Рішення

від 01.03.2018 по справі 910/20460/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/20460/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом Бахмацької міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-2009

про визнання поновленим договору

Представники:

від позивача не прибули

від відповідача Василюк Є.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бахмацька міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Бахмута від 05.06.2012, укладеного між Артемівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 , зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 18.06.2012 за № 141030004000189, площею 1726 га, що знаходиться на території Бахмутської міської ради Донецької області, кадастровий номер 1410300000:00:017:0163, на той самий строк (5 років) і на тих умовах, які були передбачені договором.

Позивач вважає, що оскільки відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином сплачувати податок на землю як власник нерухомого майна -будівлі, яка знаходиться на цій земельній ділянці, у відповідача виникло переважне право на поновлення дії договору оренди, відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , та враховуючи, що відповідач відмовляється від поновлення договору, є необхідність поновлення договору в судовому порядку.

Суд своєю ухвалою від 23.11.2017 порушив провадження у справі № 910/20460/17.

18.01.2018 суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що поновлення договору оренди землі, за приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі , є правом, а не обов'язком орендаря. Оскільки у відповідача, який є орендарем, відсутнє волевиявлення на поновлення договору оренди, про що ним повідомлено позивача як орендодавця, відсутні правові підстави для поновлення договору за рішенням суду. Також відповідна вважає, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту своїх прав.

Позивач, подаючи відповідь на відзив, зазначив, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке є власністю відповідача, у зв'язку з чим, незважаючи на відмову останнього від поновлення договору, він продовжує користуватись земельною ділянкою. Ці дії відповідача, на думку позивача, є конклюдентними діями, які свідчать про намір відповідача скористатись своїм переважним правом та поновити договір оренди. Обов'язок відповідача, як власника об'єкту нерухомості, оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, на якій знаходиться дана нерухомість, покладено на нього законом. Користування відповідачем земельною ділянкою без належного її оформлення позбавляє позивача права отримувати дохід від цієї земельної ділянки у вигляді орендної плати.

Також позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Віват , набуло право власності на вбудоване приміщення магазину № 16 Бахмут , загальною площею 1587,6 кв.м., що знаходиться у м. Артемівську, вул. Б.Горбатова, 65.

05.06.2012 Артемівська міська рада (нині - Бахмутська міська рада) (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування нежилого приміщення - вбудованого приміщення магазину (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), яка знаходиться у м. Артемівську (нині - м. Бахмуті), вул. Б.Горбатова, 65, кадастровий № 1410300000:00:017:0163.

Земельна ділянка надана в оренду на підставі рішення Артемівської міської ради від 23.05.2012 № 6/23-416 Про оренду земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Артемівська .

Орендована земельна ділянка, відповідно до п. 2 Договору, становить 0,1726 га.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - будинки, споруди, а також інші об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами нерухомого майна - будинками, спорудами, а також іншими об'єктами інфраструктури.

Передача земельної ділянки за Договором оформлена актом від 05.06.2012.

Пунктом 8 Договору встановлено, що Договір укладено на 5 років з 18 червня 2012 року по 18.06.2017. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 звернулося до Бахмутської міської ради з листом вих. № 101-17 від 17.05.2017 (вх. № 01-2628-10 від 23.05.2017), в якому повідомило про відсутність наміру у поновленні Договору та просило підписати акт приймання-передачі повернення земельної ділянки з орендного користування.

У відповідь Бахмутська міська рада надіслала на адресу відповідача лист від 20.06.2017 вх. № 01-2628-10, в якому повідомила, що після закінчення строку дії Договору відповідач, як орендар, має переважне право на поновлення Договору на новий строк. До цього листа позивач додав проект додаткової угоди (у трьох примірниках) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки по вул. Б.Горбатова, 65 у м. Бахмуті, площею 0,1726 га, кад.№ 1410300000:00:017:0163 для підписання та державної реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку та повідомила відповідача про можливість викладення у протоколі розбіжностей своїх пропозицій щодо істотних умов договору.

У відповідь на пропозицію Бахмутської міської ради щодо поновлення Договору відповідач надіслав лист № 29/06-4 від 29.06.2017, в якому в чергове відмовився від поновлення Договору.

Листом від 20.07.2017 вх.№ 01-2628-10 Бахмутська міська рада повторно надіслала на адресу відповідача 3 примірники додаткової угоди.

Відповідач надіслав лист від 18.08.2017 вих. № 18/08-1, в якому зазначив про відсутність намірів поновити Договір, а також зазначив, що наразі сплачує податок на землю починаючи з 17.06.2017, у зв'язку з чим вимоги чинного законодавства щодо оплатності користування землею в країні є не порушеними та виконуються належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди землі визначений у статті 33 Закону України Про оренду землі , який полягає в такому:

- по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1 ст. 33 Закону);

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону);

- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону);

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону);

- керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону);

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону);

- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону).

Отже, виходячи з наведеного порядку, поновлення договору оренди землі може мати місце за ініціативи орендаря, якого закон наділяє відповідним правом.

Право ініціативи процедури поновлення договору оренди землі, яка врегульована ст. 33 Закону, є логічним продовженням права ініціативи процедури укладення договору оренди землі, наведеної у ст. 123 Земельного кодексу України. Згідно з даною нормою, така ініціатива належить особі, зацікавленій, на підставі технічної документації або проекту землеустрою, в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Наділення саме орендаря правом ініціативи процедури поновлення договору оренди землі, наслідком якої є фактична зміна такої умови договору як строк договору шляхом продовження (поновлення) оренди на новий строк, засновано на принципі свободи договору.

Зокрема, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.

Отже, зміна умови договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства.

Виходячи з цього, визначена ч. 11 ст. 33 Закону можливість оскарження в суді відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди стосується захисту прав орендаря як особи, яка наділена правом ініціативи процедури поновлення договору оренди землі.

Право на захист - це нормативно врегульована можливість управомоченого суб'єкта застосувати засоби правоохоронного характеру для відновлення порушеного права та застосування передбачених законом методів для припинення дій, завдяки яким право було порушено.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд, водночас, у передбачений порядок із застосуванням певних форм, засобів і способів захисту. Вірно визначені форма, засіб і способи захисту повинні забезпечити не декларативне, а ефективне відновлення прав сторони. Право саме на ефективний юридичний захист задеклароване ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Законодавство України не передбачає можливості безоплатного користування землями державної та комунальної власності, на яких знаходяться об'єкти не державної або комунальної власності. Отже, дії відповідача щодо користування земельною ділянкою для обслуговування належних йому об'єктів нерухомості без укладення договору оренди землі надають право позивачу стягнення збитків, заподіяних таким користуванням, які повинні визначатись виходячи з нормативно визначеного розміру орендної плати. Такий захист права позивача носить характер ефективного, оскільки спрямований на задоволення його економічних інтересів, зазначених у позовній заяві - отримувати дохід від земельної ділянки.

Наведене свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо наявності у нього права ініціювати поновлення Договору за процедурою, передбаченою ст. 33 Закону, що, в свою чергу, свідчить про неможливість захисту права позивача шляхом укладення за рішенням суду додаткової угоди про внесення змін до Договору про продовження його строку.

З огляду на це позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 03.04.2018.

Суддя С. А. Ковтун