Рішення

від 22.03.2018 по справі 754/15235/16-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/206/18

Справа №754/15235/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Галась І.А.

при секретарі - Дмітрієвій А.

за участі: представника позивача - Саленка Я.Ю.

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вебасто Термо та Комфорт Україна до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Федора Івановича, 3-тя особа: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання свідоцтв недійсними,

В С Т А Н О В И В:

07.12.2017 р. позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Федора Івановича, 3-тя особа: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання свідоцтв недійсними.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2016 р. приватним нотаріусом Досінчуком Ф.І. видано свідоцтва, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом (реєстровий № 2606), згідно якого ОСОБА_6 належить право на спадщину на 1/6 частину грошових коштів, що є компенсаціями, які має сплатити ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна ; свідоцтво про право на спадщину за законом (реєстровий № 2627), згідно якого ОСОБА_7 належить право на спадщину на 1/6 частину грошових коштів, що є компенсаціями, які має сплатити ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна ; Свідоцтво про право на спадщину за законом (реєстровий № 2607), згідно якого ОСОБА_8 належить право на спадщину на 1/6 частину грошових коштів, що є компенсаціями, які має сплатити ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна ; свідоцтво про право власності на долю у спільній власності подружжя, зокрема щодо грошових коштів з відповідними відсотками та компенсаціями, які має сплатити ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна .

Загальна сума компенсації, від якої згідно названих свідоцтв має розраховуватись сума виплат становить 282 362 грн.

Підставою для видачі даних свідоцтв стало те, що спадкодавець ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_2 обіймав посаду директора ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна , і нібито йому не було виплачено всі компенсації та інші види оплати праці. Відповідач визначив розмір компенсації на підставі Довідки № 22/04/003 від 22.04.2016 р. Довідка була видана помилково і в ході службового розслідування було встановлено, що сума компенсацій, яка належала ОСОБА_10 (спадкодавцю) рівна нулю, а тому є всі підстави вважати, що всі перелічені вище свідоцтва видані безпідставно.

Враховуючи той факт, що розмір компенсацій було визначено невірно, що підтверджується результатами службової перевірки, спадкодавець не мав права на отримання компенсації в розмірі 282362 грн., через що і спадкоємці не мають право спадкувати відповідну суму грошей (або право вимоги такої суми).

Крім того, передача до складу спадщини сум заробітної плати та інших видів виплат можливе лише у випадку, коли відсутні члени сім'ї спадкоємця. В даній справі, члени сім'ї мають отримувати компенсаційні виплати не у складі спадкового майна, а як пряма виплата від роботодавця. В свою чергу, в разі відмови роботодавця виплатити таку суму, члени сім'ї мають право в порядку позовного провадження стягувати суму боргу.

Як наслідок, включення до складу спадкового майна компенсації в розмірі 282362 грн. є таким, що не відповідає вимогам цивільного законодавства, яку нотаріус незаконно вніс суму компенсації в розмірі.

З урахуванням викладеного, позивач ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна просить суд визнати недійсними вищезазначені свідоцтва.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено спрау до судового розгляду.

15.12.2017 р. набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В поданих до суду додаткових письмових поясненнях, представник позивача в обґрунтування позову повідомив, що ОСОБА_10 працював на посаді директора ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 Після смерті ОСОБА_10 посаду директора ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна в перехідний період займала ОСОБА_9

В липні 2016 року позивачу стало відомо, що спадкоємцям ОСОБА_10 приватним нотаріусом Досінчуком Ф.І. були видані свідоцтва про спадщину та свідоцтва про право власності на грошові кошти в розмірі 282 362,25 грн. в якості компенсації за невикористанні дні щорічних відпусток за період його роботи на Товаристві. Підставою для видачі зазначених свідоцтв стала довідка №22/04/003 від 22.04.2016 р., яка була видана колишнім директором позивача ОСОБА_9

Інформація надана в зазначеній довідці є хибною та безпідставною з огляду на той факт, що відповідно до наказу №6-К від 23.02.2016 р. було проведено службове розслідування по факту зловживання своїми службовим становищем посадовими особами ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна . Зазначений наказ був підписаний ОСОБА_9 При перевірці було встановлено грубе порушення посадовими особами Товариства (директором, фінансовим директором) законодавства України з трудових відносин щодо відсутності документального оформлення фактичного перебування даних посадових осіб у щорічних відпустках протягом декількох років поспіль. Представник ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна зазначив, що ОСОБА_9 було достеменно відомо, що не оформлення щорічних основних відпусток ОСОБА_10 було протиправним. Не зважаючи на вказане, ОСОБА_9 того ж дня 22.04.2016 р. видала довідку №22/04/003 щодо виплати компенсації за невикористанні дні щорічних відпусток ОСОБА_10

Результати зазначеної перевірки були відображені в Акті службового розслідування та закріпленні відповідним наказом позивача №8-К від 07.02.2017 р. Крім того, зазначеним наказом була скасована довідка на підставі якої приватним нотаріусом були видані свідоцтва.

15.02.2016 р. ОСОБА_9 було видано наказ №В-1, яким було зобов'язано фінансового директора ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна ОСОБА_11 здійснити нарахування всіх передбачених законодавством виплат спадкоємцям ОСОБА_10, у зв'язку з його смертю. Видача такого наказу була завідомо протиправна, так як на момент видачі цього наказу спадкоємці не мали права вимагати сплати їм відповідних виплат з огляду на те, що не сплив 6 місячний строк з моменту смерті ОСОБА_10

ОСОБА_9 було достеменно відомо про протиправність не оформлення щорічних основних відпусток ОСОБА_10 та про відсутність у позивача зобов'язання по сплаті будь-яких компенсацій спадкоємцям. Представник позивача повідомила, що суми грошових коштів, які визначені у свідоцтвах у якості компенсації також розраховані невірно. Жодних рішень щодо збільшення розміру заробітної плати ОСОБА_10 не приймалось, останнім було протиправно збільшено розмір власної заробітної плати, а тому і розмір сумнівної компенсації, визначений в свідоцтвах є значно завищеним.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив, що свідоцтва видані приватним нотаріусом Досінчуком Ф.І. є безпідставними та недійсними.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. в судове засідання 22.03.2018 р. не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В наданих до суду письмових запереченнях від 30.12.2016 р., відповідач зазначив, що нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією. Відповідач вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки він як приватний нотаріус не мав цивільних правовідносин з позивачем, не порушував його цивільні права, відсутня процесуальна зацікавленість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину і свідоцтва про право власності, повідомив, що на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10 та на підставі ст. 46 Закону України Про нотаріат ним, як приватним нотаріусом було зроблено запит до ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна від 09.04.2016 р. № 51/02-14 про належність померлому ОСОБА_10 грощових коштів або інших матеріальних цінностей. У відповідь на запит, ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна , 22.04.2016 р. вих. №22/04/003 повідомило про наявність заборгованості перед ОСОБА_10 у сумі 282 362,25 грн. за дні невикористаних щорічних відпусток. Довідка була підписана директором з використанням печатки Товариства.

13.07.2016 р. на підставі офіційного визнання заборгованості перед померлим та у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідачем були видані свідоцтва про право на спадщину та свідоцтво про право власності на спадкове майно. З дати надання відомостей і видачі нотаріусом відповідних свідоцтв пройшло багато часу, який був достатній для того, щоб ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна повідомило відповідача - приватного нотаріуса у будь-який спосіб про допущену помилку та відкликання свого листа, але з невідомих причин цього зроблено не було.

Відповідач вважає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення чинного законодавства України відповідачем при видачі свідоцтв про право на спадщину та свідоцтва про право власності після смерті ОСОБА_10 на користь його дружини та неповнолітніх дітей, та на підтвердження факту допущення помилки самим позивачем. Докази ґрунтуються на припущеннях, бажаннях та домислах, просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до судового засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомляли.

Представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_3 заперечував проти позову в повному обсязі. Просив суд відмовити в задоволені позову.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, суду показала, що з 2005 року працювала в ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна , коли директором був ОСОБА_10 Про хворобу ОСОБА_10 почула в 2013 році. Про відсутність на робочу місці, відпустки, відрядження перед нею не звітував. Після смерті ОСОБА_10 на підставі рішення загальних зборів 13.01.2016 р. приступила до виконання обов'язків директора ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна . Свідок була знайома з первісною документацією Товариства. Суду показала, що на Товаристві на кожного співробітника є відповідні папки з наказами та відпустками, заявами, розпорядженнями. Відповідно до наявної папки на ОСОБА_10 були накази про відпустки за період приблизно з 2005 р. по 2013 р. За період з 2013 р. документації на підтвердження перебування у відпустках не було. Довідка про розмір компенсації, яка підлягає виплаті була видано нею на підставі касового ордеру, письмового розпорядження фінансового директора, а також зроблені калькуляції аудиту. На Товаристві здійснювалась аудиторська перевірка фірмою Альянс та юридичною фірмою Константа . Свідок входила до складу комісії, крім того як і всі співробітники була опитана. Висновки аудиторської перевірки підтвердили суму, яка підлягає компенсації.

Свідок зазначила, що дійсно надходив запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І., даний запит нею був отриманий особисто від ОСОБА_6 Відповідь вона надала також через ОСОБА_6 Сума компенсації зазначена в довідці відповідає сумі заборгованості.

Допитаний в судовому засіданні свідок, ОСОБА_12 суду показав - ОСОБА_10 знає давно. Про його хворобу йому стало відомо з 2014 року. Дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_6. працювала на Товаристві адміністратором.

Десь з середини 2015 року, коли ОСОБА_10 хворів, то рідше почав з'являтись на роботі. До моменту його смерті, десь 2-3 місяці його не бачили на роботі. В червні-липні 2014 року було проведено першу операцію в Україні. Реабілітація була недовгою. Друга операція була за кордоном. Лютий-березень 2015 року ОСОБА_10 був за кордоном. Про смерть повідомила дружина одразу - 13.01.2016 р.

Свідок показав, що приймав участь під час проведення службового розслідування, зокрема його було опитано.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, суду показала, що наразі вона є директором ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна .

З жовтня 2008 року працює на підприємстві. ОСОБА_10 знає з 2008 року. ОСОБА_10 був тільки директором. Про його хворобу свідку стало відомо в кінці весни 2014 року, про що її повідомив сам ОСОБА_10

З серпня 2015 року ОСОБА_6 (дружина) працює адміністратором. Мати ОСОБА_1 до цього часу працює помічником менеджера.

З листопада 2015 року ОСОБА_10 не з'являвся на роботі. Спочатку брав тільки нетривалі відпустки для реабілітації. В червні-липні 2014 року ОСОБА_10 було зроблено операцію в Україні. Лютий-березень 2015 року в Німеччині. Осінь 2015 року Інститут раку, але невпевнена чи була операція. Операції тривали всі два-три тижні кожна.

ОСОБА_10 було важко ходити. Лікарняні не видавались, оскільки не хотіли щоб знали в німецькому офісі. Товариство покрило витрати на поховання, в тому числі обід.

Під час проведення службового розслідування була опитана, про результати розслідування ознайомлена.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, пояснення представника третьої особи, показання свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази у межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 12.01.2017 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_4 /а.с.69/.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

За життя ОСОБА_10 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержують спадкоємці за законом.

21.02.2016 р. ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 зверналсь до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. з заявою про прийняття спадщини /а.с65/.

На підставі заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. (відповідач у справі) було відкрито спадкову справу №4/2016 після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10

09.04.2016 р., у зв'язку з підготовкою документів до видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідач приватний нотаріус Досінчук Ф.І. надіслав запит №51/02-14 до позивача ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна , відповідно до якого просив направити на його адресу або видати ОСОБА_6 інформаційну довідку про належність грошових коштів або інших матеріальних цінностей ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

09.04.2016 р. ОСОБА_7, який діяв зі згоди своєї матері звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. з заявою про прийняття спадщини /а.с.80/.

22.04.2016 р. на запит від 09.04.2016 р. №51/02-14 позивач надав відповідь, що ОСОБА_10 дійсно працював на ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна , на посаді директора підприємства до ІНФОРМАЦІЯ_2 Наказом №2/2016 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 був звільнений із займаної посади, в зв'язку з його смертю. Позивач повідомив про наявність заборгованості перед ОСОБА_10 у сумі 282 362,25 грн. за дні невикористаних щорічних відпусток /а.с.104/.

13.07.2016 р. ОСОБА_6 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. з заявою про видачу свідоцтва про право власності на ? частину майна набутого в шлюбі.

13.07.2016 р. ОСОБА_6, яка діє від свого імені та імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 звернулась приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на наступне майно: квартиру АДРЕСА_2 та грошові кошти в сумі 282362, 25 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна /а.с.83/.

13.07.2016 р. ОСОБА_7, який діяв зі згоди своєї матері звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на наступне майно: квартиру АДРЕСА_2 та грошові кошти в сумі 282362, 25 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Вебасто Термо та Комфорт Україна /а.с.84/.

13.07.2016 р. відповідачем - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. видані наступні свідоцтва про право власності, а саме:

-свідоцтво про право власності видане ОСОБА_6 (зареєстровано в реєстрі №2606);

-свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину грошових коштів, видане ОСОБА_6 (зареєстровано в реєстрі №2606) /а.с.103/;

-свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину грошових коштів, видане ОСОБА_8 (зареєстровано в реєстрі №2607) /а.с.106/;

-свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину грошових коштів, видане ОСОБА_7 (зареєстровано в реєстрі №2627) /а.с.110/.

Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права.

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Звертаючись до суду із позовом про визнання свідоцтв недійсними позивач визначив як відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І.

Слід зазначити наступне, нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією.

Така позиція висловлена, зокрема, в постанові пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними : ...26. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору... ; постанові пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування : ...У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. (п. 18); інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України від 04.07.2011 р.: ...У разі, якщо у конкретній справі виникає спір між спадкоємцями щодо певного спадкового майна або щодо пропуску строку на прийняття спадщини тощо, то сторонами у справі є не спадкоємець і нотаріус, а спадкоємці між собою .

Разом з ти, відповідно до Листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Судом роз`яснено представнику позивача в судовому засіданні положення вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України. В той же час, представником позивача в судовому засіданні не заявлялось клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення до участі в справі в співвідповідача.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Враховуючи той факт, що права позивачів відповідачем не порушуються та не оспорюються, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі "Салман проти Туреччини")".

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що судом при розгляді справи встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Досінчук Ф.І. є неналежним відповідачем, позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, тому позов слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , ст. ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вебасто Термо та Комфорт Україна (03045, м. Київ, вул.. Червонопрапорна, 23, ЄДРПОУ 33736534) до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Федора Івановича (02230, АДРЕСА_3), 3-тя особа: ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1), ОСОБА_7, (ІПН НОМЕР_2), АДРЕСА_1), ОСОБА_8, (ІПН НОМЕР_3, АДРЕСА_1) ОСОБА_9 (АДРЕСА_4) про визнання свідоцтв недійсними залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 30 березня 2018 року.

Суддя