Рішення

від 02.04.2018 по справі 910/17871/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2018Справа № 910/17871/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Публічного акціонерного товариства Фідобанк

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-ельт ,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-гео ,

3.Товариства з обмеженою відповідальністю Діон ,

4.Товариства з обмеженою відповідальністю Центр рівноваги ,

5.Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-юніон ,

6.Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарезерв ,

7.Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал-Інвест ,

8.Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія-нова ,

9. Товариства з обмеженою відповідальністю Універ-Про ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів компанія TAMAURY LIMITED

про визнання одностороннього правочину недійсним.

Представники сторін:

від позивача: Бойко А.В., представник за довіреністю № 48 від 02.04.2018);

від відповідачів: не з'явилися;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Фідобанк (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-ельт (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-гео (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Діон (далі - відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю Центр рівноваги (далі - відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-юніон (далі - відповідач-5), Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарезерв (далі - відповідач-6), Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал-Інвест (далі - відповідач-7), Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія-нова (далі - відповідач-8) та Товариства з обмеженою відповідальністю Універ-Про (далі - відповідач-9) про визнання одностороннього правочину недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами ст. 601 ЦК України та ст.ст. 36, 46 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб при вчинені одностороннього правочину по зарахуванню зустрічних однорідних вимог на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 19/05-01 від 19.05.2016, поданої до Публічного акціонерного товариства Фідобанк .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17871/17, залучено до участі у справі Компанію TAMAURY LIMITED в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

13.11.2017 представником відповідачів та представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 відкладено розгляд справи на 11.12.2017.

14.11.2017 представником відповідачів було подано відзив, в якому останній зазначив про необґрунтованість позовної заяви, оскільки позивач не подав доказів на підтвердження своїх вимог, не довів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.

08.12.2017 представником відповідачів через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

11.12.2017 позивачем через загальний відділ діловодства суду надійшли клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання, про витребування доказів, доручення додаткових документів до справи, письмове підтвердження та додаткові пояснення, в яких позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі з огляду на те, що розпочато процедуру ліквідації ПАТ Фідобанк , а зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк згідно зі ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається. Заборона на зарахування зустрічних вимог також встановлена п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації та п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - з дня початку процедури ліквідації.

За результатами судового засідання 11.12.2017 розгляд справи було відкладено на 15.01.2018, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

12.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідачів було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про витребування оригіналів документів для огляду у судовому засіданні.

Також, 15.01.2018 представником відповідачів було подано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що чинне законодавство не ставить дійсність відступлення первісним кредитором прав вимоги за зобов'язанням новому кредиторові в залежність від визнання чи не визнання такого відступлення боржником, а правомірність договорів про відступлення прав вимоги від 17.05.2016 презюмується в силу статті 204 Цивільного кодексу України і не входить до предмету доказування у даній справі. Також, представник відповідачів зазначив про неможливість застосування обмежень, встановлені ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , до спірних правовідносин, оскільки оспорюваний правочин був вчинений відповідачами 19.05.2016, а тимчасову адміністрацію у ПАТ Фідобанк було запроваджено з 20.05.2016. За твердженням представника відповідачів, вчинений правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог повністю відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України з огляду на те, що вимоги є однорідними (грошовими), строк виконання зобов'язань як Банку так і відповідачів настав.

15.01.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А на лікарняному.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 постановлено розгляд справи № 910/17871/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання у порядку загального позовного провадження на 19.02.2018.

23.01.2018 позивач подав клопотання про долучення доказів: копію Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 з усіма договорами, які укладені в її рамках, копії платіжних доручень, копію Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 з усіма договорами, які укладені в її рамках, заяви відповідачів про визнання та врегулювання заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010-05/957.

29.01.2018 представником відповідачів подано заяву про припинення представництва відповідачів у справі № 910/17871/17 відповідно до ч. 4 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 19.02.2018 раніше поданих позивачем клопотань про витребування доказів суд залишив їх без задоволення, про що судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, оскільки, позивачем не наведено, які саме обставини можуть підтвердити ці докази (або аргументи, які вони можуть спростувати), а також не доведено, що відповідні обставини входять до предмету доказування у даній справі. Крім того, позивачем не підтверджено неможливості отримати вказані в клопотанні докази самостійно.

Клопотання відповідача про витребування доказів суд також залишає без задоволення, оскільки, позивачем разом з супровідним листом через відділ діловодства суду 23.01.2018 були долучені до матеріалів справи вказані відповідачем в клопотання докази.

19.02.2018 підготовче судове засідання було відкладено на 12.03.2018 у зв'язку з неможливістю розгляду питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України.

01.03.2018 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви відповідачів № 145-ЛК від 17.01.2018 про недійсність Заяви про зарахування однорідних вимог № 19/05-1 від 19.05.2016 та підтвердження кредитних зобов'язань перед ПАТ Фідобанк .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 02.04.2018 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направили, про час, дату і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0103046044391, 0103046044332, 0103046044316, 0103046044340, 0103046044359, 010304644367, 0103046044375, 0103046044383, 0103046044324, відповідно до яких, ухвали суду від 12.03.2018 були отримані представником відповідачів 16.03.2018.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 02.04.2018 також не з'явилась та не забезпечила явку своїх представників, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046044413, відповідно до якого, ухвала суду від 12.03.2018 була отримана представником третьої особи 15.03.2018.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання 02.04.2018 також не з'явилась та не забезпечила явку своїх представників, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046044405 (вказане відправлення було повернуто до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання").

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 12.03.2018 р. про призначення справи до розгляду по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідачів.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2016 на адресу ПАТ "Фідобанк" надійшла письмова заява (вх. № 5358 від 19.05.2016) відповідачів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД-ВІН-ГОЛД" про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА-ЕЛЬТ" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/959 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04. 2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-ГЕО" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/963 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04. 2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОН" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/960 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04.2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУД-ВІН-ГОЛД" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/961 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04. 2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР РІВНОВАГИ" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/966 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04.2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ЮНІОН" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/958 від 24.04.2008 року в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04.2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕЗЕРВ" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором №012-05/962 від 24.04.2008 року в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04.2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ-ІНВЕСТ" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/964 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04.2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ-НОВА" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/965 від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04. 2013 із змінами та доповненнями;

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕР-ПРО" зараховує зустрічні вимоги за укладеним кредитним договором № 012-05/967 від 24.04.2008 року в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 та за Генеральною угодою № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 року в рамках Генеральної угоди № 07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04 04. 2013 із змінами та доповненнями.

При цьому, відповідачі у заяві також повідомили Банк про повне припинення зобов'язань за укладеними кредитними договорами від 24.04.2008 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010-05/957 від 24.04.2008 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Дослідивши зміст заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 19/05-01 від 19.05.2016, суд дійшов висновку про те, що подана до Публічного акціонерного товариства Фідобанк заява (оспорюваний правочин) є одностороннім правочином про припинення зобов'язання зарахуванням, вчинений відповідачами та Товариством з обмеженою відповідальністю ГУД-ВІН-ГОЛД в простій письмовій формі.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2008 між відповідачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "Ерсте банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фідобанк") укладено генеральну кредитну угоду №010-05/957, відповідно до умов якої ВАТ "Ерсте банк" зобов'язався надавати відповідачам, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" кредитні кошти у євро для проведення рефінансування заборгованості перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фінансування завершення ремонтних робіт в офісній будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33в, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами.

24.04.2008 між відповідачем-1 та ВАТ "Ерсте банк" укладений кредитний договір №012-05/959 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-1 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 369557,21 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-2 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/963 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-2 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 788791,54 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-3 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/960 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-3 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 899600,00 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/961 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 876999,19 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-4 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/966 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-4 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 284605,14 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008р. між відповідачем-5 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/958 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-5 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 199780,14 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-6 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/962 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-6 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 288497,17 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-7 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/964 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-7 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 190884,14 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-8 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/965 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-8 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 359395,74 євро під 12% строком до 22.04.2016;

24.04.2008 між відповідачем-9 та ВАТ "Ерсте банк" укладено кредитний договір №012-05/967 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 3.1 якого ВАТ "Ерсте банк" відкриває відповідачу-9 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 188883,17 євро під 12% строком до 22.04.2016;

29.12.2009 між відповідачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "Ерсте банк" до вказаних кредитних договорів були укладені додаткові угоди №4, відповідно до п.1.9 яких дострокове повернення кредиту за ініціативою позичальника здійснюється з дозволу кредитора за письмовою заявою позичальника, яка подається позичальником не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати повернення.

Пунктом 1.7.1 додаткової угоди № 4 сторони узгодили, що повернення кредиту здійснюється позичальником щомісячно відповідно до графіка, а у вападку, якщо такий графік не був складений, - в останній день строку (кінцевий термін повернення) користування кредитними коштами.

Погашення кредитної заборгованості здійснюється автоматизовано на умовах договірного списання кредитором коштів з рахунку позичальника (п. 1.8).

За умовами п. 1.9 додаткової угоди №4 дострокове повернення кредиту за ініціативою позичальника здійснюється з дозволу кредитора за письмовою заявою позичальника.

Відповідно до п.1.9.2 додаткової угоди №4 дозвіл кредитора на дострокове повернення кредиту вважається отриманим позичальником, якщо кредитор не направив позичальнику відмову в достроковому поверненні кредиту.

Згідно з п.6.18 кредитних договорів (в редакції додаткових договорів №9 від 25.03.2016 в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008) сторонами узгоджено кінцеву дату повернення кредитних коштів 22.04.2020 включно.

19.05.2016 між відповідачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та позивачем були підписані акти звірки станом на 19.05.2016, відповідно до яких рахується заборгованість перед позивачем у:

1) відповідача-1 - 131 472,70 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 3745346,95 грн. та 1237,08 грн. - пеня;

2) відповідача-2 - 280 618,95 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 7 994 171,62 грн. та 2640,48 грн. - пеня;

3) відповідача-3 - 320 040,25 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 9 117 191,43 грн. та 3011,41 грн. - пеня;

4) ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" - 311 925,49 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 8 886 021,07 грн. та 7305,54 грн. - пеня;

5) відповідача-4 - 100 118,60 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 2 852 142,63 грн. та 942,06 грн. - пеня;

6) відповідача-5 - 70750,42 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 2 015 512,49 грн. та 665,74 грн. - пеня;

7) відповідача-6 - 102 548,57 євро, що згідно з офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016 становить 2 921 366,74 грн. та 964,95 гривень - пеня;

8) відповідача-7 - 67 350,37 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 1 918 653,09 грн. та 633,73 грн. - пеня;

9) відповідача-8 - 126 567,07 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 3 605 597,13 грн. та 1190,92 грн. - пеня;

10) відповідача-9 - 66 561,14 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 1896169,79 грн. та 626,30 грн. - пеня.

Вказані акти підписані позивачем, відповідачами та скріплені їх печатками.

Таким чином, розмір кредиторської заборгованості відповідачів перед позивачем станом на 19.05.2016 склав 1577953,55 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016 становить 44952172,94 грн., 19218,21 грн. пені, та не оспорюється сторонами.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у лютому-березні 2014 року між КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, та позивачем були укладені міжбанківські угоди щодо залучення відповідачем коштів у доларах США в рамках генеральної угоди про загальні умови здійснення угод на грошовому ринку №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013.

09.04.2014 КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, повідомив позивача засобами телекомунікаційної системи SWIFT формату МТ 39, що 11.04.2014 КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, відступив третій особі-2 - Компанії "TAMAURY LIMITED" право вимоги за міжбанківськими кредитами, які були надані позивачу.

11.04.2014 між Компанією "TAMAURY LIMITED" (третя особа-2) та позивачем було укладено договір про заміну кредитора по міжбанківському кредиту в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013, відповідно до п.1.8. якого кінцевий строк повернення кредиту 16.05.2016.

11.08.2015 рішенням загальних зборів акціонерів позивача затверджено нову редакцію статуту, відповідно до п.1.1 якої правонаступником всіх прав і обов'язків ВАТ "Ерсте банк" є позивач.

30.08.2015 загальними зборами учасників ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" вирішено провести загальну реєстрацію припинення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" шляхом приєднання до відповідача-3, згідно з чинним законодавством України та визначити правонаступником ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" у всіх його правах і обов'язках відповідача-3.

20.04.2016 третьою особою-2 в особі директора Іоанніс Папас видано довіреність, апостиль №99230/16, відповідно до якої було призначено пана Ніколаєва М.О. довіреною особою Компанії "TAMAURY LIMITED".

Цією довіреністю третя особа-2 призначає Ніколаєва М.О. бути дійсним та законним представником компанії та від імені компанії здійснювати чи виконувати дії, а саме: здійснювати та вносити зміни з метою продовження терміну дії договорів: договір про заміщення кредитора по міжбанківських позиках від 13.02.2014 в межах генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013 та інших угод, укладених з відповідачем.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-1 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/01, відповідно до якого відповідач-1 набув право вимоги до позивача на суму 155 753,89 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-2 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/02, відповідно до якого відповідач-2 набув право вимоги до позивача на суму 332 445,39 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та позивачем-3 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/03, відповідно до якого позивач-3 набув право вимоги до відповідача на суму 379 147,26 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" був укладений договір про відступлення права вимоги №17/04, відповідно до якого ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" набуло право вимоги до позивача на суму 369 715,51 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-4 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/05, відповідно до якого відповідач-4 набув право вимоги до позивача на суму 118 609,12 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та позивачем-5 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/06, відповідно до якого відповідач-5 набув право вимоги до позивача на суму 83 817,05 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-6 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/07, відповідно до якого відповідач-6 набув право вимоги до позивача на суму 121 487,87 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-7 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/08, відповідно до якого відповідач-7 набув право вимоги до позивача на суму 79 789,06 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-8 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/09, відповідно до якого відповідач-8 набув право вимоги до позивача на суму 149 942,26 доларів США.

17.05.2016 між третьою особою-2 та відповідачем-9 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/10, відповідно до якого відповідач-9 набув право вимоги до позивача на суму 78 854,06 доларів США;

Відповідно до п. 1.3 вказаних договорів, права вимоги переходять до відповідачів та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" в момент укладання договору.

Відповідно до п.4.1 договорів документи, що підтверджують право вимоги до позивача, третя особа-2 передає відповідачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" в момент укладання цього договору.

Згідно з п. 6.8 договорів останні набирають чинності (є укладеними) з моменту їх підписання (скріплення печатками за наявності) і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими договорами.

Вказані договори про відступлення права вимоги підписані представниками третьої особи 2, відповідачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та засвідчені печатками сторін.

17.05.2016 на виконання договорів про відступлення права вимоги сторонами підписані відповідні акти прийому-передачі, відповідно до яких сторони підтверджують передання всіх документів, які третя особа-2 повинна була передати відповідачам, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" за умовами вказаних договорів.

17.05.2016 третя особа-2 направила позивачу повідомлення вих. №3-1705/16 про відступлення відповідачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" прав вимоги належного виконання зобов'язань позивачем генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014 про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014 в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013 із змінами та доповненнями.

Вказане повідомлення отримано та зареєстровано відповідачем за вх. №5449 від 19.05.2016.

Таким чином, до відповідачів від третьої особи-2 перейшло право вимоги до позивача на загальну суму 1869561,47 доларів США.

Доказів на підтвердження недійсності вказаних вище угод про відступлення прав вимоги матеріали справи не містять, а відтак в силу ст. 204 Цивільного кодексу України визнаються судом правомірними.

За вказаних обставин, суд відзначає, що позивач станом на 19.05.2016 був кредитором відповідачів на суму 44971391,15 грн., а відповідачі, в свою чергу, набули прав кредитора позивача на загальну суму 47219960,87 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 598 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд зазначає, що зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

При цьому з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); зрілість вимог - необхідно щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент.

Відповідно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог (враховуючи зокрема і положення п.1 ч.1 ст.211 ЦК України), у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направленням такої заяви іншій стороні у зобов'язанні).

Таким чином, надіслання відповідачами вказаної заяви є вчиненням ними одностороннього правочину, спрямованого на припинення зобов'язань сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №914/2492/14).

При цьому, слід зазначити, що інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням. В силу цього для зарахування достатньо ініціативи однієї сторони (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.04.2009 у справі №32/426-6/248).

Проте, як було зазначено вище, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно, зокрема, настання строку їх виконання за зобов'язаннями, за якими відбувається відповідне зарахування.

Відповідно до пункту 1.7.1 додаткової угоди № 4 сторони узгодили, що повернення кредиту здійснюється позичальником щомісячно відповідно до графіка, а у випадку, якщо такий графік не був складений, - в останній день строку (кінцевий термін повернення) користування кредитними коштами.

Додатковими договорами №9 від 25.03.2016 в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008 сторони узгодили новий графік погашення кредиту двома платежами: 1. з 25.03.2016 до 04.04.2016; 2. 05.04.2016 до 29.04.2016.

При цьому, кредитні договори були доповнені новим підпунктом 6.18 наступного змісту: позичальник з метою виконання умов договору зобовязується повідомити Банк про намір здійснити повне погашення боргових зобовязань не пізніше ніж за 2 робочі дні до настання терміну погашення кредитної лінії. У випадку не отримання Банком зазначеного повідомлення термін погашення кредитної лінії встановлюється по 22.04.2020 включно.

За пунктом 2 додаткових договорів № 9, у разі не отримання Банком повідомлення позичальника про намір повного погашення боргових зобовязань відповідно до п. 6.18 договору, Додаток №1 до цього додаткового договору (графік) припиняє свою дію, а виконання зобовязань здійснюється відповідно до графіка, який діяв у попередній редакції.

За умовами п. 1.9 додаткової угоди №4 дострокове повернення кредиту за ініціативою позичальника здійснюється з дозволу кредитора за письмовою заявою позичальника.

Відповідно до п.1.9.2 додаткової угоди №4 дозвіл кредитора на дострокове повернення кредиту вважається отриманим позичальником, якщо кредитор не направив позичальнику відмову в достроковому поверненні кредиту.

Доказів на підтвердження повідомлення позивача про намір достроково погасити заборгованість (за два робочих дні до 29.04.2016) матеріали справи не містять, а відтак термін погашення боргових зобовязань відповідачів за угодою сторін - по 22.04.2020 та згідно Графіку в редакції додаткової угоди № 7 від 29.08.2013 - з вересня 2013 року щомісячно, рівними частинами, 03 числа місяця, наступного за місяцем нарахування заборгованості до сплати, а залишок - в останній день строку дії договору.

Тобто, згідно з графіком в редакції додаткової угоди № 7 від 29.08.2013, строк виконання кредитних зобов'язань всіх позичальників (відповідачів та ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД ) шляхом повернення Банку кредитних коштів настав лише в загальній сумі 9411,26 євро.

За вказаних обставин, за відсутності доказів повідомлення Банку про дострокове погашення заборгованості (в порядку п. 1.9 або п. 6.18 кредитного договору), суд дійшов висновку про ненастання строку виконаня зобовязань відповідачів перед позивачем за кредитними угодами в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008 в тому обсязі, які були заявлені відповідачами до зарахування станом на 19.05.2016, оскільки строк за зобов'язаннями, які мали бути виконані після 19.05.2016 починається лише 03.06.2016 згідно Графіку в редакції додаткової угоди № 7 від 29.08.2013.

А відтак, припинення зобовязань відповідачів за кредитними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог суперечить ст. 601 ЦК України, та є неможливим в силу п. 5 ст. 602 ЦК України.

При цьому, суд відхиляє доводи як позивача так і третьої особи-1 щодо неможливості зарахування зустрічних вимог з огляду на перебування позивача у стадії ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до рішення Національного банку України від 20.05.2016 № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.05.2016 № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Фідобанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Фідобанк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Фідобанк" Коваленка О.В. з 20.06.2016 по 19.07.2016.

Таким чином, починаючи з 20.05.2016, діяльність ПАТ "Фідобанк" регламентується положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відповідно до п.3.3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012р. Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, заборона здійснення зарахування зустрічних вимог під час тимчасової адміністрації, встановлена ч.5 ст. 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не застосовується до спірних правовідносин, оскільки заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачі направили 19.05.2016, тобто до запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк", отже такий правочин не суперечить нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом постанови №9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд, дослідивши викладені вище норми законодавства в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог у формі заяви №19/05-01 від 19.05.2016 недійсним у зв'язку з невідповідністю останнього вимогам цивільного законодавства на підставі п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме ст. 601, п. 5 ст. 602 Цивільного кодексу України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про правомірність заявлення до зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитними зобов'язаннями, строк виконання яких настав станом на дату надсилання заяви до позивача, в свою чергу, заперечення відповідачів наведені у письмових поясненнях по справі, повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-ельт , Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-гео , Товариства з обмеженою відповідальністю Діон , Товариства з обмеженою відповідальністю Центр рівноваги , Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-юніон , Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарезерв , Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал-Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія-нова , Товариства з обмеженою відповідальністю Універ-Про про зарахування зустрічних однорідних вимог №19/05-01 від 19.05.2016.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-ельт (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 31467303) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-гео (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 31865235) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діон (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 20060613) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центр рівноваги (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477906) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-юніон (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477995) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарезерв (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477107) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал-Інвест (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477377) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія-нова (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477073) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універ-Про (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33В, код ЄДРПОУ 34477969) на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк (01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати по сплаті судового збору в розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 78 коп.

12. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.2018

Суддя О.А. Грєхова