ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/114/18
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус (що виступає правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю АКТУАЛС ),
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , с. Пухівка, Броварського району Київської області
про стягнення коштів
секретар судового засідання О.О.Стаднік
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Київської області 16.01.2018 року надійшла позовна заява №110 від 12.01.2018 року (вх.№116/18 від 16.01.2018 року) Товариства з обмеженою відповідальністю АКТУАЛС до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська про стягнення 540811,16 грн. на підставі Договору №9282 від 13.09.2017 року про поставку сільськогосподарської продукції, з яких 444610,11 грн. - основна заборгованість, 41450,63 грн. - сума пені, 46654,16 грн. - 30% річних, 8096,41 грн. - сума інфляційного збільшення заборгованості.
Ухвалою суду від 17.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/114/18. Підготовче засідання призначено на 14.02.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263362962, у судове засідання 14.02.2018 року не з'явився, відзив у встановлений судом строк, не надав.
До господарського суду від позивача надійшло клопотання №114 від 30.01.2018 року (вх.№2169 від 31.01.2018 року) про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.01.2018 року з доказами його надіслання відповідачу.
Ухвалою суду від 14.02.2018 року здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю АКТУАЛС його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус та відкладено підготовче засідання на 07.03.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264054293, у судове засідання 07.03.2018 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.01.2018 року та від 14.02.2018 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
У підготовчому судовому засіданні 07.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні 07.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.03.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264084044, у судове засідання 27.03.2018 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.01.2018 року, від 14.02.2018 року, від 07.03.2018 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Присутній у судовому засіданні 27.03.2018 року представник позивача підтримав та обґрунтував заявлені позовні вимоги, додаткових доказів та пояснень позивачем подано не було.
Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 27.03.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Актуалс (далі - Постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (далі - Покупець) укладено Договір поставки №9282. Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і своєчасно та в повній мірі здійснити його оплату.
Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що поставка Товару здійснюється на умовах "СТР" (carriage paid to (…named place of destination), фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення): Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна. Одночасно з Товаром Постачальник зобов'язується передати Покупцю документи, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром, а саме: видаткова накладна, рахунок-фактура, якісне посвідчення. Цей перелік документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Згідно п. п. 3.1., 3.2., Договору, поставка Товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість Товару, яка визначена у видатковій накладній. Поставка партії Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Покупця заяви на поставку партії Товару.
Згідно п. п. 3.7., 3.8. Договору, датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній. Факт отримання партії Товару Покупцем, а також документів, передбачених п.2.2 даного Договору, засвідчується підписом та печаткою Покупця на видатковій накладній. Покупець зобов'язаний надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, якою уповноважує певну особу на отримання Товару.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.3., 6.5. Договору, Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, що визначені у рахунку-фактурі, які погоджені з Покупцем та зазначені у видатковій накладній Постачальника. Оплата вартості партії Товару проводиться Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата партій Товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється по факту поставки партії Товару, але не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту поставки партії Товару.
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині зобов'язань за Договором, які є невід'ємними на зазначену дату - до повного виконання Сторонами цих зобов'язань за Договором.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивачем (як постачальником) передано, а відповідачем (як покупцем) прийнято товар на загальну суму 1301080,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №1064 від 14.09.2017 р., №1065 від 14.09.2017 р., №1067 від 15.09.2017 р., №1096 від 25.09.2017 р., №1119 від 29.09.2017 р., №1135 від 06.10.2017 р., №1136 від 06.10.2017 р. та товарно-транспортними накладними №13969 від 14.09.2017 р., №13970 від 14.09.2017 р., №13995 від 15.09.2017 р., №14226 від 25.09.2017 р., №14641 від 29.09.2017 р., №14572 від 06.10.2017 р., №14658 від 06.10.2017 р., а також довіреностями на отримання товару уповноваженим представником відповідача №663 від 14.09.2017 р., та №694 від 05.10.2017 р.
Проте, в порушення своїх зобов'язань, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 856469,89 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Актуалс за період з 22.09.2017 року по 31.10.2017 року.
29.01.2018 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Актуалс (далі - Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус (далі - Цесіонарій) укладено Договір №11625 про відступлення права вимоги (цесії), згідно з умовами п. 1. якого, Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, на суму 444610 (чотириста сорок чотири тисячі шістсот десять) грн. 00 коп. та зобов'язаний сплатити Цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього Договору.
Згідно п. п. 2, 3 Договору про відступлення права вимоги, Цесіонарій стає новим кредитором у зобов'язанні на суму 444610,11 грн., яке виникло між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (код ЄДРПОУ 05513187, надалі іменується Боржник ) на підставі Договору поставки №9282 від 13.09.2017 року, що підтверджується видатковими накладними: №1096 від 25.09.2017 р. на суму 367482,00 грн. (право вимоги відступається у сумі 106410,11 грн.), №1119 від 29.09.2017 р. на суму 98440,00 грн., №1135 від 06.10.2017 р. на суму 115100,00 грн., №1136 від 06.10.2017 р. на суму 124660,00 грн. За цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язку останнього, що виникло на підставі Договору поставки №9282 від 13.09.2017 року, що підтверджується крім вищезазначених накладних, також видатковими накладними: №1064 від 14.09.2017 р. на суму 165000,00 грн., №1065 від 14.09.2017 р. на суму 310050,00 грн., №1067 від 15.09.2017 р. на суму 119748,00 грн. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що зазначено в п. 2 та п. 3 цього Договору та існує на момент укладення цього Договору у зв'язку з непроведенням Боржником розрахунків.
Відповідно до п. 5 Договору до Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника, а також стягнення всіх штрафних санкцій, в тому числі пені, 30 % річних, індексу інфляції та судового збору.
Пунктом 10 Договору про відступлення права вимоги встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус звернулось до боржника - відповідача із повідомленням б/н від 29.01.2018 року, в якому повідомило відповідача про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю Актуалс та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус Договору про відступлення права вимоги (цесії) №11625 від 29.01.2018 року з передачею права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус у сумі 444610,11 грн., що виникло на підставі Договору поставки №9285 від 13.09.2017 року, що підтверджується фіскальним чеком №2072 від 30.01.2018 року та описом вкладення у цінний лист №0304008223520 від 30.01.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, до нового кредитора (позивача - ТОВ Юридична компанія Бонус ) у відповідності до договору про відступлення права вимоги №11625 від 29.01.2018 року перейшло право вимоги на суму 444610,11 грн. за Договором поставки №9282 від 13.09.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Актуалс та Товариством з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська .
Відповідач заборгованість перед позивачем за Договором поставки №9282 від 13.09.2017 року погасив частково у сумі 856469,89 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Актуалс від 22.09.2017 р., 02.10.2017 р. (2 шт.), від 04.10.2017 р. (2 шт.), від 06.10.2017 р., від 09.10.2017 р., від 10.10.2017 р., від 11.10.2017 р. (2 шт.), від 12.10.2017 р., від 13.10.2017 р., від 19.10.2017 р., а заборгованість у сумі 444610,11 грн. залишилась несплаченою.
Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 444610,11 грн. заборгованості. У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по оплаті товару за Договором поставки №9282 від 13.09.2017 року.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №9282 від 13.09.2017 року у сумі 444610,11 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 444610,11 грн. підлягає задоволенню.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Також, позивач просить стягнути 41450,63 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за видатковими накладними №1064 від 14.05.2017 р. за період з 16.09.2017 р. по 01.10.2017 р., №1065 від 14.09.2017 р. за період з 16.09.2017 р. по 03.10.2017 р., №1067 від 15.09.2017 р. за період з 19.09.2017 р. по 10.10.2017 р. №1096 від 25.09.2017 р. за період з 27.09.2017 р. по 11.01.2018 р., №1119 від 29.09.2017 р. за період з 03.10.2017 р. по 11.01.2018 р., №1135 від 06.10.2017 р. за період з 10.10.2017 р. по 11.01.2018 р., №1136 від 06.10.2017 р. за період з 10.10.2017 р. по 11.01.2018 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.7.1. Договору, у разі прострочення грошового зобов'язання за цим Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки. Положення ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України у даному випадку не застосовуються.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, визначений позивачем, складає 41450,63 грн.
Проте, позивачем при розрахунку пені невірно визначено розміри подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідних періодах прострочення виконання грошового зобов'язання, тому, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 41607,31 грн.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Оскільки, позивачем суму пені визначено у розмірі 41450,63 грн., то стягненню підлягає саме ця сума - в межах заявлених позовних вимог.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 30% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за Договором поставки №9282 від 13.09.2017 року, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7.2. Договору, у разі прострочки Покупцем виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.
За розрахунком позивача, сума 30% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковими накладними, складає 46654,01 грн.
Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №9282 від 13.09.2017 року, перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30% річних у сумі 46654,01 грн., які розраховані станом на 11.01.2018 року.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 03.10.2017 року до 11.01.2018 року, з 10.10.2017 року по 11.01.2018 року, з 10.10.2017 року по 11.01.2018 року: у листопаді - 100,9% (газета Урядовий кур'єр №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (газета Урядовий кур'єр №6 від 11.01.2018 року), січні - 101,5% (газета Урядовий кур'єр №30 від 13.02.2018 року), складає 11498,80 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, позивачем визначено у розмірі 8096,41 грн., то стягненню підлягає зазначена сума.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (07413, Київська область, Броварський район с. Пухівка, вул. Радгоспна, код ЄДРПОУ 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Бонус (02166, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40904740) 444610 (чотириста сорок чотири тисячі шістсот десять) грн. 11 коп. основної заборгованості, 41450 (сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 63 коп. пені, 46654 (сорок шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 01 коп. 30% річних, 8096 (вісім тисяч дев'яносто шість) грн. 41 коп. - інфляційних збитків, 8112 (вісім тисяч сто дванадцять) грн. 18 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 04.04.2018 року.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2018 |
Оприлюднено | 04.04.2018 |
Номер документу | 73159715 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні