Рішення

від 05.03.2018 по справі 911/3855/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3855/17

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс", м. Київ,

до відповідача приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" , м. Бориспіль

про стягнення 8 949,50 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, директор ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.02.2018 № 12/02 ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 16.11.2017 №1611/3 до відповідача приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7 991,37 грн. пені, 958,13 грн. 3% річних, а всього 8 949,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.05.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" та приватним акціонерним товариством "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" укладено договір поставки №1005/1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити щебінь гранітний фракції 5-20 мм, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити в асортименті, кількості та якості, що зазначена у відповідній специфікації.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 539136,00 грн., який відповідач оплатив з порушенням строків, передбачених договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу передбачену договором пеню у сумі 7991,37 грн. та 3% річних у сумі 958,13 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2017 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №911/3855/17 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.01.2018 підготовче засідання відкладено на 12.02.2018.

15.02.2018 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні 12.02.2018, клопотання про відкладення розгляду справи та супровідний лист від 13.02.2018 №1302/3 з додатками.

19.02.2018 від приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" до господарського суду Київської області надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Свою позицію обґрунтовує тим, що зазначений позивачем період прострочення з 23.05.2017 по 11.08.2017 (147 календарних днів) не відповідає дійсності. відповідач твердить, що позивач розраховував пеню та 3% річних не враховуючи здійснення часткових оплат, факт здійснення яких підтверджується платіжними дорученнями.

Ухвалою суду від 19.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.03.2018.

В судове засідання 05.03.2018 з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс", м. Київ (далі - ТОВ "Ресурс Транс") до приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів", м. Бориспіль (далі по тексту ПрАТ "БКБМ") про стягнення 8 949,50 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 10.05.2017 між ТОВ "Ресурс Транс" та ПрАТ "БКБМ" укладено договір поставки №1005/1, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти оплатити товар, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1 договору);

- постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах СРТ - станція призначення, згідно з вимогами Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс", якщо інші умови поставки не встановлені у відповідній специфікації до цього договору (пункт 4.1 договору);

- порядок розрахунків за товар, що поставляється за цим договором, зазначається у відповідній специфікації до цього договору (пункт 6.1 договору);

- при порушенні строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язання, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки оплати (пункт 8.2 договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими сторонами та діє до 31.12.2017 (пункт 11.1 договору);

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 539 136,00 грн ., що підтверджуються залученими до матеріалів справи видатковими накладними, зокрема: №0501 від 19.05.2017 на суму 84 240,00 грн., №0502 від 20.05.2017 на суму 84 240,00 грн., №0503 від 24.05.2017 на суму 151 632,00 грн., №0504 від 28.05.2017 на суму 67 392,00 грн., №0601 від 01.06.2017 на суму 84 240,00 грн., №0602 від 03.06.2017 на суму 67 392,00 грн.

Відповідно до умов договору поставки №1005/1 від 10.05.2017 порядок розрахунків за товар, що поставляється за цим договором , зазначається у відповідній специфікації до цього договору (пункт 6.1 договору).

Так в специфікаціях: №1/05 від 15.05.2017, №2/05 від 22.05.2017, №3/05 від 26.05.2017: сторони погодили, що строк оплати складає 2 дні з моменту отримання копії залізничної накладної та рахунку на оплату товару.

В специфікаціях: №5/06 від 30.05.2017, №6/06 від 01.06.2017 сторони погодили, що строк оплати складає 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Також, суду було подано копії платіжних доручень, з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату поставленого товару, всього на суму 539 136,00 грн., в наступні строки та суми:

згідно платіжного доручення №6320 від 25.05.2017 на суму 168 480,00 грн. з призначенням платежу: згідно рах. №0501 від 19.05.2017, №0502 від 20.05.2017;

згідно платіжного доручення №6425 від 31.05.2017 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0501 від 19.05.2017, №0502 від 20.05.2017;

згідно платіжного доручення №6451 від 02.06.2017 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0501 від 19.05.2017, №0502 від 20.05.2017;

згідно платіжного доручення №6483 від 15.06.2017 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах.№0503 від 24.05.2017;

згідно платіжного доручення №6543 від 23.06.2017 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0503 від 24.05.2017;

згідно платіжного доручення №6649 від 14.07.2017 на суму 70 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0503 від 24.05.2017;

згідно платіжного доручення №6678 від 25.07.2017 на суму 32 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0503 від 24.05.2017;

згідно платіжного доручення №6896 від 09.08.2017 на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу згідно рах. №0503 від 24.05.2017;

згідно платіжного доручення №6890 від 11.08.2017 на суму 48 656,00 грн. з призначенням платежу згідно рахунку №0503 від 24.05.2017;

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача, на підставі п.8.2 договору поставки №1005/1 від 10.05.2017 пеню в сумі 7991,37 грн. нараховану за прострочення оплати товару, за період з 23.05.2017 по 11.08.2017 та 958,13 грн. 3% річних за період з 23.05.2017 по 11.08.2017.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що позивачем невірно визначено дату прострочення заборгованості, вірною датою виникнення прострочення є 20.05.2017 (дата, наступна за днем підписання видаткової накладної), а не 23.05.2017, однак суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, розрахунок слід здійснювати з 23.05.2017. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем невірно визначено і періоди розрахунку, зокрема включено дати часткових оплат. Враховуючи наведене, судом встановлено, що розрахунок пені та 3% річних слід здійснювати за період з 23.05.2017 по 10.08.2017.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 7 717,88 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу позивача слід задовольнити частково.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 925,05 грн., а від так вказана вимога позивача також підлягає частковому задоволенню.

Суд зазначає, що перевіряючи розрахунки пені та річних, взяв до уваги доводи відповідача про те, що в розрахунках позивача не враховано часткові оплати, здійсненні відповідачем. По-перше, відповідачем не долучено інших платіжних доручень, крім тих, що подані позивачем, по-друге, суд при прийняті рішення перевіряє правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та 3% річних (на відповідність закону та арифметичну вірність) за первинними документами, поданими сторонами, по-третє, суд наголошує, що розрахунок пені та 3% річних здійснюється по кожній накладній окремо (з дати виникнення прострочення по переддень фактичної оплати з врахуванням часткових оплат).

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" частково, приймає рішення про стягнення з приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" 7 717,88 грн. пені, 925,05 грн. 3% річних.

У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок, 16, код 05408059)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Транс" (02140, м. Київ, Дарницький район, вулиця Лариси Руденко, будинок, 6-А, офіс 515, код 41085447)

7 717,88 грн. (сім тисяч сімсот сімнадцять гривень вісімдесят вісім копійок) пені;

925,05 грн. (дев'ятсот двадцять п'ять гривень п'ять копійок) 3% річних;

1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень нуль копійок) судового збору;

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 03.04.2018

Суддя О.В. Конюх