Рішення

від 29.03.2018 по справі 921/18/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/18/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання І.О. Шміло

розглянув справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Зоря» , с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, 47343

до : Зарубинецької сільської ради, вул. Шевченка, 27, с. с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, 47343

про визнання права власності.

за участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.02.2018.

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду". Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер LH3115UJ11125337D7 .

04.01.2018 Публічне акціонерне товариство «Зоря» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Зарубинецької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю цеху по виробництву кормів, загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відсутність належним чином оформленого права на цільове використання будівель цеху по виробництву кормів унеможливлює здійснення права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Ухвалою від 09.01.2018 позовна заява була залишена судом без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 19.01.2018. І так як визначені в ухвалі від 09.01.2018 недоліки усунуті позивачем шляхом подання відповідних документів 16.01.2018 згідно супровідного листа б/н від 16.01.2018 (у строк встановлений судом), ухвалою від 17.01.2018 відкрито провадження у справі № 921/18/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2018, з подальшим неодноразовим відкладенням судового засідання, востаннє на 15.03.2018.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю із підстав, зазначених у позові, та просив про задоволення позову.

15.03.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів на підтвердження його позовних вимог до матеріалів справи (вх. № 7515 від 15.03.2018).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, натомість через канцелярію суду подав клопотання № 10-7/02-17 від 22.01.2018 (вх. номер 4382 від 24.01.2018) та №10-57/02-17 від 14.03.2018 (вх. № 7509 від 15.03.2018) про розгляд справи без участі останнього, при вирішення даної справи покладається на думку суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Зарубинецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області 02 лютого 2009 року, Відкритому акціонерному товариству Зоря на праві власності належать будівлі і споруди комплексу по відгодівлі ВРХ і свиней за адресою: село Зарубинці, вул. Заводська 1В Збаразького району Тернопільської області, про що внесено відповідний запис в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно 02.02.2009.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства Зоря (нова редакція від 2011), затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ Зоря (протокол №1 від 17.05.2011), державна реєстрація змін до установчих документів проведена Збаразькою РДА 23.05.2011 за №16421050011000130, Публічне акціонерне товариство Зоря є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Зоря та є його правонаступником щодо всіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків.

Право власності на вищенаведені об'єкти нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_2 29 вересня 2016 року, реєстраційний номер: 1041292561224.

Для обслуговування виробничих приміщень ВАТ Зоря на підставі рішення Зарубинецької сільської ради Народних депутатів №29 від 09.07.1998 надано у постійне користування 17,77 га. землі в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ТР №001855, виданим Зарубинецькою сільською радою 10.08.1998. Вказаний Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №4.

У 2017 році Публічним акціонерним товариством Зоря , будівлі і споруди комплексу по відгодівлі ВРХ і свиней були пристосовані під цех по виробництву кормів, відповідно до використання технологічного обладнання паспортизованого ДП Тернопільський ЕТЦ .

Згідно наданого ФОП ОСОБА_3 Технічного висновку про відповідність державним будівельним, санітарним та протипожежним нормам конструкцій і приміщень цеху по виробництву кормів від 21 листопада 2017 року за № 064: Будівлі цеху по виробництву кормів, всі її несучі і огороджуючі конструкції та інженерні комунікації відповідають І стану та відповідають державним будівельним, санітарним та протипожежним нормам і придатні для подальшої екслуатації .

Крім того, 18 вересня 2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області на замовлення ПАТ Зоря виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - цех по виробництву кормів загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область.

Водночас, відсутність належним чином оформленого права на цільове використання будівлі цеху по виробництву кормів загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, унеможливлює здійснення в цій будівлі підприємницької діяльності ПАТ Зоря , тобто позбавляє позивача права користуватись належним йому майном на власний розсуд, у зв'язку із чим , посилаючись на приписи ст. 13 Конституції України, ст. 328 ЦК України, товариство звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання права власності на вказане нерухоме майно.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого:

- Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, зокрема стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом.

За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були порушені або було необхідним їх судове визначення.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень норм стст.16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Із сукупного аналізу наведених норм матеріального права слідує, що визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами цивільного права, з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними , і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов`язку. Такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявного спору, а й невизначеного правового стану.

Як вбачається з позову, позивач просить визнати за ним право власності на переобладнану будівлю цеху по виробництву кормів загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область.

І так як, необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно, тому, в якості доказів, що підтверджують приналежність спірного нерухомого майна на праві власності, позивачем до матеріалів справи долучено:

- копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Зарубинецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області 02 лютого 2009 року Відкритому акціонерному товариству Зоря , яке засвідчує факт приналежності товариству на праві власності будівель і споруд комплексу по відгодівлі ВРХ і свиней за адресою: село Зарубинці, вул. Заводська 1В Збаразького району Тернопільської області. Вказане свідоцтво містить відмітку про те, що відповідний запис внесено в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно 02.02.2009;

- копії Протоколу №1 від 17.05.2011 Загальних зборів акціонерів ВАТ Зоря та Статуту Публічного акціонерного товариства Зоря (нова редакція від 2011), з яких вбачається, що Публічне акціонерне товариство Зоря є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства Зоря та є його правонаступником щодо всіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків, в тому числі і щодо спірного нерухомого майна;

- копію Державного акту на право постійного користування землею І-ТР №001855, виданого Зарубинецькою сільською радою 10.08.1998 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №4, яким підтверджується факт надання позивачу у постійне користування земельної ділянки площею 17,7 га для обслуговування виробничих приміщень ВАТ Зоря на підставі рішення Зарубинецької сільської ради Народних депутатів №29 від 09.07.1998;

- копію технічного паспорта на громадський будинок - цех по виробництву кормів загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, виготовлений 18 вересня 2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області на замовлення ПАТ Зоря .

Наведені вище обставини свідчать про те, що позивач є належним власником спірного нерухомого майна, який набув право в межах, установлених законом, володіти, користуватись й розпоряджатись цим майном, в тому числі і шляхом його переобладнання з метою здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені судом обставини, а також враховуючи, що спірне нерухоме майно зареєстроване за позивачем на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане Зарубинецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області 02 лютого 2009, яке станом на день розгляду справи є чинним, однак відсутність належного оформлення права на цільове використання будівель цеху по виробництву кормів позбавляє позивача права користуватись належним йому майном ( будівлею цеху по виробництву кормів загальною площею 1205,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1В, с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область) на власний розсуд, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як обґрунтовано заявлених, доведених у встановленому законом порядку та не оспорених відповідачем.

Крім того суд роз'яснює, що визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, не підміняє собою його обов'язку ввести цей об'єкт в експлуатацію з метою подальшої експлуатації (користування), у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011р. № 461.

Судові витрати за клопотанням позивача покладаються судом на Публічне акціонерне товариство «Зоря» , с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Зоря» (с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, 47343, ідент. код 14056139) право власності на будівлю цеху по виробництву кормів, загальною площею 1205,9 кв.м. за адресою: с. Зарубинці, вул. Заводська, 1В, Збаразький район, Тернопільська область.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Згідно з ч. 1ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено

Суддя Н.М. Бурда