Рішення

від 29.03.2018 по справі 915/89/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Справа № 915/89/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д;

адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрігрейн»

(юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Червоногвардійська, буд.14),

про : стягнення заборгованості у розмірі 200000,00 грн., -

в с т а н о в и в :

06.02.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.01.2018, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрігрейн» заборгованість за Договором №Б/Н від 24.06.2015 в розмірі 200000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ст.ст.526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.193 ГК України та ст.ст.4, 5, 12, 20, 27, 162, 163, 164 ГПК України та обґрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконує свого обов'язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на заяву відповідача від 24.06.2015 про відкриття поточного рахунку, заяву від 24.06.2015 про приєднання до «ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг« , ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 24.06.2015. Відповідно до умов Договору, 24.06.2015 відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок №26002053215145 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» . Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 13.11.2017 має заборгованість - 579544,15 грн., яка складається з наступного: 200000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 206602,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 23.03.2016 по 13.11.2017; 30258,89 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 31.03.2016 по 13.11.2017; 142682,34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 02.04.2016 по 13.11.2017. До стягнення позивачем заявлено 200000,00 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 12.02.2018 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. З ініціативи суду розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 06.03.2018 розгляд справи було відкладено на 29.03.2018.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив по суті позовних вимог до суду не направив.

Ухвали суду від 12.02.2018 та 06.03.2018 надіслані судом на адресу відповідача повернуті підприємством зв'язку з приміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.41-43, 49-51).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи місцезнаходженням відповідача є: 54000, м.Миколаїв, вул.Червоногвардійська, буд.14. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.03.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

24.06.2015 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрігрейн» (клієнт) про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (банк) було відкрито поточний рахунок №26002053215145.

Згідно зазначеної заяви відповідач приєднався до «ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг« , ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 24.06.2015 (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Підписавши цю заяву, клієнт надав свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг« , Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування.

У відповідності з ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ч.2 ст.639 та ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Порядок надання кредиту за послугою кредитного ліміту на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. «ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг« (надалі - ОСОБА_2).

Відповідно до п.3.2.1.1.16. ОСОБА_2 - при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п.3.2.1.1.1. ОСОБА_2 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта.

Відповідно до п.3.2.1.1.3. ОСОБА_2 кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.8. ОСОБА_2 проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода» ).

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4. ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами» , змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. ОСОБА_2 передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до ОСОБА_3 заяви на приєднання до «ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Згідно Договору банківського обслуговування №Б/Н від 24.06.2015 на поточний рахунок ТОВ «НВП «Агрігрейн» №26002053215145 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн., про що було повідомлено клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та Правилами надання банківських послуг» .

За даними позивача (довідка про розмір встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/171205094239 від 05.12.2017 ТОВ «НВП «Агрігрейн» №26002053215145 та розрахунок заборгованості за Договором №Б/Н від 24.06.2015 станом на 13.11.2017) відповідач почав користуватися кредитним лімітом з 23.03.2016 та використовував його у період з 23.03.2016 по 01.04.2016 (а.с.30, 31).

Відповідачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно із ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов договору не допускається.

Однак, ТОВ «НВП «Агрігрейн» , всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору банківського обслуговування, свої зобов'язання за цим договором не виконав, порушив умови Договору банківського обслуговування в частині повернення кредиту, та не здійснював платежі по погашенню кредиту.

Станом на дату подання позову за відповідачем рахувалась заборгованість за кредитом у розмірі 200000,00 грн.

07.11.2017 позивачем на адресу відповідача направлена претензія про наявність заборгованості №50624NKSLSOB5 від 02.11.2017 з вимогою про погашення заборгованості, на яку відповідач не відповів, в добровільному порядку заборгованість не сплатив (а.с.33).

Відповідачем жодних заперечень щодо розміру заборгованості за кредитом або доказів її погашення суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості за кредитом по Договору №Б/Н від 24.06.2015 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрігрейн» , 54000, м.Миколаїв, вул.Червоногвардійська, буд.14 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 37436129) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 14360570) 200000,00 грн. заборгованість за кредитом по Договору №Б/Н від 24.06.2015 та 3000,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 04 квітня 2018 року.

Суддя М.В.Мавродієва