Рішення

від 02.04.2018 по справі п/811/414/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Справа № П/811/414/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за адміністративним позовом фермерського господарства "ОСОБА_1 Олександрович-2016" (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, просить визнати протиправним і скасувати рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних №495778/40738467, №495779/40738467, №495777/40738467 від 28.12.2017 р.; зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 р. № 4, №5 та №6.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення були прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, на вимогу відповідача після зупинення реєстрації податкових накладних, господарством надані пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, тому згідно ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що господарство зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість (а.с.34, 35-39).

На підставі договору поставки від 28.11.2017 р. №28/11 позивачем у листопаді 2017 р. було реалізовано на ТОВ "Форнес" (код ЄДРПОУ: 40411442) соняшник, в кількості 75250 кг. на загальну суму 782 939,02 грн., в т.ч. ПДВ - 130 489,94 грн. (а.с.30, 31-33). Факт здійснення господарської операції підтверджено наявними доказами (а.с.14-16, 20-22, 26-28).

На підставі даного договору позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні:

- № 4 від 30.11.2017 р. всього на суму 201 786,00 грн. (а.с.16);

- № 5 від 30.11.2017 р. всього на суму 339 089,52 грн. (а.с.22);

- № 6 від 30.11.2017 р. всього на суму 242 063,50 грн. (а.с.28).

Згідно квитанцій від 08.12.2017 р. податкові накладні доставлені до ДФС України, документ прийнято, реєстрацію зупинена (а.с.17, 23, 29). Підставами для зупинення реєстрації цих податкових накладних вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 1206. . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Так, у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.п.201.16.1-201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ч.1ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно вимог ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами до п.п.1, 3 ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Позивачем подано до ДФС України податкові накладні № 4 від 30.11.2017 р. на суму 201 786 грн. (а.с.16); № 5 від 30.11.2017 р. на суму 339 089,52 грн. (а.с.22); № 6 від 30.11.2017 р. на суму 242 063,50 грн. (а.с.28) для здійснення їх реєстрації у відповідності до вимог податкового законодавства.

Вказані накладні були прийняті податковим органом, реєстрацію зупинено. На підтвердження обсягів постачання позивачем були надані відповідачу пояснення та первинні документи фінансово-господарської діяльності, що підтверджується (а.с.40-54).

Так, за результатами розгляду документів комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення за № 495778/40738467, №495779/40738467 та №495777/40738467 від 28.12.2017 р. про відмову у реєстрації податкових накладних (а.с.17, 23, 29).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаних рішень - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, не вказано, які є саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при їх складанні та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних.

Таким чином, рішення ДФС України від 28.12.2017 р. № 495778/40738467, №495779/40738467 і №495777/40738467 не відповідають вимогам ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 5 286 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної № 495778/40738467 від 28.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за № 4 від 30.11.2017 року, складену фермерським господарством "ОСОБА_1 Олександрович-2016" (код 40738467), в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної № 495779/40738467 від 28.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за № 5 від 30.11.2017 року, складену фермерським господарством "ОСОБА_1 Олександрович-2016" (код 40738467), в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної № 495777/40738467 від 28.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за № 6 від 30.11.2017 року, складену фермерським господарством "ОСОБА_1 Олександрович-2016" (код 40738467), в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути на користь фермерським господарством "ОСОБА_1 Олександрович-2016" (код: 40738467) судовий збір у сумі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код: 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України та може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України. Відповідно пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2