Рішення

від 03.04.2018 по справі 824/207/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/207/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. в сумі 35297,03 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, р/р 25607300468926, МФО 356334 філія - Чернівецьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" код ЄДРПОУ 40329345.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що борг відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. складає 35297,03 гривень.

23.02.2017 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження по справі та направлено її копію відповідачу. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу, в разі заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у п'ятиденний строк з моменту одержання даної ухвали подати до суду заяву із запереченнями проти такого розгляду. Також запропоновано відповідачу, в разі заперечення проти позову, подати у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування безпосередньо до канцелярії суду. Крім того, роз'яснено, що у випадку неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа буде розглянута за наявними у ній матеріалами в межах строку, визначеного частиною 2 статті 263 КАС України.

Відповідач повідомлений належним чином про поданий позов та розгляд справи в порядку спрощеного провадження 26.02.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 30560817, місцезнаходження: с.Динівці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60331 та перебуває на обліку у органах пенсійного фонду, як платник страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 8-10). В розрахунках було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується копіями трудових книжок, протоколом призначення пенсії та відповідними довідками. (а.с. 11-119).

Згідно розрахунку суми боргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці", поданого позивачем, загальна заборгованість відповідача з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. складає 35297,03 гривень. (а.с. 7).

Відповідно до протоколу про призначення пенсії громадянці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пільгову пенсію з 14.08.2010 року. В розрахунках, які направлялися відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по зазначеній громадянці визначено досягнення нею пенсійного віку 13.08.2019 року. (а.с. 11).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Вимогами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, з яких вбачається, що датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є 13.08.2019 року. Суд встановив, що ОСОБА_1Ф, 13.08.2015 року досягнула пенсійного віку, а саме 55 років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а отже позивачем було збільшено пенсійний вік застрахованої особи, після того, як їй вже було призначено пільгову пенсію у 2010 році із виплатою її до 13.08.2015 року.

Суд звертає увагу позивача, що з 01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року, яким було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок. Однак, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах з 14.08.2010 року до досягнення нею 55 річного віку (до 14.08.2015 року), тобто до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а саме до 01.10.2011 року.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, зокрема зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянці ОСОБА_1 підприємству, оскільки останній було призначено пільгову пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. по громадянці ОСОБА_1 в сумі 1339,84 грн слід відмовити.

В решті суми заборгованості судом встановлено, що відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконував свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. «б» -«з» ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Крім того, судом встановлено, що на адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які були отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про їх вручення, однак зазначена в розрахунках сума відповідачем не сплачена, у зв'язку із чим з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. утворилась заборгованість в сумі 33957,19 гривень.

Відповідач не сплатив до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, у зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог в частині заборгованості відповідача в сумі 33957,19 грн., однак не довів правомірність включення в розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. по громадянці ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1339,84 гривень.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 205, 241, 246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Динівці" (ідентифікаційний код 30560817, місцезнаходження: с.Динівці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60331) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.11.2017 р. по 31.01.2018 р. в сумі 33957,19 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, р/р 25607300468926, МФО 356334 філія - Чернівецьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" код ЄДРПОУ 40329345.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статтей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Брезіна