Рішення

від 02.04.2018 по справі 802/300/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 квітня 2018 р. Справа № 802/300/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фермерського господарства "Пастуха"

до: Державної фіскальної служби України

про: визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Пастуха" з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 року щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3/2 від 15.12.2017 року, складену фермерським господарством Пастуха по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Спарта";

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3/2 від 15.12.2017 року, складену фермерським господарством Пастуха по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Спарта".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами здійснення господарської операції між ФГ "Пастуха" та ТОВ "Агро-Спарта" позивачем сформовано податкову накладну № 3/2 від 15.12.2017 року та надіслано з метою реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2017 року "документ прийнято. Реєстрація зупинена". Позивачем направлено до податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції. Однак, 24.01.2018 року позивач отримав рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 568991/34244259 про відмову в реєстрації податкової накладної №3/2 від 15.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації податкової накладної вказано надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого він заперечує проти задоволення позову. Окремо зазначив, що позивачем не надано усіх документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, відповідно до переліку затвердженого наказом ДФС України від 13.06.2017 року № 566 "Про затвердження регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фермерське господарством Пастуха зареєстроване 05.04.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 577670 та перебуває на обліку платників податків в Жмеринській ОДПІ (Барське відділення) ГУДФС у Вінницькій області. ФГ Пастуха є платником податку на додану вартість з 01.09.2013 року, що підтверджується свідоцтвом № 200136490 серії НБ № 116595 від 01.09.2013 року. Позивач здійснює діяльність за видом економічної діяльності: 01.21, 01.24, 01.25 КВЕД-2010 Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів.

15.12.2017 року між ФГ Пастуха (продавець) та ТОВ "Агро-Спарта" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4. Згідно п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що найменування, одиниці виміру та ціна товару визначаються видатковою накладною.

Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 3 від 15.12.2017 року, згідно якої ФГ Пастуха продано ТОВ "Агро-Спарта" яблука свіжі в кількості 18,951 кг. на загальну суму 163054,40 грн., в тому числі ПДВ 27175,73 грн., товарно- транспортною накладною № 10 від 15.12.2017 року форми № 1-ТН.

За результатами здійснення вказаної операції позивачем виписана податкова накладна № 3/2 від 15.12.2017 року на загальну суму 163054,40 грн., в тому числі ПДВ 27175,73 грн. (а.с. 17).

28.12.2017 року вказану податкову накладну подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

28.12.2017 року позивачем отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 0808 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу (а.с. 15).

18.01.2018 року ФГ Пастуха подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, та копії документів, які передбачені наказом МФУ № 567 від 13.06.2017 року (а.с. 18-23).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 24.01.2018 року прийнято рішення № 568991/34244259 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3/2 від 15.12.2017 року в ЄРПН (а.с. 24). Дане рішення одночасно являється предметом оскарження у даній справі.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що позивачем виконано обов'язок, передбачений п. 201.10 ПК України, склавши та направивши в електронній формі до ДФС України податкову накладну № 3/2 від 15.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз змісту цієї податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до неї висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та в Наказі Мінфіну №1307 від 31.12.2015 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідач не вказує на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної податкової накладної.

Положення п.201.16 ст.201 ПК України надають відповідачу право у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зупиняти реєстрацію податкової накладної з направленням платнику податків відповідного повідомлення з пропозицією надання пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які розглядаються комісією ДФС України з наступним прийняттям рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно якої підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпний переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Наказ №567).

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (в редакції, чинній станом на момент формування податковим органом квитанції від 28.12.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 року № 3/2) містить у собі визначення трьох критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Цим же наказом Міністерства фінансів України затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної будуть наступні документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв, такими документами будуть:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту Квитанції по податковій накладній від 28.12.2017 року видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом №567. При цьому контролюючим органом не вказано, якому саме критерію ступеню ризику відповідає податкова накладна № 3/2 від 15.12.2017 року.

Зі змісту відзиву слідує, що відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на ненадання позивачем цілого блоку первинних документів, який наведений у вищевказаних Критеріях.

Однак суд не погоджується з позицією представника відповідача, оскільки за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Тому, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у вищевказаних Критеріях, відповідачу необхідно було встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретної господарської операції.

Так, згідно умов договору купівлі-продажу № 4 від 15.12.2017 року, укладеного між ФГ Пастуха та ТОВ "Агро-Спарта" зазначено, що найменування, одиниці виміру та ціна товару визначаються видатковою накладною.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем до контролюючого органу надіслано копію вказаного договору, видаткову накладну № 3 від 15.12.2017 року та товарно-транспортну накладну.

Отже, позивачем надано первинні документи, які передбачені для господарської операції, згідно умов договору купівлі-продажу № 4 від 15.12.2017 року.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Щодо аналізу господарських операцій між ФГ Пастуха та його контрагентом ТОВ "Агро-Спарта", то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 24.01.2018 року № 568991/34244259 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3/2 від 15.12.2017 року є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.01.2018 року № 568991/34244259 прийняте не у спосіб визначений законом. Відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., суд зважає на наступне.

Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінивши опис виконаних робіт згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 26.01.2018 року, згідно договору про надання професійної правничої допомоги №1а/18, укладений 25.01.2018 року, встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним з наданими послугами адвоката, пов'язаними із розглядом даної справи, що включають: консультацію по податковому законодавству, правовий аналіз договору купівлі-продажу № 4 від 15.12.2017 року, податкової накладної №3/2 від 15.12.2017 року, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, вивчення електронних документів - квитанцій. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.01.2018 року № 568991/34244259.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Фермерського господарства Пастуха (23051, Вінницька область, Барський район, с. Попівці, вул. Яблунева, буд. 1, код ЄДРПОУ 34244259) від 15.12.2017 року № 3/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Фермерського господарства Пастуха (код ЄДРПОУ 34244259) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягнути на користь Фермерського господарства Пастуха (23051, Вінницька область, Барський район, с. Попівці, вул. Яблунева, буд. 1, код ЄДРПОУ 34244259) 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя           Альчук Максим Петрович