Ухвала

від 29.03.2018 по справі 757/66604/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу голови правління ТДВ «СК «Актив-Гарант» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м.Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, а саме: ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) № НОМЕР_1 , ТОВ «Ван Капітал» (ЄДРПОУ 32523625) № НОМЕР_2 , в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, голова правління ТДВ «СК «Актив-Гарант» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що прокурор в своєму клопотанні посилається на визнання грошових коштів на рахунках речовими доказами у кримінальному провадженні, однак стороною обвинувачення не доведено принаймні наявність коштів на цих рахунках. В результаті чого склалась ситуація, коли арешт накладено на рахунок товариства, на якому взагалі відсутні будь-які кошти, тобто фактично арештовано сам банківський рахунок, а не грошові кошти на ньому, що протирічить ст. 98 КПК України.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17.03.2017 року, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

07.11.2017 року прокурор відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, а саме: ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) № НОМЕР_1 , ТОВ «Ван Капітал» (ЄДРПОУ 32523625) № НОМЕР_2 , посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

08.11.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки головою правління ТДВ «СК «Актив-Гарант» ОСОБА_7 в частині накладення арешту на майно цього підприємства, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на це майно колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, на думку колегії суддів, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Між тим, як вбачається з наданих апелянтом матеріалів сума на грошових коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, становить 0 грн. 00 коп.

Зі змісту ч. 10 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт не може бути накладений на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, оскільки в такому разі очевидним стає те, що арешт накладено на сам банківський рахунок, а це кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Отже, накладення арешту на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети арешту майна не дає правових підстав накласти на нього арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) № НОМЕР_1 , а саме коштів, які знаходяться на рахунку, відкритому ТДВ «СК «Актив-Гарант» у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, слід відмовити, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу голови правління ТДВ «СК «Актив-Гарант» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, а саме: ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) № НОМЕР_1 , ТОВ «Ван Капітал» (ЄДРПОУ 32523625) № НОМЕР_2 , в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно ТДВ «СК «Актив-Гарант» (ЄДРПОУ 36183979) № НОМЕР_1 , а саме коштів, які знаходяться на рахунку, відкритому ТДВ «СК «Актив-Гарант» у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бульвар Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26, - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1759 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1