Рішення

від 28.03.2018 по справі 916/140/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/140/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: Бабенко Д.А. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксилон" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120/2);

до відповідача: Приватного підприємства „СПМК-7" (65054, м. Одеса, Аеропорт ГА (Громадській авіації));

про стягнення 292 241,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ксилон" (надалі - ТОВ „Ксилон") звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 147/18 від 26.01.2018р.) до відповідача - Приватного підприємства „СПМК-7" (надалі - ПП „СПМК-7"), в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 292 241,68 грн., з яких: 261 493,42 грн. - основна заборгованість, 24 450,93 грн. - інфляційні нарахування, 6 297,33 грн. - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 4 383,63 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ПП „СПМК-7" та ТОВ „Агротерм" укладено договір підряду №20/05-16 від 20.05.2016р., згідно умов якого ТОВ „Агротерм" у липні, серпні, вересні 2016 року та лютому 2017 року були виконані підрядні роботи на загальну суму 1 861 493, 42 грн., між тим, ПП „СПМК-7" свої зобов'язання у частині оплати не виконав належним чином, а саме за фактично виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість. При цьому, позивач стверджує, що право вимоги за договором підряду №20/05-16 від 20.05.2016р. належить позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги №01/17 від 31.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2018 року, за даним позовом відкрито провадження у справі №916/140/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2018 року.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року, приймаючи до уваги необхідність повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, підготовче засідання було відкладено на 19.03.2018 року.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.03.2018 року.

У судовому засіданні 28.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Приватне підприємство „СПМК-7" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 24.01.2018 року (а.с.17-23), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи "за закінченням терміну зберігання", а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника ПП „СПМК-7" у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 28.03.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 04.04.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено матеріалами справи, 20.05.2016 року між ПП „СПМК-7" (замовник) та ТОВ „Агротерм" (підрядник) укладено договір підряду №20/05-16 (надалі - договір 1), згідно умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання власними силами та засобами робіт з покриття шаром рідкої теплоізоляції типу „Термосілат Екстра" поверхні металоконструкцій покрівлі на об'єкті: „Будівництво Пасажирського термінального комплексу ТОВ „Міжнародний Аеропорт Одеса", (надалі - роботи) в обсягах, передбачених договірною ціною, з дотриманням діючих державних нормативних документів, а замовник зобов'язався передати підряднику фронт робіт, прийняти роботи та сплатити їх вартість, у терміни та на умовах, визначених даним договором.

У відповідності до п. 2.1 договору 1, вартість робіт визначається сторонами на підставі договірної ціни (додаток 1) та складає 1 861 493,39 грн. у т.ч. ПДВ 310 248,90 грн.

Положеннями п. 2.2 договору 1 встановлено, що договірна ціна за договором визначена як динамічна в частині вартості основних матеріалів (теплоізоляція „Термосілат Екстра") та як тверда в частині вартості робіт, послуг та підлягає до коректування лише при зміні обсягу робіт.

Умовами розділу 3 договору 1 встановлено, що замовник після підписання договору у 5-денний строк перед початком виконання робіт надає підряднику аванс у розмірі 500 000 грн. на закупку основних матеріалів (п. 3.1); розрахунок за виконані по договору роботи здійснюється замовником щомісяця на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), наданих підрядником (п.3.2); замовник зобов'язаний розглянути та підписати акти приймання виконаних підрядних робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту їх надання підрядником або повернути з мотивованою відмовою (п. 3.3).

За умовами п.п. 5.1.1 договору 1, підрядник зобов'язаний власними силами та засобами виконати всі роботи в обсязі та в строки, передбачені п. 4.1 договору та надати замовнику результати робіт у вигляді, який відповідає проектній документації.

Положеннями п.п. 5.2.2 договору 1 передбачено обов'язок замовника сплатити вартість виконаних робіт у повному обсязі, на умовах та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору 1, замовник здійснює поетапне приймання виконаних робіт. Підрядник до 26-го числа кожного календарного місяця надає замовнику комплект документів, а саме: „Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, Відомість використаних ресурсів у 3 екземплярах, складених в програмі АВК-5 з обов'язковим наданням в електронному вигляді в форматах „іmd" і „іmр" на адресу електронної пошти:airodessa2012@gmail.соm. Без надання файлів в електронному вигляді комплект документів про прийняття робіт вважається не наданим.

У відповідності до п. 15.1 договору 1, договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Умовами п. 17.3 договору 1 встановлено, що жодна з сторін не має права без письмової згоди другої сторони передавати свої права та обов'язки за договором, як і весь договір в цілому, іншим третім особам.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду №20/05-16 від 20.05.2016р., ТОВ „Агротерм", виконало підрядні роботи на об'єкті будівництва Пасажирського термінального комплексу ТОВ „Міжнародний Аеропорт Одеса" на загальну суму 1 861 493,39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних будівельних робіт за липень, серпень, вересень 2016 року та за лютий 2017 року за формою № КБ-2в (а.с. 33-34, 37-38, 41-42, 45-46) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за липень, серпень, вересень 2016 року та за лютий 2017 року (а.с. 32, 36, 40, 44), які підписані та скріплені печатками відповідних осіб.

При цьому, у відповідності до розрахунку позивача, ПП „СПМК-7" протягом періоду з липня 2016 року по лютий 2017 року здійснено часткові проплати за фактично виконані ТОВ „Агротерм" роботи на загальну суму 1 600 000,00 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, з урахуванням встановлених обставин, на момент звернення з позовом, за ПП „СПМК-7" рахується заборгованість за фактично виконані ТОВ „Агротерм" роботи, згідно договору підряду №20/05-16 від 20.05.2016р. у розмірі 261493,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір №20/05-16 від 20.05.2016 року, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, предметом якого є виконання робіт з покриття шаром рідкої теплоізоляції типу „Термосілат Екстра" поверхні металоконструкцій покрівлі на об'єкті: „Будівництво Пасажирського термінального комплексу ТОВ „Міжнародний Аеропорт Одеса".

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Водночас, ч. 2 ст. 875 цього кодексу встановлено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

У відповідності до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 3 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, який визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З урахуванням викладеного, а також положень п. 3.2 договору №20/05-16 від 20.05.2016р. обов'язок по сплаті виконаних робіт мав бути виконаний по 31.03.2017 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому ч. 3 ст. 512 цього кодексу встановлено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як встановлено матеріалами справи, 31.03.2017 року між ТОВ „Агротерм" (надалі -первісний кредитор), ТОВ „Ксилон" (надалі - новий кредитор) та ПП „СПМК-7" (надалі -боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №01/17 (надалі - договір 2), згідно умов якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, за договором підряду №20/05-16, укладеного між первісним кредитором та боржником 20.05.2016 року, щодо оплати суми кредиторської заборгованості в розмірі, зазначеному в п. 2 цього договору.

У відповідності до змісту п. 2 договору 2, новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання своїх обов'язків щодо погашення заборгованості в сумі 261 493,42 грн.

Згідно п. 9 договору 2, підписанням цього договору, боржник надає згоду на відступлення права вимоги первісним кредитором новому кредитору відповідно до вимог п. 17.3 договору підряду №20/05-16 від 20.05.2016 р., підтверджує дійсність переданої вимоги первісним кредитором новому кредитору в розмірі, зазначеному у п. 2 цього договору.

У мовами п. 10 договору 2 боржник підтверджує, що підписанням цього договору він письмово повідомлений, як цього вимагають ст.ст. 512-518 Цивільного кодексу України, про передачу права вимоги за договором підряду №20/05-16 від 20.05.2016р. новому кредитору, не висуває заперечень проти виконання зобов'язання щодо погашення за договором підряду №20/05-16 від 20.05.2016 р. перед новим кредитором у розмірі, зазначеному у п. 2 цього договору. Додаткове письмове повідомлення боржника про відступлення права вимоги за цим договором не вимагається.

Відповідно до п. 13 договору 2, договір складений у трьох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із сторін і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, установленим принципом слід вважати незмінність змісту і обсягу вимоги, що передається, згідно умов основного договору.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків за період: січень 2016-лютий 2017 р.р., складеного між ТОВ „Агротерм" та ПП „СПМК-7" заборгованість перед ТОВ „Агротерм" становить 261493,42 грн.

Враховуючи наявність у матеріалах справи належним чином засвідченого договору відступлення права вимоги, на якому проставлено печатку боржника, суд доходить висновку про наявність письмової згоди боржника за договором підряду № 20/05-16 від 20.05.2016р. на перехід прав та обов'язків за цим договором до позивача у справі.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі договору підряду № 20/05-16 від 20.05.2016 року, право вимоги за яким позивач набув, уклавши 31.03.2017 року з відповідачем та ТОВ „Агротерм" договір про відступлення права вимоги.

За результатами розгляду справи судом встановлено наявність у відповідача заборгованості по сплаті вартості фактично виконаних робіт за договором підряду № 20/05-16 від 20.05.2016 року у розмірі 261 493,42 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що перехід права вимоги до ТОВ „Ксилон" від ТОВ „Агротерм", належної останньому за договором підряду №20/05-16 від 20.05.2016 р. здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства та не заборонений зазначеним договором, в зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ „Ксилон" в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 261 493,42 грн. є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 297,33 грн. нарахованих за період з 01.04.2017 року по 18.01.2018 року (за 293 дні) на суму заборгованості у розмірі 261 493,42 грн. та розрахунок інфляційних нарахувань за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 24 450,93 грн., виходячи із простроченої суми заборгованості у розмірі 261 493,42 грн., вважає розрахунки вірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Ксилон" та стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 261 493,42 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 24 450,93 грн. та 3% річних у розмірі 6 297,33 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4383,63 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „СПМК-7" (65054, м. Одеса, Малиновський район, Аеропорт ГА (Громадської авіації); код ЄДРПОУ 32891528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксилон" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120/2; код ЄДРПОУ 40685393) 261 493/двісті шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто три/грн.42 коп. основної заборгованості, 24 450/двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят/грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, 6 297/шість тисяч двісті дев'яносто сім/грн. 33 коп. 3% річних та 4383/чотири тисячі триста вісімдесят три/грн. 63 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 квітня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська