Рішення

від 27.03.2018 по справі 910/20426/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/20426/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу", м. Київ

до Приватного підприємства "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал", м. Київ

про стягнення 82 475,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Негода А.А. (представник за довіреністю від 16.11.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал" (відповідач) суми заборгованості за Договором № 15 поставки продукції від 01.06.2016р. та Договором № 08 поставки продукції від 03.01.2017р. в розмірі 85 475,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.12.2017р.

Судове засідання 19.12.2017р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017р. у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2018р.

В підготовчому засіданні 25.01.2018р. судом прийнято до розгляду зменшені позовні вимоги (82 475,00 грн.) з урахуванням часткової оплати відповідачем вартості товару на суму 3 000,00 грн., отже має місце нова ціна позову, з якої і вирішується даний спір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018р. підготовче засідання відкладено до 22.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2018р.

В судове засідання 27.03.2018р. представник відповідача вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

27.03.2018р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 79 475,00 грн. у зв'язку з частковою оплатою відповідачем вартості товару на суму 3 000,00 грн., яка судом не приймається до розгляду, оскільки подана після закриття підготовчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2018р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 27 березня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2016р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 15 поставки продукції (надалі - Договір-1), відповідно до п. 1.1. якого продавець по заявкам покупця зобов'язувався здійснити поставку борошна пшеничного (товар) в асортименті та кількості згідно товарних накладних, передати його у власність покупця, який зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

За умовами п. 2.1. Договору-1 ціни на товар визначаються сторонами на умовах франко - склад покупця.

Згідно п. 2.4. Договору-1 продавець здійснює поставку товару за попередньо узгодженими цінами, крім випадків, коли ціни на товар підлягають державному регулюванню.

Як передбачено п. 2.6. Договору-1 товар постачається згідно заявок покупця протягом 2-х днів за умови наявності товару на складі, про що продавець повідомляє покупця у момент прийняття заявки.

За змістом п. 6.1. Договору-1 поставка товару за договором здійснюється з моменту підписання до 31.12.2016р.

03.01.2017р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 08 поставки продукції (надалі - Договір-2), який містить аналогічні положення з Договором-1 щодо предмету договору, умов поставки товару, ціни, порядку розрахунків, тощо.

За змістом п. 6.1. Договору-2 поставка товару за договором здійснюється з моменту підписання до 31.12.2017р.

Як видно з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору-2 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 656 200,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових та товарно-транспортних накладних.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженого останнім представника та відтисками штампу відповідача у видаткових та товарно-транспортних накладних.

У відповідності до п. 3.1. Договору-1 та Договору-2 покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було частково оплачено вартість поставленого товару за Договором-2 на суму 641 700,00 грн.

Крім того, як вказує позивач та підтверджується до даними до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, карткою рахунку 361, банківськими виписками по рахунку позивача, станом на 01.01.2017р. у відповідача рахується заборгованість за Договором-1 на суму 70 975,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором, позивач звертався до відповідача з листом-вимогою вих. № 1/02 від 02.11.2017р. на суму 85 475,00 грн. (докази направлення вимоги у справі), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Протягом перебування справи у провадженні суду, відповідачем оплачено вартість товару на суму 6 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару за Договором-2 на загальну суму 656 200,00 грн., часткова оплата вартості товару відповідачем на суму 641 700,00 грн. (до моменту звернення позивача до суду з даним позовом) та залишок заборгованості за Договором-1 на суму 70 975,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача за Договорами 1, 2 на суму 85 475,00 грн. також підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами та скріпленими їхніми печатками актом звіряння взаємних розрахунків станом на 08.11.2017р.

При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.

Матеріалами справи також оплата відповідачем вартості товару на суму 6 000,00 грн. після звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 3.1. Договору-1 та Договору-2 обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару мав бути виконаний протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки, а прострочення виконання зобов'язання за вказаними вище видатковими накладними у відповідача виникло з наступного дня після спливу зазначеного строку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення суми вартості товару в розмірі 79 475,00 грн. В іншій частині вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем вартості товару на суму 3 000,00 грн. належить відмовити.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/20426/17 підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 79 475,00 грн. суми основного боргу (вартості поставленого товару).

Судовій збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал" (ідентифікаційний код 23740952, адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (ідентифікаційний код 19485589, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72) 79 475,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 00 коп.) суми основного боргу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.04.2018р.

Суддя С.М. Морозов