідач надав, а позивач прийняв, згідно акту приймання-передачі об"єкта оренди від 26.05.15р., у строкове платне користування терміном на 10 років (до 26.05.25р.) земельну ділянку площею 0,3170 га, кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, яка знаходиться по вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ, з об"єктами, що на ній розташовані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.06.17р., зареєстрований в реєстрі за №333, акт прийому-передачі нерухомого майна від 07.06.17р. у відповідності до яких, Продавець/позивач передав, а Покупець - ОСОБА_3 прийняв у власність, належне Продавцю на праві власності, нерухоме майно - їдальню (позначена на плані земельної ділянки під літерою "В"), площею 656,9кв.м., яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, за адресою: вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна від 15.01.18р., згідно якої нерухоме майно - їдальня, позначена на плані земельної ділянки під літерою "В", площею 656,9кв.м., розташована на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, за адресою: вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ, з 06.09.17р. належить ОСОБА_4 на праві власності, на підставі Договору дарування №562 від 06.09.17р.;

- п.п. 38, 40 Договору, на підставі яких позивач звертався до відповідача з вимогою №19-0007/48631 від 13.07.17р. розірвати Договір оренди землі від 26.05.15р. у зв"язку з відчуженням права власності на нерухомість, що знаходиться на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, у відповідь на яку відповідачем прийнято рішення №314-16 від 27.10.17р. припинити Договір оренди землі від 26.05.15р. з дня реєстрації нової угоди;

- повторне звернення до відповідача з вимогою №19-0007/81261 від 01.12.17р. розірвати Договір оренди землі від 26.05.15р. додаючи підписаний Орендарем проект договору про розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р., у відповідь на яку Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради вказав про відсутність підстав для дострокового розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р. оскільки новий власник нерухомого майна не звертався до відповідача про оформлення договірних відносин.

Позивач з такою позицією відповідача не погоджується та вважає, що такі дії Івано-Франківської міської ради порушують права та охоронювані законом інтереси Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ, позаяк з моменту відчуження - 07.06.17р. права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, позивач припинив право користування цією земельною ділянкою, а фактичне землекористування - здійснює новий власник. Просить суд захистити порушене право позивача шляхом розірвання в судовому порядку Договору оренди землі від 26.05.15р. Посилається на норми ч.3 ст.7, ч.3 ст.31, ст.120 Закону України "Про оренду землі", п."е"ст.141 Земельного кодексу України, ч.1 ст.337, ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов №100/11.1-05/14в (вх.№2450/18) від 13.02.18р., запереченні на відповідь на відзив №146/11.1-05/14в від 26.02.18р. (вх№3302/18 від 27.02.18р.). Вказує, що Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №314-16 від 27.10.17р. про припинення за згодою сторін Договору оренди землі від 26.05.15р. - з дня реєстрації нової угоди. При цьому Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради звертався до ОСОБА_4 - нового власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ, з вимогою №42/34.3-02/35в від 22.01.18р. укласти договір оренди землі, проте дана вимога проігнорована останнім. Просить суд взяти до уваги те, що позивач при відчуженні об"єкта нерухомості на спірній земельній ділянці не вжив належних заходів спрямованих на подальше продовження орендних відносин новим власником нерухомого майна, що матиме наслідком недоотримання до місцевого бюджету доходів зі сплати орендної плати. Тому відповідач заперечує щодо розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р. та вважає, що позивач станом на сьогоднішній день є належним землекористувачем спірної земельної ділянки, оскільки новий власник об"єкта нерухомості не звертався до Івано-Франківської міської ради з наміром укласти договір оренди землі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Між Івано-Франківською міською радою (Орендодавець/відповідач) та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (Орендар/позивач) укладено Договір оренди землі від 26.05.15р., згідно умов якого відповідач надав, а позивач прийняв, на підставі акту приймання-передачі об"єкта оренди від 26.05.15р.(а.с.25), у строкове платне користування земельну ділянку з об"єктами нерухомого майна, що на ній розташовані, площею 0,3170 га, кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, яка знаходиться по вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п.п.1-4 Договору).

Договір оренди землі від 26.05.15р. укладено строком на 10 років до 26.05.25р. (п.8 Договору).

Пунктом 38 Договору обумовлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку чи на об"єкти нерухомості, розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання Договору (п.40 Договору).

Із наявних в матеріалах справи Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.06.17р., зареєстрованого в реєстрі за №333 (а.с.34-37), акту прийому-передачі нерухомого майна від 07.06.17р.(а.с.38), вбачається про перехід права власності на нерухоме майно - їдальню (позначена на плані земельної ділянки під літерою "В" а.с.15) площею 656,9кв.м., розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:20:005:0166, за адресою: вул.Макуха, 41-а, м.Івано-Франківськ від Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ до ОСОБА_3, а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна від 15.01.18р. (а.с.39-40), вказане майно з 06.09.17р. належить ОСОБА_4 на праві власності, на підставі Договору дарування №562 від 06.09.17р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №19-0007/48631 від 13.07.17р. (а.с.42), №19-0007/81261 від 01.12.17р. (а.с.43-46) розірвати Договір оренди землі від 26.05.15р. у зв"язку з відчуженням права власності на нерухомість.

Рішенням 16 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради №314-16 від 27.10.17р. вирішено припинити, за згодою, дію Договору оренди земельної ділянки від 02.07.15р. реєстраційний №10291286, з дня реєстрації нової угоди. А згідно відповіді Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради №20/01-18/6108 від 22.12.17р., відсутні підстави для дострокового розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р. оскільки новий власник нерухомого майна не звертався до відповідача про оформлення договірних відносин.

Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про розірвання Договору оренди землі від 26.05.15р. укладеного між Івано-Франківською міською радою та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі» ).

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" яка вказує на те, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Частиною 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В силу ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином виходячи із вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивач здійснивши відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, фактично припинив право оренди цієї земельної ділянки, а до нового набувача нерухомого майна відбувся перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, а саме права користування земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Нормою ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Правила ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України встановлюють, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, згідно з ч.ч.3, 4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України обумовлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Беручи до уваги вищевикладені правові норми та те, що: - фактичне користування земельною ділянкою площею 0,3170 га, здійснює новий власник; - позивач, як попередній землекористувач, добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою шляхом неодноразового звернення до відповідача з вимогами розірвати Договір оренди землі від 26.05.15р.; - відповідач без належних правових підстав ухиляється від розірвання оспорюваного Договору оренди землі від 26.05.15р.; - законодавством та умовами Договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору - суд приходить до висновку про наявність правових підстав для припинення Договору оренди землі від 26.05.15р. шляхом його розірвання. При цьому, за переконанням суду, позовна вимога позивача відповідає належному у даному випадку способу захисту порушеного права, встановленому приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, а саме припиненню правовідношення, відповідає обставинам, що склались між сторонами у справі, забезпечує реальне відновлення порушеного права позивача, який не використовуючи спірну земельну ділянку, виконує зобов"язання за Договором оренди землі від 26.05.15р.

В силу ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Разом з тим Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. проголошує верховенство права як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип пропорційності - "розумного співвідношення", який закріплений усталеною практикою Європейського суду з прав людини та вимагає пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються і метою, яку прагнуть досягнути шляхом такого засобу. Оцінюючи встановлені судом в даному випадку факти та надані в їх підтвердження докази суд вважає, що покладення на позивача невиправданих орендних платежів у випадку невикористання останнім земельної ділянки є несправедливо непомірним тягарем та суперечить Конвенційним принципам справедливості, юридичної визначеності, пропорційності, а отже верховенству права в цілому.

У відповідь на заперечення відповідачу щодо нанесення збитків місцевому бюджету у вигляді неотримання орендної плати за земельну ділянку розірванням спірного договору, суд звертає увагу, що Івано-Франківська міська рада не позбавлена права та можливості укласти договір оренди земельної ділянки, в т. ч. і в судовому порядку, з новим власником нерухомого майна що знаходиться на спірній земельній ділянці, відповідно до норм чинного законодавства України. Водночас законодавством України, яке регулює відносини пов"язані з орендою землі як - от: Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами в т.ч. і спеціальними, так і Договором оренди землі від 26.05.15р., не передбачено обов"язку попереднього власника об"єкта нерухомості вимагати від нового власника укладення договору оренди земельної ділянки на якій розташоване це нерухоме майно. Стосовно посилання відповідача на рішення Івано-Франківської міської ради №314-16 від 27.10.17р. яким вирішено припинити, за згодою, дію Договору оренди земельної ділянки від 02.07.15р. реєстраційний №10291286 з дня реєстрації нової угоди, як на підставу для відмови у розірванні спірного договору, то відповідачем залишено поза увагою те, що цей ненормативний правовий акт, індивідуального одноразового застосування регулює припинення договору між сторонами в добровільному позасудовому порядку та не виключає права позивача захистити своє порушене право шляхом розірвання договору в судовому порядку, що здійснено в даному випадку.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про розірвання Договору оренди землі, укладеного 26.05.2015р. між Івано-Франківською міською радою та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України, правомірна, обґрунтована і підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 7, 13, 31, 32 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 377, 626-629, 651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі, укладений 26.05.2015р. між Івано-Франківською міською радою та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000 (ідентифікаційний код 33644700) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, вул.Інститутська, 9, м.Київ, 01601 (ідентифікаційний код 34880663) 1 762,00грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.04.18р.

Суддя С.Кобецька