Рішення

від 05.04.2018 по справі 916/173/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/173/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (вул. Московська, 21, Гола Пристань, Голопристанський район, Херсонська область,75600) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" (вул. Дальницька, 50, офіс 17, Одеса, Одеська область, 65005) про стягнення 14230,02 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Голопристанське лісомисливське господарство" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ", в якому просить господарський суд: про стягнення 14230,02 грн., з яких 11020грн. - основний борг та 3210,02грн. - пені. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору купівлі-продажу №28-06/16 від 08.06.2016року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "05" березня 2018 р. о 09:50.

По справі оголошені перерви до "02" квітня 2018 р. о 10:00 та до "05" квітня 2018 р. о 11:45 , з викликом сторін.

Представник позивача в судові засіданні не з'явився та надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням терміну зберігання» . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

08 червня 2016 року між державним підприємством Голопристанське лісомисливське господарство та відповідачем ТОВ Астанія Трейдінг було укладено договір № 28-06/16 купівлі-продажу. За умовами договору відповідач зобов'язався продати, а позивач оплатити та прийняти від відповідача продукцію, а саме: один цвяхозабивний пневмопістолет 4PRO CN55 вартістю 4900,00 гривень, та один цвяхозабивний пневмопістолет 4PRO CN80 вартістю 6120,00 гривень на загальну суму 11020гривень.

Згідно пункту 2.1. вищезазначеного договору розрахунки за товар здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 100 %, а відповідно до вимог пункту 3.1. договору продавець зобов'язаний власними силами забезпечити поставку товару за адресою: вулиця Московська, 21 місто Гола Пристань, Херсонська область, протягом 3 трьох робочих днів з моменту отримання передоплати, тобто на адресу покупця.

Платіжним дорученням № 336 від 09 червня 2016 року державне підприємство Голопристанське лісомисливське господарство перераховує на розрахунковий рахунок ТОВ Астанія трейдінг згідно до вимог договору № 28-06/16 від 08.06.2016 року суму 11020гривень вартості обладнання зазначеного у договорі.

Як зазначає позивач, відповідач згідно до пункту 3.1. договору був зобов'язаний у триденний строк поставити обладнання підприємству, але цього не зробив.

Листом № 102 від 17.06.2016 року відповідач повідомив позивача, що поставка обладнання буде виконана до 24.06.2106 року. Але цього не виконав, а тому відповідачу була направлена претензія за № 267 від 27.06.2016 року з вимогою поставити обладнання або повернути кошти перераховані за обладнання та сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі пункту 5.1. договору № 28-06/16 від 08.06.2016 року купівлі-продажу.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 діями порушив права та законні інтереси державне підприємство Голопристанське лісомисливське господарство , позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 11020грн. - основний борг, 3210,02грн. - пені та судові витрати в розмірі 1762грн..

Доказами, що підтверджують вказані обставини в цій позовній заяві є наступні копії документів, які додані до заяви, а саме: договір № 28-06/16 від 08.06.2016 року; платіжне доручення № 336 від 09.06.2016 року на суму 11020,00 гривень; лист за № 102 від 17.06.2016 року відповідача, який повідомляє, що поставка обладнання затримується з технічних причин, а тому поставка цього обладнання буде виконана до 24.06.2016 року; претензія за № 267 від 27.06.2016 року, яка була направлена відповідачу з вимогою поставити обладнання або повернути кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування боргу відповідача за попередню оплату, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 11020 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3210,02грн. - пені.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до умов договору (п.5.1.), у разі порушення терміну поставки товару, зазначеного в п.3.2. договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми не переданого ( не поставленого) в зазначений термін товару, за кожний день затримки до моменту передачі товару. Ставка НБУ в 2017 році становила від 14 до 16 % річних.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо поставки товару, на підставі п.п. 5.1. договору відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 3210 грн. 02коп. - пені.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" про стягнення 14230,02 грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" (вул. Дальницька, 50, офіс 17, Одеса, Одеська область, 65005, код ЄДРПОУ 40339730) на користь Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (вул. Московська, 21, Гола Пристань, Голопристанський район, Херсонська область,75600, код ЄДРПОУ 00993254) 11020 (одинадцять тисяч двадцять ) грн. боргу, 3210,02грн. (три тисячі двісті десять грн. 02 коп.) - пені та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 05 квітня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов