Рішення

від 20.03.2018 по справі 910/22372/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2018Справа № 910/22372/17

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

до Приватного підприємства "Каспій-1", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про виселення з орендованого майна

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники учасників справи:

від позивача - Акімова А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Паньшин С.С. (представник за довіреністю);

від третьої особи - Костюк О.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 20.03.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повний текст рішення буде складено та підписано 03.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

12 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Київський метрополітен" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 12/04-1307 від 28.11.2017 року до Приватного підприємства "Каспій-1" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку виселити Приватне підприємство "Каспій-1" (03087, м. Київ, бульвар Чоколовський, 40, кв. 209, ідентифікаційний код 36291610) з нерухомого майна, а саме: частини переходу за адресою: станція метро "Палац Спорту", Б/Н, загальною площею 2,1 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/22372/17, розгляд справи призначено на 11.01.2018 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року судом постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22372/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 06.02.18 року.

В судовому засіданні 06.02.2018 року було оголошено перерву до 22.02.2018 року, про що представників учасників справи було повідомлено під розписку.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 22.02.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/22372/17 до судового розгляду по суті на 13.03.2018 року о 15:30 год. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 22.02.2018 року.

Окрім того, у відміченому засіданні судом було відхилено, на підставі приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, заяву відповідача вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі , а саме з мотивів не доведення заявником факту об'єктивної неможливості розгляду справи № 910/22372/17 до вирішення справи № 910/23436/17, що розглядається Господарським судом міста Києва та про можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даному господарському спорі. Відповідні обставини занесені до протоколу судового засідання.

13.03.2018 року в засіданні оголошено перерву до 20.03.2018 року.

В судовому засіданні 20.03.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як Орендар, в порушення норм чинного законодавства України, у зв'язку із закінченням строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1635 від 03.07.2014 року, не звільнив займане приміщення та продовжує ним користуватись, у зв'язку з чим позивач, як особа на балансі якої перебуває відповідне майно за вказаним правочином, просить суд вчинити дії стосовно виселення орендаря.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в судовому засіданні 20.03.2018 року заперечив, 19.02.2018р. надав відзив на позов в обґрунтування якого зазначив, що Орендар звертався до КП "Київський метрополітен" з пропозицією щодо продовження терміну дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1635 від 03.07.2014 року. Одначе, відповідей на листи, а також відмови щодо надання документів Орендарю від позивача не надходило, а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за переконанням відповідача договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1635 від 03.07.2014 року є пролонгованим, тобто договірні відносини продовжені.

Також 20.03.2018р. представник відповідача подав до суду заяву б/н від 20.03.2018р. Щодо розгляду заяви про зупинення провадження у справі . В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що як вбачається із протоколу судового засідання у справі, яке відбулося 22 лютого 2018 року, суд відхилив клопотання про зупинення провадження у справі. Представник відповідача не був присутнім у такому судовому засіданні, яке відбулося 22 лютого 2018 року. Відповідач також повідомляє, що клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем не подавалось до суду. Відповідачем подавалась до суду заява про зупинення провадження у справі від 10 січня 2018 року, яка судом поки що не розглянута та по ній суд не постановлено окремої ухвали відповідно до вищезазначених положень частини 2 статті 232 ГПК України, з дотриманням процедури, яка визначена частинами 4, 5 статті 233 ГПК України, а тому відповідач просить суд розглянути у встановленому порядку заяву ПП "Каспій-1" про зупинення провадження у справі та постановити з цього питання окрему ухвалу.

З приводу викладеного суд вказує, що в судовому засіданні 22.02.2018 року судом було розглянуто заяву відповідача вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі та повідомлено про мотиви її відхилення судом, що занесено до протоколу судового засідання. Судом не постановлювалося окремого процесуального документу з приводу даного питання, зокрема ухвали про відмову в задоволенні заяви вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі ПП "Каспій-1" з тих підстав, що в силу положень ч.ч. 4, 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України відповідна ухвала відноситься до інших ухвал, які суд може постановити не виходячи до нарадчої кімнати, і відповідні ухвали, постановлені судом не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання, що і було здійснено судом в межах процесуального законодавства.

В частині викладених відповідачем в заяві б/н від 20.03.2018р. Щодо розгляду заяви про зупинення провадження у справі обставин про зазначення в протоколі судового засідання від 22.02.2018 року про розгляд судом клопотання вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі , втім не заяви вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі , то суд зазначає, що згідно ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Письмових зауважень, поданих в порядку ст. 224 Господарського процесуального кодексу України, з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання від 22.02.2018 року від відповідача до суду не надходило, що, по суті, свідчить про відсутність зауважень від ПП "Каспій-1" щодо неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання від 22.02.2018 року.

Окрім того суд зауважує, що подана відповідачем заява вих. № 18-01-10/01 від 10.01.2018р. Про зупинення провадження у справі була вирішена як така по суті на стадії підготовчого засідання у відповідності вимог ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

21 лютого 2018 року позивач надав до суду відповідь на відзив в якій відмітив, що на час звернення позивача до суду договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1635 від 03.07.2014 року припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Представник третьої особи в судовому засіданні 20.03.2018р. зауважив на задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2014 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець), Приватним підприємством "КАСПІЙ-1" (Орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (Підприємство або Балансоутримувач) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1635 (надалі - Договір або Договір оренди).

Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 14.03.2014 протокол № 169 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: станція метро "Палац Спорту", Б/Н, для розміщення виключно в межах об'єкта оренди тимчасових огороджуючи конструкцій Орендаря, за умови розробки та погодження у встановленому законом порядку проектної документації. Вид діяльності - змішана торгівля продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об'єктом оренди є частина переходу станції метро "Палац Спорту", загальною площею 2.1 кв. м та зазначена в викопіюванні з Схем.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський Метрополітен".

У відповідності до п. 9.1 Договору, цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 03 липня 2014 року до реконструкції станції метрополітену, на якій знаходиться об'єкт оренди, але не довше ніж до 01 липня 2017 року.

Пунктом 9.6 Договору обумовлено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір може бути продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та оформляється додатковою угодою, в порядку передбаченому Положенням про оренду майна територіальної громади м. Києва шляхом внесення змін в істотні умови Договору. В разі відмови від оформлення додаткової угоди однією із Сторін щодо продовження терміну дії Договору в порядку та передбачені законом терміни, Договір оренди вважається непродовженим.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (по тексту - Закон).

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759, 763 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. ст. 179, 180, 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), як норм загальних, він вважається укладеним.

Також, відповідно до п. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому такі заперечення можуть бути висловлені останнім, як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення дії цього строку.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.07.2017 № 062/05/19-7635, відповідача було повідомлено про те, що Договір закінчився 01.07.2017 та відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передачі підприємству - Балансоутримувачу. Факт направлення в липні 2017 року вищезазначеного листа на адресу відповідача підтверджується повідомленням про поштове відправлення за № 01001 5297700 4. Водночас, позивач вказує на те, що вищезазначений лист відповідачем було проігноровано та об'єкт оренди звільнено не було.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 статті 27 Закону передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Згідно п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії цього Договору Орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди в порядку та термін, передбачений п. 7.6 цього договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору, у разі закінчення строку дії Договору (в тому числі по причині реконструкції станції) або його розірвання, Орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня закінчення Договору повернути об'єкт оренди Орендодавцю та Підприємству за Актом приймання-передачі у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Позивач вказує на те, що відповідач, в порушення зазначених умов Договору та положень законодавства продовжує використовувати майно Балансоутримувача для здійснення своєї господарської діяльності. Водночас доказів звільнення орендованого приміщення відповідачем суду не надано, а також не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про продовження Договору на новий строк.

Доводи відповідача про те, що ним було направлено позивачеві листи щодо продовження терміну дії Договору не приймаються судом, оскільки зазначені обставини не визначені ні умовами Договору ні положеннями законодавства, як підстави для продовження строку дії Договору оренди.

В той же час, як установлено судом, третьою особою було повідомлено відповідача про те, що строк дії Договору закінчився 01.07.2017 та відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення, передавши його позивачеві, а отже - наявні заперечення третьої особи, як Орендодавця щодо продовження строку дії Договору.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене, позовні вимоги, за викладених в позові підстав, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові обставин за вказаних вище судом фактів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство "Каспій-1" (ідентифікаційний код 36291610, адреса: 03037, м. Київ, просп. В. Лобановського, буд. 12, кв. 14) з нерухомого майна, а саме: частини переходу за адресою: м. Київ, станція метро "Палац Спорту", Б/Н, загальною площею 2,1 кв.м.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Каспій-1"(ідентифікаційний код 36291610, адреса: 03037, м. Київ, просп. В. Лобановського, буд. 12, кв. 14), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (ідентифікаційний код 03328913, адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35 pax. 26006032079400 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судового збору - 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.04.2018р.

Суддя О.В. Котков