ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/50/18 17 год. 07 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради м. Херсона про визнання протиправною та скасування позачергової XXIIІ сесії Степанівської сільської ради VII скликання від 11.12.2017 р.,
встановив:
ОСОБА_2 ( далі - позивач-1, ОСОБА_2В.) та ОСОБА_1 ( ділі - позивач -2, ОСОБА_1М.) звернулися до суду з позовом до Степанівської сільської ради м. Херсона ( далі -відповідач), в якому просять визнати протиправною та скасувати позачергову ХХІІІ сесію Степанівської сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 року.
Вказані вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідно до п. 17 ст. 46 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них. Проте, позачергова ХХІІІ сесія Степанівської сільської ради від 11.12.2017 року відбулася таємно, без повідомлення громади про час та місце її проведення. Крім того, відповідно до ст. 29 Регламенту Степанівської сільської ради VII скликання з метою забезпечення громадського обговорення та внесення можливих пропозицій, проекти рішень сільської ради підлягають оприлюдненню не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на пленарному засіданні Ради. Вказані проекти рішень підлягають обов'язковому розміщенню на інформаційних стендах, та будь-яким іншим способом. Повідомлення депутатів сільської ради та запрошених осіб здійснюється письмово, усно, телефонограмою протягом дня, що передує дню проведення позачергової сесії. Будь-яка інформація на інформаційному стенді виконавчого комітету Степанівської сільської ради була відсутня. Крім того, позивачі посилаються не недотримання Степанівською сільською радою вимог статтей 47, 49, 50, 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту Степанівської сільської ради VІІ скликання, а саме зазначають, що не було повідомлень і не доведено до відома населення інформації про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; не організовано згідно законодавства підготовку сесії ради, питань, що вносяться на розгляд ради, не забезпечено оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів; не забезпечено своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, не організовано контроль за виконанням, не забезпечено оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Отже, на думку позивачів недотримання процедури організації та проведення позачергової ХХІІІ сесії Степанівської сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 р. порушує їх права та законні інтереси і тому звернулися до суду з даним позовом.
26.02.2018 року надійшов відзив на позовну заяву від Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що заявлені позивачами вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права, викладені обставини не відповідають дійсності. 06.12.2017 року в.о. Степанівського сільського голови було скликано позачергову сесію, яку призначено на 08.12.2017 р. о 17.00 год. Проте, 08.12.2017 року відбулася нарада в.о. сільського голови та депутатів сільської ради, та прийнято рішення про перенесення пленарного засідання сесії на 11.12.2017 року. Інформацію про час та місце проведення сесії було вивішено на дошку оголошень ради. Позивач ОСОБА_2 не заперечує, що була присутня на цій нараді, а тому знала про перенесення сесії на 11.12.2017 року. 11.12.2017 року відбулося пленарне засідання позачергової сесії ради, на яку позивач ОСОБА_2 не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила. На пленарному засіданні були присутні 13 депутатів, 9 були відсутні. За наслідками проведення позачергової сесії прийнято ряд рішень сільської ради. Щодо доводів позивачів про порушення порядку скликання та проведення позачергової сесії зазначає, що відповідачем дотримано ч. 10, 12 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування", а саме вчасно повідомлено про її скликання, дотримано вимог щодо її повноважності, оскільки на сесії було присутнє більше половини депутатів від загального складу ради. При цьому, Розпорядження щодо скликання сесії та її перенесення ніким не були оскаржені, є чинним та обов'язковими до виконання. Таким чином, представник відповідача вважає, що проведення позачергової сесії 11.12.2017 року відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, представник відповідача зазначає про відсутність порушеного права позивачів, оскільки жоден з них не оскаржує бездіяльність будь-якої посадової особи, а вважають, що саме рада, як окремий орган місцевого самоврядування, порушує їх права. Проте, позовна заява не містить відомостей, які саме права, свободи чи законні інтереси позивачів були порушені внаслідок проведення позачергової сесії Степанівської сільської ради 11.12.2017 року. Також представник відповідача вважає, що позивачами неправильно обраний спосіб захисту своїх прав, який не відповідає ст. 5 КАС України. Відповідачу не відомо, яким чином можна скасувати сесію, оскільки сесія є формою роботи ради, а не її рішенням, дією чи бездіяльністю. Крім того, не відомо, які правові наслідки виникнуть в разі задоволення позовних вимог, та які права позивачів і яким чином будуть поновлені таким судовим рішенням.
19.03.2018 року через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшло заперечення на відзив, в якому зазначає, що 06.12.2017 р. в.о. сільського голови ОСОБА_5 в телефонному режимі запросила позивача як депутата Степанівської сільської ради на нараду 08.12.2017 р., на яку в результаті прибули 11 депутатів. Будь-яка інформація про скликання сесії у цей день була відсутня, Розпорядження про скликання позачергової ХХІІІ сесії сільської ради було відсутнє на інформаційному стенді, депутатам для ознайомлення не надавалося. Відповідно до п. 9 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" засідання постійної комісії скликається головою комісії в міру необхідності і є правомочними, якщо в них бере участь не менше половини від загального складу комісії. 08.12.2017 року були присутні менше половини членів комісії з питань планування бюджету і фінансів та соціально-економічного розвитку села, та комісії з питань депутатської діяльності, законності, правопорядку та соціального захисту населення, а тому засідання цих комісій не відбулося, протокол не вівся. З членів комісії із земельних питань та екології, охорони навколишнього середовища та благоустрою села були присутні чотири депутати з шести, тому засідання цієї комісії було правомочним. Присутніми депутатами було вирішено провести позачергову ХХІІІ сесію Степанівської сільської ради 11.12.2017 року о 15.00 год. Проте, 11.12.2017 року в телефонному режимі позивач отримала повідомлення секретаря ради ОСОБА_6 про перенесення сесії на невизначений термін. Пізніше, 18.12.2017 року, ОСОБА_2 стало відомо, що позачергова ХХІІІ сесія відбулася 11.12.2018 року о 17.00 год. Позивач вважає, що порушено її права, як депутата сільської ради, представляти інтереси територіальної громади, право голосу при прийнятті рішень, та інші права, передбачені ст. 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, вважає, що позачергова ХХІІІ сесія сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 року відбулася таємно, без повідомлення громади про її проведення шляхом публічного оприлюднення проекту рішень сесії та повідомлення про час та місце її проведення, що є порушенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За результатами звернення позивача до сільської ради зі скаргою щодо невиконання обов'язків секретарем ради ОСОБА_6, їй було рекомендовано звернутися з цим питанням до "мандатної" комісії, та надано 26.01.2018 року копію Розпорядження, в якому зазначено про перенесення позачергової ХХІІІ сесії сільської ради, з 08.12.2017 року на 11.12.2017 року, без зазначення часу, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради. Скарга позивача до "мандатної" комісії станом на 19.03.2018 року залишилася без відповіді. Крім того, ОСОБА_2 посилається на невідповідність протоколу засідання постійних депутатських комісій від 08.12.2017 року, як нормативно-правового акту чинному законодавству, оскільки правомочним були лише засідання "земельної" комісії. Інші депутати приєдналися до розгляду питань, що пропонувалися винести на наступне засідання сесії. Крім того, в протоколі, в порушення п. 10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відсутні підписи голів або секретарів комісій. Також в протоколі не зазначено про узгодження дати позачергової ХХІІІ сесії сільської ради 11.12.2017 року о 15.00 год. Також, ОСОБА_2 вважає протиправним рішення № 157 "Про затвердження протоколів лічильної комісії №1, №2, №3 від 23 вересня 2016 року", оскільки воно прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту Степанівської сільської ради VІІ скликання та інших Законів України. Щодо бездіяльності посадової особи - секретаря ради, ОСОБА_2 зазначає, що секретар здійснює свої повноваження відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування". Відповідно до п.1, 2 ст. 74 цього Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою тощо. Відповідно до п.2 ст. 77 Закону України "Про доступ до публічної інформації" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Зазначає, що секретар Парфенова А.В. часто не дотримується вимог законодавства України, чим порушує права позивача та перешкоджає виконувати їй її депутатські обов'язки.
19.03.2018 року позивач ОСОБА_1 надав через канцелярію суду заперечення на відзив відповідача, в яких посилаючись на статті 3, 38, 55 Конституції України, п.3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначає, що у жовтні 2015 року він був обраний головою Степанівської сільської ради. 23.09.2016 року, з порушенням процедури та законів України, депутатами Степанівської сільської ради прийнято рішення "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1М." 11.12.2017 року позивач звернувся до в.о. голови сільської ради ОСОБА_6 з інформаційним запитом щодо надання розпорядження про скликання наступної сесії сільської ради, внаслідок чого 15.12.2017 року ним було отримано розпорядження від 06.12.2017 року №50-р "Про скликання позачергової ХХІІІ сесії сільської ради", з зазначенням дати сесії на 11.12.2017 року. Таким чином, 11.12.2017 року відбулася позачергова сесія, проте жодних повідомлень про її скликання 08.12.2017 року або 11.12.2017 року не було. Крім того, в копії розпорядження № 51-р, наданої до відзиву відповідачем, відрізняється дата скликання сесії. Перенесення сесії на 11.12.2017 року відбулося без зазначення часу та місце її проведення у відповідному розпорядженні, чим порушено ст.. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Ухвалою суду від 29.01.2018 р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 26.02.2018 р.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2018 року.
Протокольною ухвалою суду від 19.03.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 29.03.2018 року.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, 06 грудня 2017 року в.о. голови сільського голови Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона ОСОБА_6 прийнято розпорядження № 50-р " Про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання", яким відповідно до частини 4 ст.46 Закону України " Про місцеве самоврядування " вирішено:
- скликати позачергову XXIII сесію сільської ради VII скликання 08 грудня 2017 року в приміщенні Степанівської сільської ради за адресою: м. Херсон, с. Степанівна, вул. Дж. Говарда, 55 о 17:00 год.;
- на розгляд сесії винести такі питання:
1) Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для будівництва ПЛ - 10кВ Ф - 544 ПС - 35/1 ОкВ " Торговая " загальною орієнтованою площею 0,0978 га. ПрАТ "Херсонобленерго";
2) Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам с. Степанівка.
3) Про внесення до рішення XVIII сесії Степанівської сільської ради V скликання від 10.06.2008 р. № 212 "Про землекористування";
4) Про внесення змін рішення XXVI сесії Степанівської сільської ради
скликання від 27.02.2009 р. № 270 "Про надання дозволу на розробку технічної документації та проектів із землеустрою зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам с. Степанівка ";
5) Про внесення змін та доповнень до сільського бюджету, затвердженого рішенням сільської ради від 26.12.2016 року № 104 " Про сільський бюджет на 2017 рік";
6) Про затвердження протоколів лічильної комісії №1, 2, 3 від 23 вересня 2016 р.
7) Про затвердження " Положення про орган приватизації житлового фонду " та затвердження зразка бланку свідоцтва про право власності.
08 грудня 20107 року в.о. голови сільського голови Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона ОСОБА_6 прийнято розпорядження № 51-р " Про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання", яким відповідно до Регламенту Степанівської сільської ради, затвердженого рішенням сільської ради від 20.11.2015 р., керуючись Законом України " Про місцеве самоврядування " вирішено позачергову ХХШ сесію сільської ради VІІ скликання, запланову на 08 грудня 2017 р., перенести на 11 грудня 2011 року.
Відповідно до списку депутатів, які прибули на пленарне засідання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, поіменного голосування депутатів на позачерговій ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, протоколу позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, пленарне засідання вказаної сесії відбулось 11 грудня 2017 року.
Відповідно до статі 1 Регламенту Степанівської сільської ради, затвердженого рішенням ІІ сесії сільської ради VІІ скликання № 6 від 20.11.2015 р. Степанівська сільська рада складається із 22 депутатів.
У пленарному засіданні позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, яке відбулось 11 грудня 2017 року, прийняли участь 13 депутатів із загальної кількості 22 депутатів, що підтверджується списком депутатів, які прибули на пленарне засідання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання.
Відповідно до протоколу позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання від 11 грудня 2017 року, в ході пленарного засідання одноголосно було затверджено порядок денний відповідно до переліку питань винесених на спірну сесію в.о. голови сільської ради відповідно до розпорядження № 50-р " Про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання", а також прийняті відповідні рішення.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі документами.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є депутатом Степанівської сільської ради та членом постійної депутатської комісії з питань планування бюджету і фінансів та соціально-економічного розвитку села.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила суду, що 06 грудня 2017 року вона, як депутат Степанівської сільської ради та член депутатської комісії з бюджетних питань, була запрошена в.о.сільського голови ОСОБА_6 на спільну нараду в.о. сільського голови та депутатів сільської ради щодо обговорення питань роботи сільської ради, яка відбулась 08 грудня 2017 року. На цій нараді були присутні 11 депутатів, у т.ч. з членів постійної депутатської комісії з питань планування бюджету і фінансів та соціально-економічного розвитку села (далі - "бюджетна" комісія) була присутня лише вона, а тому засідання "бюджетної" комісії не відбулося, протокол "бюджетної" комісії не вівся. З членів постійної депутатської мандатної комісії, з питань депутатської діяльності, законності, правопорядку та соціального захисту населення (далі - "мандатна" комісія) були присутні лише два депутати з п'яти - ОСОБА_7 (голова комісії) та ОСОБА_8, Тобто, не було кворуму, тому засідання "мандатної" комісії не відбулося, протокол комісії не вівся. З членів постійної депутатської комісії із земельних питань та екології, охорони навколишнього середовища та благоустрою села (далі - "земельна" комісія) були присутні чотири депутати з шести. Засідання "земельної" комісії було правомочним, так як у засіданні брала участь більше половини депутатів від загального складу комісії. При цьому, присутніми депутатами спільно та одноголосно було вирішено провести позачергову XXIII сесію Степанівської сільської ради у понеділок 11 грудня 2017 року приблизно о 15:00 год. в приміщенні сільської ради. Проте, 11 грудня 2017 року по телефону секретар ради ОСОБА_6 повідомила її про перенесення сесії, оскільки більшість місцевих депутатів не зможуть прийти на засідання сесії, тобто, не буде кворуму, проте в подальшому не повідомила її про нову дату та час проведення сесії. Натомість, через тиждень 18 грудня 2017 року вона випадково дізналася, що засідання ХХШ позачергової сесії таки відбулося саме 11 грудня 2017 р. о 17:00 год. У зв'язку з чим, 19.12.2017 р. та 28.12.2017 року вона зверталась до Степанівської сільської ради з вимогою надати копії протоколу ХХШ позачергової сесії, рішення " Про затвердження протоколів лічильної комісії " 1, 2, 3 від 23 вересня 2016 р.", протокол засідання постійної депутатської комісії щодо розгляду вказаного питання, проте, з отриманого в неповному обсязі пакету документів, нею було отримана копія розпорядження сільського голови від 08.12.2017 р. № 51-р "Про перенесення позачергової XXIII сесії сільської ради VII скликання", в якому зазначено, що позачергову XXIII сесію сільської ради VII скликання, заплановану на 08 грудня 2017 року, перенесено на 11 грудня 2017 року" без зазначення часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради, що є порушенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, у лютому 2018 року вона звернулась до голови "мандатної" комісії щодо порушення законодавства та невиконання секретарем ради своїх посадових обов'язків, при цьому просила на наступному засіданні "мандатної" комісії розібратися і зробити висновки, проте до теперішнього часу засідання "мандатної" комісії не відбулося, відповідь на її звернення не надходила.
Отже, з посиланням на вказані та інші обставини, позивач вважає, що позачергова ХХІІІ сесія Степанівської сільської ради, яка відбулась 11 грудня 2017 року, була скликана та проведена секретарем ради ОСОБА_6 з порушенням процедури, передбаченої Законом України " Про місцеве самоврядування " та Регламенту Степанівської сільської ради VІІ скликання та інших Законів України щодо порядку скликання сесії сільської ради, процедури підготовки питань до розгляду на сесії, опублікування прийняття рішень, а саме, не було повідомлень і не доведено до населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, про питання, які передбачаються внести на розгляд ради; не організовано згідно законодавства підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, не забезпечено оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів; не забезпечено своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, не організовано контроль виконанням, не забезпечено оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", що свідчить про недотримання з боку секретаря ради ОСОБА_6 вимог законодавства України, внаслідок чого порушені її права та створено перешкоди у виконання нею депутатських обов'язків, а тому з метою захисту порушених прав просить суд скасувати позачергову ХХШ сесію сільської ради VІІ скликання, яка відбулась 11 грудня 2017 року.
Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснив, що у жовтні 2015 року був обраний Степанівським сільським головою, проте порушуючи процедуру та закони України, депутатами Степанівської сільської ради було прийняте незаконне рішення про дострокове припинення його повноважень, як голови сільського голови, що оскаржується ним в судовому порядку, а тому має законний інтерес щодо проведення Степанівською сільською радою сесій. Крім того, позивач зазначає, що є мешканцем с. Степанівка, а відтак має право захищати свої права та інтереси, як член територіальної громади, оскільки звернувшись 11.12.2017 р. до в.о.сільського голови ОСОБА_6 із інформаційним запитом з проханням надати йому розпорядження про скликання наступної сесії сільської ради, отримав 15.12.2017 р. копію розпорядження сільського голови від 06.12.2017 р. №50-р "Про скликання позачергової XXIII сесії сільської ради", з якого вбачається, що позачергову XXIII сесію Степанівської сільської ради VII скликання було перенесено на 11 грудня 2017 року без зазначення часу та місця проведення сесії та питань, які будуть розглядатися, чим порушено п.3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що порушення в.о.сільського голови ОСОБА_6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо скликання сесії ради, організації її проведення та питань, що виносяться на її розгляд, не забезпечення оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України " Про доступ до публічної інформації " свідчать про незаконність позачергової XXIII сесії Степанівської сільської ради VII скликання від 11 грудня 2017 року і як наслідок підлягає скасуванню.
З огляду на вказані обставини, судом встановлено, що позивачі фактично оскаржують дії секретаря ради/в.о. голови сільської ради ОСОБА_6 щодо не виконання покладеного на неї обов'язку в частині організації, скликання та проведення сесії сільської ради відповідно до вимог Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " та Регламенту Степанівської сільської ради, що, на їх думку, є наслідком визнання позачергової XXIII сесії Степанівської сільської ради VII скликання, яка відбулась 11 грудня 2017 року, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи вказані спірні питання у даній справі суд бере до уваги таке.
За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Стосовно конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту ".
Також у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
Отож, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та в ході розгляду даної справи, позивачі та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 стверджували, що належним способом захисту порушених прав позивачів в межах розгляду даних спірних правовідносин є визнання протиправною та скасування позачергової ХХІІІ сесії Степанівської сільської ради VІІ скликання, виходячи з приписів частини 2 ст.5 КАС України, якою визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо вказаної позиції позивачів, то суд вказує про наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_6 проти України" від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, " ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав - це застосування правових засобів з метою забезпечення права у сфері публічно-правових відносин.
Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.
Отже, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
В основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч.1 ст.144 Конституції України).
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 141, 144, 146 Конституції України.
Відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР.
Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами передбачена статтею 77 цього Закону.
Так, спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між позивачами і суб'єктом владних повноважень в особі секретаря ради/ в.о. голови сільської ради ОСОБА_6, внаслідок неналежного виконання покладених на нею обов'язків повинні вирішуватись в судовому порядку шляхом визнання протиправними дій, бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування, а також визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих такими особами.
Натомість, обраний позивачами спосіб захисту, як-от визнати протиправною та скасувати позачергову ХХІІІ сесію Степанівської сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 р., не передбачений діючим законодавством, а тому не може бути віднесений, як це стверджують позивачі, до інших способів захисту порушених прав позивачів.
При цьому, суд також вважає, що обраний позивачами спосіб захисту прав, жодним чином не матиме позитивного впливу на вирішення спірних питань і відповідно не відновить/не захистить їх права, якщо вони порушені, з огляду на нижче вказане.
Правовий статус сесії рад визначено статтею 46 Закону № 280/97-ВР.
Так, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. ( ч. 1 цієї статті Закону).
Отже, сесія - є основною організаційно-правовою формою роботи сільських рад, який включає в собі сукупність пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.
Таким чином, суд вказує, що сесія, як форма роботи сільських рад, не створює для позивачів жодних юридичних прав та/чи обов'язків, а з огляду на завдання і правовий статус сесії ради у цих правовідносинах, не може порушувати особистих прав та/або інтересів позивачів.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, за результатами проведення пленарного засідання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, яке відбулось 11 грудня 2017 року, були прийняті рішення відповідно до затвердженого порядку денного.
При цьому, в ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачами не було підтверджено належними доказами, які саме рішення, з переліку прийнятих на спірній сесії, зачіпають їх особисті права та інтереси.
Слід зазначити, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.
В свою чергу, належним способом захисту порушених прав, в такому випадку, є саме звернення особи з позовом про визнання дій або бездіяльності секретаря ради/ в.о. голови сільської ради ОСОБА_6 протиправними та зобов'язання вчинити певні дії або зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що узгоджується зі ст. 5 КАС України.
При цьому, суд вказує, що відповідно до статей 12, 42 Закону № 280/97-ВР, зокрема, сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села. ( ч. 1 ст. 12 цього Закону).
У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах. ( ч. 2 ст. 42 цього Закону).
Сільський, селищний, міський голова, зокрема, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень. ( пункти 8, 20 ч. 4 ст. 42 цього Закону).
Правовий статус та його повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради визначені ст. 50 цього Закону.
Так, секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
3. Секретар сільської, селищної, міської ради:
1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;
2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;
4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів;
5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.
В ході розгляду справи, судом встановлено, керуючись Законом України " Про місцеве самоврядування ", Регламентом Степанівської сільської ради від 06.12.2017 р. та 08.12.2017 р. в.о. голови сільського голови Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона ОСОБА_6 були прийняті відповідно розпорядження № 50-р " Про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання" та розпорядження № 51-р " Про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання", яким вирішені питання про скликання позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання та винесено на розгляд сесії певні питання, а також щодо перенесення дати її проведення.
При цьому, суд вказує, що відповідно до 73 вказаного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Натомість на момент розгляду справи у суду відсутні докази того, що вказані розпорядження в.о. голови сільського голови Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона ОСОБА_6 були предметом судового оскарження, а тому є чинними і підлягають обов'язковому виконанню.
Частиною 12 статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Аналогічні приписи містяться у статі 30 Регламенту Степаніської сільської ради сьомого скликання, затвердженого рішенням другої сесії Степанівської сільської ради сьомого скликання № 6 від 20 листопада 2015 р.
При цьому, статтею 1 цього Регламенту передбачено, що Степанівська сільська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, складається із 22 депутатів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у справі, що на пленарному засіданні позачергової ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання із загальної кількості 22 депутата присутніми було 13 депутатів, що свідчить про правомочність цієї сесії.
Відповідно до статей 37, 38, 40 цього Регламенту пропозиції щодо порядку денного сесії сільської ради формує сільський голова на підставі, зокрема, пропозиції сільського голови, постійних депутатських комісій; окремих депутатів; виконавчого комітету сільської ради; місцевої ініціативи з боку членів територіальної громади.
Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього затверджується на початку пленарного засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від загального складу ради.
До порядку денного до його затвердження можуть бути включені пропозицією сільського голови, секретаря сільської ради, фракції постійних комісій, окремих депутатів інші питання у випадках, коли: підтверджується наявність у депутатів усіх необхідних матеріалів; питання потребує негайного вирішення (при цьому проект рішення, потреби, готується спеціально обраною комісією і розповсюджується серед депутатів у процесі роботи пленарного засідання сесії). Кожна з таких пропозицій ставиться на голосування і вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від присутніх депутатів.
Відповідно до списку поіменного голосування депутатів на позачерговій ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, протоколу позачерговій ХХШ сесії сільської ради VІІ скликання, одноголосно був затверджений порядок денний пленарного засідання вказаної сесії, та відповідно прийнято ряд рішень, які на теперішній час є чинними.
У позовній заяві та письмових поясненнях на відзив, серед іншого, позивачі зазначають, що ОСОБА_2 неодноразово, а ОСОБА_1 одноразово звертався до ОСОБА_6 з інформаційними запитами в порядку ст. 34 Конституції України, Закону України " Про доступ до публічної інформації", Закону України " Про інформацію " стосовно підготовки проектів рішень, які були предметом розгляду на спірній сесії сільської ради, підстав не повідомлення депутатів щодо проведення спірної сесії та документів, які повинні бути підготовленні до початку проведення такої сесії тощо, проте, за твердженням позивачем за результатами таких звернень ОСОБА_6 надавала відповідь несвоєчасно або у не повному обсязі, або документи, які за змістом суперечили один одному тощо.
Щодо вказаних доводів позивачів, то суд вказує про наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес врегульовано Законом України " Про доступ до публічної інформації " від 13.01.2011 року за № 2939-VI ( далі - Закон № 2939-VI).
Так, статтею 13 цього Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; ( ч. 1 ст. 12 вказаного Закону).
Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації визначено статтею 23 Закон № 2939-VI, зокрема, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивачі не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з відповідними вимогами, якщо вважають, що їх права порушені згідно Закону України " Про доступ до публічної інформації ".
Крім того, суд відмічає, що ОСОБА_2 є депутатом Степанівської сільської ради.
Правовий статус депутатів місцевих рад визначений Законом України від 11.07.2002, № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".
Так, статтею 2 цього закону передбачено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
При цьому, статтею 15 вказаного закону передбачено право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності. Так, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Також, частиною 2 ст. 19 цього Закону передбачено, що депутат місцевої ради має право, зокрема, вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
Таким чином, при наявності у депутата сумнівів у законності діяльності депутатського корпусу чи окремих посадових осіб органів місцевого самоврядування останній може звернутись до відповідних правоохоронних або судових органів за захистом порушених прав, свобод чи інтересів, інформувати громадськість, у тому числі, через засоби масової інформації про вчинені протиправні дії або скористатись правом голосування проти рішень, які на його думку завдають шкоду (чи можуть її завдати) територіальній громаді, а також порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування.
Натомість, в ході розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 маючи особисті доводи щодо протиправної діяльності секретаря ради та в.о. голови сільської ради ОСОБА_6, обмежилась лише своїм депутатським правом щодо інформаційного звернення до вказаної посадової особи, а також під час розгляду справи у лютому 2018 року звернулась до голови постійної депутатської мандатної комісії ОСОБА_7 з скаргою на ОСОБА_6 щодо порушення законодавства та невиконання нею посадових обов'язків секретаря ради.
Щодо інших доводів ОСОБА_2, викладених у позові та письмових запереченнях від 19.03.2018 р., то враховуючи, що позивач не обґрунтувала наявність у неї, як у депутата сільської ради, права звернення до суду з вимогою про скасування сесії сільської ради, а зазначені в позові обставини, виключають ознаки даного спору у сфері публічно-правових відносин відносно відповідача - Степанівської сільської ради, тому суд позбавлений можливості надати правову оцінку таким доводам, що свідчить про безпідставність заявлених нею позовних вимог до самого органу місцевого самоврядування, тобто до Степанівської сільської ради.
Щодо доводів ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог на предмет наявності порушення його прав, як члена територіальної громади с. Степанівка, з посиланням на не виконання секретарем ради та в.о. голови сільської ради ОСОБА_6 обов'язків щодо повідомлення про час та місце проведення сесії, питань, які передбачається внести на розгляд сесії тощо, то на думку суду, вони є необґрунтованими, оскільки, рішення, прийняті позачерговою ХХІІІ сесією Степанівської сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 р,, не стосуються його особистих прав, а розпорядження в.о. голови сільської ради щодо скликання сесії та її перенесення ніким не були оскаржені, є чинними та обов'язковими для виконання.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що між ним та відповідачем - Степаніською сільською радою виникли певні публічно-правові відносини.
Щодо заяви ОСОБА_1 від 26.03.2018 р. про винесення судом окремої ухвали, то суд вказує про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов'язок суду, а право.
Крім того, вимога ОСОБА_1 щодо прийняття судом окремої ухвали про перевірку роботи секретаря сільської ради ОСОБА_6, у тому числі Херсонським відділом поліції ГУНП в Херсонській області на предмет ознак складу кримінального правопорушення, не узгоджується з вищевказаними приписами КАС України.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив :
У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: 73488, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Виноградна, 20), ОСОБА_1 (місце проживання: 73488, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Шкільна, 2) до Степанівської сільської ради м. Херсона (місце знаходження 73488, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Джона Говарда, 55, код 26518208) про визнання протиправною та скасування позачергової ХХІІІ сесії Степанівської сільської ради VІІ скликання від 11.12.2017 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 квітня 2018 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 2
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2018 |
Оприлюднено | 11.04.2018 |
Номер документу | 73191479 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні