Рішення

від 03.04.2018 по справі 809/180/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. справа № 809/180/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Метал» про стягнення податкового боргу в розмірі 693 503, 64 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Метал» про стягнення податкового боргу в розмірі 693 503, 64 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не сплатив пеню, за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 692 823, 64 гривень та в порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю не сплатив штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 680 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 693 503, 64 гривень, який ним не сплачено.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом не скористалася.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

14.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Метал» , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківського Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області.

В період з 27.06.2017 до 04.07.2017 службовою особою позивача, на підставі направлення за №1114 від 27.06.2017, проведено позапланову виїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 14.10.2014 до 31.05.2017, за наслідками якої складено акт за №691/09-19-14-05/39440514 від 11.07.2017 (а. с. 26 - 32)

Висновками акта перевірки за №691/09-19-14-05/39440514 від 11.07.2017 встановлено порушення відповідачем вимог: статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при здійсненні розрахунків по експортних контрактах за №001-PL від 01.02.2016 з нерезидентом Firma SWISS INDUSTRY , Польща та №27 від 26.02.2016 з нерезидентом Company PIP-TOP s.r.o… Словаччина; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю , а саме: не подано до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області Декларації про валютні цінності, доходи та майно що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017, 01.04.2017.

Позивач, за наслідками розгляду акта перевірки за №691/09-19-14-05/39440514 від 11.07.2017, податковим повідомленням-рішенням за №0005671405 від 24.07.2017 нарахував пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 692 823, 64 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0005681405 від 24.07.2017 застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 гривень.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд встановив, що з дати митного оформлення продукції, що експортувалася, сума виручки не зараховувалася на валютні рахунки відповідача у строки зазначені в контрактах та в строк, передбачений статтею 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а тому даний факт є порушенням резидентом строку, передбаченого статтею 1 зазначеного Закону та тягне за собою наслідки у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1709 від 29.12.2007 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями.

Суд не встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Метал» зверталося із позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 вказаного Закону, у підприємства відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення 180-денного терміну розрахунків по експортних контрактах за №001-PL від 01.02.2016 та №27 від 26.02.2016, в наслідок чого виникла прострочена дебіторська заборгованість з боку нерезидентів Firma SWISS INDUSTRY , Польща та Company PIP-TOP s.r.o… Словаччина по вказаних контрактах.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю за №15-93 від 19.02.1993 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Згідно з абзацом 8 пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю за №15-93 від 19.02.1993 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Національного банку України за №49 від 08.02.2000 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Суд, враховуючи встановлені актом перевірки за №691/09-19-14-05/39440514 від 11.07.2017 обставини та його висновки, робить висновок, що позивач правомірно податковим повідомленням-рішенням за №0005671405 від 24.07.2017, за порушення відповідачем статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нарахував пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 692 823, 64 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0005681405 від 24.07.2017, за порушення відповідачем пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю за №15-93 від 19.02.1993 застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 гривень.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача із сплати пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних (фінансових) санкцій, визначені вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, які відповідач не оскаржував, є узгодженими, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за №9668-17 від 14.08.2017, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати вказаних зобов'язань.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 692 823, 64 гривень пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та 680 гривень штрафних (фінансових) санкцій утворюють податковий борг відповідача в розмірі 693 503, 64 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Метал» (індекс 76018, вулиця Торгова, 1, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39440514) в дохід державного бюджету податковий борг з сплати пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 693 503 (шістсот дев'яносто три тисячі п'ятсот три) гривні 64 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.