Постанова

від 28.03.2018 по справі 815/5998/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5998/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Судді першої інстанції Радчук А.А., Андрухів В.В., Єфіменко К.С. Повний текст рішення складений 13 грудня 2017 року

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Бойко А.В. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гончарової О.О.,

представника апелянта/позивача Булгарова О.О., представника відповідача Тарановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД (далі - ТОВ Марко ЛТД ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі Відповідач або ДФС України) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, наданої листом від 10.11.2017 року №2583/9/99-99-15-03-02.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Марко ЛТД було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ТОВ Марко ЛТД подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов товариства задовольнити.

Апелянт/позивач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що, оскільки іноземне судно не ходить під прапором України, то воно не має національної приналежності до України, а тому юрисдикція державних органів України на нього не поширюється і, відповідно до ст. 9 Митного кодексу України, не є митною територією України, у зв'язку з цим оскаржувана індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам, встановленим ст. 2 КАС України, вона прийнята у порушення підстав, передбачених ст. 19 Конституції з перевищенням повноважень, необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, упереджено.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив, у якому зазначив, що індивідуальна податкова консультація, надана листом від 10.11.2017 р. №2583/6/99-9915-03-02-15/іпк, складена у відповідності до норм Податкового кодексу та законодавства України, що було враховано судом, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника апелянта/позивача Булгарова О.О., представника відповідача Тарановського Р.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом від 12.10.2017 року №2408 ТОВ Марко ЛТД звернулось до Державної фіскальної служби України з проханням надати вмотивоване роз'яснення норми Податкового кодексу України, а саме статті 186 розділу V Податкового кодексу України. Разом з зазначеним листом позивачем було надано копії договорів-заявок №12909VS, №12909KS, №1280317, інвойсів №INV-01/DF/2812/VS-1, №INV-01/DF/2891/KS-1, INV-01/UP/3220/VR та звітів про виконання.

Листом від 10.11.2017 року №2583/6/99-99-15-03-02-15/іпк Державна фіскальна служба України надала податкову консультацію, відповідно до якої зазначила, що послуги з ремонту та обслуговування суднового обладнання нерезидентам (судна іноземної реєстрації) в акваторіях портів України, які надаються безпосередньо на борту іноземного судна, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Не погодившись із вказаною податковою консультацією, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволені позову ТОВ Марко ЛТД суд першої інстанції виходив з того, що, іноземне судно під час виконання ремонтних робіт розташоване на митній території України в акваторії порту України, яка є місцем постачання послуг з ремонту та обслуговування суднового обладнання судна іноземної реєстрації та місцем фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном. В даному випадку таким місцем, пов'язаним з рухомим майном, є акваторія морського порту України, тобто митна територія України, у зв'язку з чим операції платників податку з постачання таких послуг в акваторії порту України є об'єктом оподаткування у відповідності до положень ст. 185 ПК України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, у відповідності до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 52.1 ст. 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору

Як вбачається зі змісту листа від 12.10.2017 року №2408, позивач просив надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

- Яким буде місце постачання послуг (з ремонту та обслуговування суднового обладнання нерезидентам (судна іноземної реєстрації)) в акваторіях портів України, якщо вони безпосередньо надаються на борту іноземного судна?

- Чи може бути застосований п. 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу України у випадку надання послуг (з ремонту та обслуговування суднового обладнання нерезидентам (судна іноземної реєстрації)) в акваторіях портів України, якщо вини безпосередньо надаються на борту іноземного судна?

- Чи є об'єктом оподаткування ПДВ послуги (з ремонту та обслуговування суднового обладнання нерезидентам (судна іноземної реєстрації)) в акваторіях портів України, які надані безпосередньо на борту іноземного судна, відповідно до первинних документів - Договору-заявки, інвойсу та звіту про виконання?

Відповідач, з доводами якого погодився суд першої інстанції, правильно зазначив, що відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп. 186.2.1 п. 186.2 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.

Відповідно до пп. б п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Митного кодексу України, територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, виходить з того, що іноземне судно під час виконання ремонтних робіт розташоване на митній території України в акваторії порту України. Водночас, місце постачання послуг з ремонту та обслуговування суднового обладнання судна іноземної реєстрації є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном. В даному випадку таким місцем, пов'язаним з рухомим майном, є акваторія морського порту України, тобто митна територія України, у зв'язку з чим операції платників податку з постачання таких послуг в акваторії порту України є об'єктом оподаткування у відповідності до положень ст. 185 ПК України.

Загальні вимоги з підготовки та порядку надання платникам податків письмових податкових консультацій органами ДПС України встановлюють Методичні рекомендації щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, затверджені 21.01.2011 року ДПА України за №1600/7/10-1017/220.

Згідно з п. 5 зазначених рекомендацій консультація повинна відповідати таким вимогам: 1) надаватися згідно з цими Рекомендаціями виходячи з положень Податкового кодексу України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати; 2) містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається; 3) відповідати вимогам Типової інструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 року №315, із змінами та доповненнями, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 року N1153 Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади .

Суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що оскаржувана консультація не суперечить економічному змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати.

Враховуючи, що в силу приписів підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону, колегія суддів вважає, що відповідь контролюючого органу була надана Позивачу в межах його запиту та в межах повноважень відповідача.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на ст. 32 Кодексу торговельного мореплавства України та твердження, що на судна іноземної реєстрації не поширюється юрисдикція України і вони вважаються територією іноземної держави. Колегія суддів виходить з того, що зазначена норма регулює питання визначення національної належності судна та права плавання під Державним прапором України. Так, в неї зазначено, що поняття українське судно або судно України означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України. Національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні і одержанням права плавання під Державним прапором України. Право плавання під Державним прапором України має судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи-громадянина України, а також юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру.

Згідно ж з статтею 4 цього Кодексу до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Частиною 1 статті 13 КТМ України визначено, що правила цього Кодексу поширюються: на морські судна - під час їх прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше; на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу.

Водночас, статтею 85 КТМ України встановлено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України , у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг , портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Кодекс торговельного мореплавства України не регулює питання сплати податків резидентами України, що надають послуги з ремонту рухомого майна, що перебуває в територіальних водах України. Навпаки, це питання регулюється Податковим кодексом України, який в даному випадку є спеціальним законом, що регулює податкові відносини.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана податкова консультація відповідача щодо питання оподаткування ПДВ позивача ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та вчинена з урахуванням усіх фактичних обставин, без порушень прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ Марко ЛТД , оскільки індивідуальна податкова консультація, надана Відповідачем листом № 2583/6/99-99-15-03-02-15/іпк від 10.11.2017 року, складена у відповідності до норм Податкового кодексу та законодавства України.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов