Рішення

від 02.04.2018 по справі 922/4253/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р.Справа № 922/4253/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) до Приватного акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-а) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "СКИП ВЦ" (61051, Харківська область, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд. 20-Б) про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, довіреність № 08-11/3933/2-17 від 27.12.17 ;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.01.18 ;

третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.02.2018.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", в якому просить суд зобов'язати відповідача протягом 6-ти місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,4613 га по вул. завод "Комсомолець" у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо виготовлення відповідної технічної документації та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що унеможливлює отримання витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та здійснення розрахунку розміру орендної плати за користування нею. В якості правових підстав позову, позивач вказує на норми статей 12, 79-1, 93 Земельного кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 10, 15, 20, 21 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" та статей 11, 15, 16, 509, 526 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 16.01.2018 о 11:30 год.

27.12.2017 відповідачем до суду наданий відзив за вх. № 42733, в якому останній зазначає, що не використовує спірну земельну ділянку з 21.06.2006 внаслідок зміни власників нерухомості. На думку відповідача, ТОВ "СКИП ВЦ" (ЄДРПОУ 36226074), як новий власник виробничої бази, що розташована на спірній земельній ділянці, несе обов'язки відповідно до договору № 1741 про право тимчасового користування землею від 14.09.1998 р., а отже, саме ТОВ "СКИП ВЦ" є належним відповідачем у цій справі. Відзив долучений судом до матеріалів справи.

11.01.2018 позивачем до суду надана відповідь на відзив за вх. № 731, в якій представник позивача зазначає, що договір припиняється за наявності підстав, передбачених законодавством України в тій самій формі, в якій його і було укладено, тобто шляхом підписання угоди про розірвання договору та державної реєстрації його припинення. Проте, оскільки договір на право тимчасового користування землею по вул. "Завод Комсомолець" у м. Харкові від 05.10.1998 № 1741, укладений з ВАТ "Діпрозаводтранс", є чинним, а предметом спору є зобов'язання землекористувача вчинити дії щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, тому, належним відповідачем у справі позивач вважає саме ВАТ "Діпрозаводтранс".

Відповідь на відзив долучена судом до матеріалів справи.

15.01.2018 відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 997, в яких відповідач вказує на необгрунтованість висновків позивача та наполягає на тому, що належним відповідачем у справі є ТОВ "СКИП ВЦ" (ЄДРПОУ 36226074), якого відповідач просить залучити співвідповідачем у справі.

Заперечення долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача надав до суду клопотанням про закриття провадження у справі за вх. № 1144, в якому зазначає, що спірна земельна ділянка є зареєстрованою у Державному земельному кадастрі України, призначено кадастровий номер земельної ділянки, та земельний податок розраховується на підставі чинних показників, що зазначені у Витязі. Таким чином, відповідач вважає відсутнім предмет спору у даній справі та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2018 року, відкладено підготовче засідання до 07.02.2018 року.

07.02.2018 від Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№3427) надійшла відповідь на заперечення , в яких останній вказував на те, що договір про право користування землею по вул. Завод Комсомолець у м. Харкові від 05.10.1998 № 1741, який укладено між Харківською міською радою та ПРАТ Діпрозаводтранс , на даний час є діючим, а тому обов'язок стосовно виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення чи встановлення меж земельної ділянки на місцевості, є обов'язком для землекористувача за договором, яким є ПРАТ Діпрозаводтранс , а не ТОВ СКИП ВЦ .

07.02.2018 від Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№3430) надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких останній просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі №922/4253/17,зокрема,вказує на те, що відповідно до даних, що містяться в Публічній карті України, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:003:0005, який визначено в наданому відповідачем витягу № 161/15, відсутні . Таким чином, земельна ділянка площею 0,1016 га по вул. Завод Комсомолець у м. Харкові в Державному земельному кадастрі не зареєстрована, оскільки наданий відповідачем ОСОБА_4 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не є підтвердженням державної реєстрації земельної ділянки, а тому, на думку позивача, клопотання про закриття провадження у справі є безпідставним .

01.02.2018 від Приватного акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", через канцелярію суду (вх.№2855) надійшла заява про залучення третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "СКИП ВЦ" (адреса: 61051, Харківська область, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд.20-Б, ЄДРПОУ 36226074).

01.02.2018 від Приватного акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", через канцелярію суду (вх.№2854) надійшли пояснення на клопотання про закриття провадження по справі №922/4253/17, в яких останній просив суд закрити провадження по справі №922/4253/17, оскільки вказує на те, що земельна ділянка - зареєстрованою у Держаному реєстрі земель та підтверджено даними з Державного земельного кадастру та Витягами з технічної документації про нормативну грошові оцінку земельної ділянки, що надані виконавчим органом Позивача, а отже , на думку відповідача, підстави для позовних вимог відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", (вх.№2855) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "СКИП ВЦ" (адреса: 61051, Харківська область, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд.20-Б, ЄРПОУ 36226074); відмовлено в задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" (вх. № 997 від 15.01.2018 року) про залучення співвідповідачем ТОВ "СКИП ВЦ" (ЄДРПОУ 36226074); відкладено підготовче засідання до 28 лютого 2018 року о 12:20год. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу надати пояснення в строк до 27.02.2018 року щодо організаційно - правової форми підприємства відповідача та назви підприємства відповідача.

12.02.2018 від ПрАТ "Діпрозаводтранс" надійшли пояснення за вх. № 3852, в яких зазначено, що з 13.09.2012 відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства"змінено назву підприємства Відкрите акціонерне товариство "Діпрозаводтранс" на Публічне акціонерне товариство "Діпрозаводтранс", а з 24.04.2017 відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 19.04.2017 назву підприємства Публічне акціонерне товариство "Діпрозаводтранс" змінено на Приватне акціонерне товариство "Діпрозаводтранс". На підтвердження вказаного ПрАТ "Діпрозаводтранс" надано до суду: копію протоколу № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Діпрозаводтранс" від 16.05.2011, копію виписки з ЄДРПОУ серія АА № 875446 від 13.09.2012, копію протоколу річних загальних зборів ПАТ "Діпротзаводтранс" від 19.04.2017, копію виписки з ЄДРЮОФОП від 25.04.2017; копію статуту ПрАТ "Діпрозаводтранс" (нова редакція) від 21.04.2017.

Пояснення разом з додатком долучені судом до матеріалів справи.

21.02.2018 від третьої особи до канцелярії суду надійшли пояснення за вх. № 4927, відповідно до яких ТОВ "СКИП ВЦ" підтримує клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

22.02.2018 від позивача до суду надійшли заява про долучення до справи додаткових документів (вх. № 5065) та пояснення за вх. № 5064, відповідно до яких позивач вказує, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на теперішній час, найменування та організаційну форму юридичної особи "Діпрозаводтранс" визначено, як приватне акціонерне товариство. Крім того, відповідно до договору на право тимчасового користування землею укладеного між Харківською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Діпрозаводтранс" від 05.10.1998 № 1741 та відомостей про приватне акціонерне товариство "Діпрозаводтранс", що обліковується у Реєстрі станом на теперішній час, ідентифікаційний код юридичної особи "Діпрозаводтранс" (01095927), є однаковим. Таким чином, зміна типу акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" з відкритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, не є його реорганізацією, а є приведенням діяльності товариства у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства". В підтвердження вказаного позивачем додано до пояснень відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Подані до суду документи долучені судом до матеріалів справи.

28.02.2018 представником позивача до суду подано клопотання про долучення доказів за вх. № 5677, а саме відповіді з управління Держземкадастру у м. Харкові Харківської області щодо відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:003:0005.

Подані до суду документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2018 року, відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДІПРОЗАВОДТРАНС" про закриття провадження у справі №922/4253/17, визначено вважати належним відповідачем у справі № 922/4253/17 - Приватне акціонерне товариство "ДІПРОЗАВОДТРАНС" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, код ЄДРПОУ 01095927).Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14 березня 2018 року о 12:30 год.

14.03.2018р. суд розпочав розгляд справи по суті, відповідно до ч.2 ст.195 ГПК України.

В судовому засіданні 14.03.2018 року оголошено перерву до 02.04.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2018 року підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.04.2018 року заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні 02.04.2018 року підтримує позицію відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 02.04.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

05.10.1998 на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.1998 № 862 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (позивач) та Приватним акціонерним товариством "ДІПРОЗАВОДТРАНС" (відповідач) було укладено Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, згідно п. 1.1. якого позивач надав, а відповідач прийняв в тимчасове користування земельну ділянку, за адресою: м. Харків, вул.завод"Комсомолець", загальною площею 0,4613 га (у тому числі інших угідь - 0,4613 га), згідно з планом землекористування.

Як вбачається зі змісту п. 1.2. Договору, земельну ділянку надано у тимчасове користування на умовах оренди строком до 31.12.2023 року для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.

Відповідно до п. 2.1. Договору, плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку в розмірі 648,90грн. на зазначений рахунок не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації.

Вказаний Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 05.10.1998 за № 1741 виконкомом Харківської міської ради м. Харкова.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Пунктом 1.1. вищевказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Згідно п.п. 2, 3 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013", плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13, управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м.Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

На виконання вказаного Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Департаментом земельних відносин на адресу відповідача був направлений лист-попередження № 1814/0/225-13 від 08.10.2013, в якому повідомлено про необхідність в строк до 01.12.2013 - забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); в строк не пізніше 31.12.2013 - подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру; в строк до 01.01.2014 - повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки; в строк до 01.02.2014 - привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, Департамент земельних відносин попередив відповідача про те, що у разі невиконання зазначених дій у встановлений строк, Департаментом буде підготовлена пропозиція до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо спонукання до здійснення дій стосовно реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Одержання вказаного листа відповідачем підтверджується копією відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.

Проте, вказаний лист-попередження був залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши всі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

При цьому, за умовами ст. 76 ГПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір на право тимчасового користування землею № 1741 був укладений 14.09.1998 відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп. 14.1.72 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (обєднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Таким чином, договір на право тимчасового користування землею за своїм змістом та з урахуванням норм чинного на теперішній час законодавства фактично має ознаки договору оренди землі та потребує приведення його умов у відповідність до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є спір про зобов'язання відповідача протягом 6 ти місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,4613 га по вул. завод "Комсомолець" у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використовувати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і конкретних потреб, які не суперечать Конституції і законом України, суспільним інтересам, справедливості та іншим загально правовим засадам.

Вказане кореспондується з приписами статті 20 Господарського кодексу України, змістом якої держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Крім того, способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, за приписами якої, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, з урахуванням наведеного, надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться за вказаним позовом й чи виконує функції захисту такий позов прав позивача, як примусове виконання обов'язку в натурі у даних правовідносинах.

Отже, у даному випадку суд повинен установити, чи дійсно порушуються права Харківської міської ради, в чому полягає таке порушення, а також, в який спосіб має відбуватись поновлення порушеного права позивача.

Згідно ст.ст. 7, 140 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключено з їх компетенції та не віднесено до компетенції іншого органу влади.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вказано вище, пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства.

У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

На даний час вказане рішення Харківської міської ради є чинним, в установленому законом порядку не оскаржувалось, тому в силу закону є обов'язковим для відповідача, як користувача земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Харкова.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

- якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини виникли на підставі договору № 1741 з 05.10.1998 року та реєстрація земельної ділянки здійснювалась до чинного законодавства, яке діяло на момент укладення договору, зокрема, ст. 19, 24 Земельного кодексу України №561-ХХІІ від 18.12.1990р. ( у ред.05.05.1993р.).

З 01 січня 2002 року набув чинності Земельний кодекс України (у ред. від 25.10.2001р.), відповідно до п. 7 Розділу X Перехідних положень - Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на х оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки .

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Вказані перехідні норми покликані забезпечити правонаступність Державного земельного кадастру щодо Державного реєстру земель, який вівся відповідно до наказу Держкомзему України від 02.07.2003 № 174 Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель .

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд робить висновок, що земельна ділянка за адресою вулиця Заводу Комсомолець у місті Харкові була належним чином зареєстрована у Державному реєстрі земель, про що свідчить кадастровий номер, який міститься ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2180/10 від 30.11.2010р. та №161/15 від 03.02.2015 року, а саме №6310136300:12:003:0005.

Однак, оскільки суб'єктом права власності земельної ділянки за Договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди № 1741 є безпосередньо територіальна громада м. Харкова, яка реалізує дане право через орган місцевого самоврядування - Харківську міську раду, суд вважає, що позивачем доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового вчинення дій з виготовлення технічної документації із землеустрою , з відповідним кадастровим номером, а саме №6310136300:12:003:0005.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, примусове виконання обов'язку в натурі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,4613 га. по вул. завод "Комсомолець" у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, підлягають частковому задоволенню.

Однак, щодо вимоги позивача про надання відповідачеві 6-ти місячного терміну, після вступу рішення суду в законну сили, для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 28 Закону України Про землеустрій , розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що дана вимога позивача, необґрунтована та не стосується безпосередньо відповідача, в зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі суд вважає за необхідне покласти судовий збір на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 140 Конституції України, ст.ст. 79-1, 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 20, 21, 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст.ст. 22, 27, 28, 67 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 3, 6, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Діпрозаводтранс" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, код ЄДРПОУ 01095927) забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,4613 га по вул. завод "Комсомолець" у м. Харкові .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, код ЄДРПОУ 01095927) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011)-1600,00 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_5