Рішення

від 26.03.2018 по справі 921/766/17-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/766/17-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. при секретарі судового засідання Карпі М.Ю.

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи №921/766/17-г/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арман» , вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» , вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201

про стягнення 154835 грн. 08 коп. - інфляційних збитків, 19571 грн. 85 коп. -3% річних за несвоєчасне повернення боргу.

За участю представників:

Позивача: керівник ОСОБА_1, витяг з ЄДР від 05.02.2018 р., паспорт;

Відповідача: не з'явився.

У підготовчому судовому засіданні 26.02.2018 року учаснику процесу роз'яснено про порядок розгляду справи за правилами нового ГПК України, форму та стадію судового провадження, а також права та обов'язки учасників та сторін справи відповідно до ст.ст.42,46 ГПК України.

В порядку ст.ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» на CD-R, серійний номер LH3117 VC07115834 D3 (для робочого оригіналу звукозапису)

Сторони, в порядку ст. ст. 120, 121 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні 26.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: 19.12.2017 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява (вх. №824), в якій товариство з обмеженою відповідальністю «Арман» просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» 154835 грн. 08 коп. - інфляційних збитків, 19571 грн. 85 коп. - 3% річних за несвоєчасне повернення боргу.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом, як стверджує позивач, став факт невиконання боржником рішення суду від 15.09.2009 року, а саме несплата 215000,00 грн боргу та 2462,00 грн судових витрат. На підставі зазначеного, відповідачу нараховано 154835 грн 08 коп. - інфляційних збитків, 19571 грн 85 коп. - 3% річних за несвоєчасне повернення боргу.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду підготовче провадження відкрито 26 грудня 2017 року з призначенням підготовчого засідання на 16 січня 2018 року.

Розгляд справи по суті призначено на 26.02.2018 року та він відкладався на 19 березня 2018 року та за клопотанням відповідача на 26.03.2018 року.

Представник позивача у призначене судове засідання з'явився. В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судових засіданнях, позивач посилався на те, що 15.09.2009 року Господарський суд Тернопільської області по справі №17/71-1384 прийняв рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Арман" задовольнив та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", смт. Гусятин Тернопільської області, вул. Пушкіна, 11, ідент. код 25346107, - 215000,00 грн. боргу та 2465,00 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", смт. Гусятин Тернопільської області, вул. Пушкіна, 11, ідент. код 32715251.

На примусове виконання даного рішення суду 29.09.2009 в порядку ст.ст.116, 117 ГПК України було видано відповідний наказ, який в подальшому був пред'явлений до Відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції.

Проте, як стверджує позивач, станом на сьогоднішній день, рішення господарського суду не виконане відповідачем, борг в сумі 215000,00 грн не погашений, також, не сплачені судові витрати в розмірі 2465,00 грн.

З огляду на зазначене, позивачем, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані інфляційні втрати від прострочення сплати цього боргу та суми судових витрат в розмірі 2465,00 грн за рішенням №17/71-1384 (що разом складає 217465,00 грн) за три роки, починаючи з 01.12.2014 року і включно по 30.11.2017 року в сумі 154835,08 грн. та 3% річних в сумі 19571,85 грн річних за несвоєчасне повернення боргу.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав , хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Копію ухвал від 20.02.2018 року та від 01.03.2018 року суд направляв рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Агропарк" на адреси :

- вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201; вул. Медова, 3/118, м.Тернопіль;

- вул. Шкільна, буд. 13, смт. Гусятин, Тернопільська обл.;

- м. Москва, проспект Університетський, будинок 4 А, квартира 201, Російська Федерація (згідно витягу з Єдиного Державного Реєстру), оскільки, ухвали суду від 26.12.2017 року, від 16.01.2018 року, від 08.02.2018 року, від 20.02.2018 року направлені відповідачу на адреси : вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201; вул. Медова, 3/118, м.Тернопіль та вул. Шкільна, буд. 13, смт. Гусятин, Тернопільська обл. повернуті суду із повідомлення про невручення поштового відправлення з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" та "організація не існує".

Крім того, 15.03.2018р. вх. №74 від відповідача поступило клопотання від 09.03.2018 року про відкладення розгляду справи, яке підписано директором ТОВ Агропарк ОСОБА_2 та завірене печаткою ТОВ Агропарк .

У вказаному клопотанні представник відповідача повідомляє суд, що представники відповідача не отримували ані ухвали про відкриття провадження, ані інших ухвал суду, прийнятих після відкриття провадження. А про розгляд цієї справи їм стало відомо з даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

Із приводу зазначеного відповідачем, суд має за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до ч. 2 с. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.

Із змісту ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення (у т.ч. ухвали) є, серед іншого, і день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення (ухвали) чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, за змістом ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу суду у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДР), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Слід також зазначити, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який функціонує згідно правил визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Так, у п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, про її місцезнаходження.

А відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Слід зазначити, що судом усі процесуальні ухвали по справі надсилались рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, яка у Єдиному державному реєстрі зазначена, як місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» . А а саме: вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201. Вказана інформація про офіційну адресу відповідача підтверджується витягами з ЄДР, що долучені до матеріалів справи.

Крім того, копії ухвал, суд додатково направляв рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Агропарк" додатково на адреси засновників відповідача : вул. Медова, 3/118, м.Тернопіль; вул. Шкільна, буд. 13, смт. Гусятин, Тернопільська обл.; - м. Москва, проспект Університетський, будинок 4 А, квартира 201, Російська Федерація (згідно витягу з Єдиного Державного Реєстру).

При цьому суд вважає, що перебування керівних органів юридичної особи за кордоном або за межами міста не звільняє останню від обов'язку забезпечити отримання кореспонденції за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. А даних щодо зміни адреси відповідача зазначеної у ЄДР, суду не надано.

Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

У зв'язку із наведеним слід відзначити, що керівники, офіційні представники, засновники відповідача - ТОВ Агропарк , проявивши належну обачність могли дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи № 921/766/17-г/14, що частково підтверджується і посиланням представника відповідача на таке у клопотанні про відкладення розгляду справи від 09.03.2018 року.

Аналогічні висновки в частині належного повідомлення судом сторін за їх місцезнаходженням та їх обов'язку у забезпеченні отримання кореспонденції, викладені і у Постанові ВС від 15.03.2018 справа № 910/32340/15.

Конец формы

З огляду на наведене та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідач неодноразово повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, але не скористався належним чином своїми процесуальними правами, не отримував вищезазначених процесуальних документів, та участі у судових засіданнях представника не забезпечив, що є його правом в силу того, що суд не визнавав його явку обов'язковою.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку, зокрема, господарської справи, в якій вона є стороною.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду наведеного вище у сукупності, приймаючи до уваги закінчення визначеного ГПК України строку розгляду справи по суті, а також те, що явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалась, суд вирішує даний спір по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Тернопільської області №17/71-1384 від 15.09.2009 року позовні вимоги ТОВ «Арман» задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", смт. Гусятин Тернопільської області, 215 000,00 грн боргу та 2 465,00 грн судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", смт.Гусятин Тернопільської області.

Ухвалою суду від 04.03.2010р. № 17/71-1384 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", смт. Гусятин Тернопільської області про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009р. у справі № 17/71-1384 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009р. у справі № 17/71-1384- залишено без змін.

Ухвалою суду від 26.06.2013р. № 17/71-1384 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 15.09.2009 р. у справі № 17/71-1384 - відмовлено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 року у справі №17/71-1384 - залишено без змін.

Дане рішення не оскаржувалось відповідачем, набрало законної сили та є чинним і у даний час, а тому в силу вимог ст.115 ГПК України є обов'язковим до виконання на всій території України в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

На примусове виконання даного рішення суду 29.09.2009 року в порядку ст.ст.116, 117 ГПК України було видано відповідний наказ.

В подальшому ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2017 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", смт.Гусятин Тернопільської області, про видачу дубліката наказу від 29.09.2009 у справі №17/71-1384 - задоволено та видано дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №17/71-1384 від 29.09.2009 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" 215000,00 грн боргу та 2465,00 грн судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", у зв'язку з його втратою.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, державним виконавцем Снігур О.Ю. Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції 12.10.2009 року на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження №15414003 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2009 №17/71-1384; встановлено боржнику строк добровільного виконання рішення суду - до 19.10.2009 року.

Проте, як стверджує позивач та зазначене підтверджується поданими ним доказами і не спростовано відповідачем, на даний час виконавче провадження відкрито і триває, проте вказане рішення суду не виконано боржником ні добровільно ні примусово.

На підтвердження заявлених вимог, через канцелярію суду 14.02.2018 року заявник надав копію довідки Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 13.02.2018 року за №1153/13-30, у якій зазначено, що на виконанні відділу ДВС знаходиться наказ №17/71-1384, виданий Господарським судом Тернопільської області про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю "Агропарк" 215000,00 грн боргу та 2465,00 грн судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" та, станом на 13.02.2018 року, заборгованість не погашена.

Також, додатково, довідкою заявника б/н від 05.02.2018 року підтверджено, що за період з 01.10.2009 по 05.02.2018 кошти на виконання наказу №17/71-1384 від 29.09.2009 на банківські рахунки стягувача - ТОВ "Арман", не надходили.

При цьому суду, у процесі розгляду справи №921/766/17-г/14 зі сторони відповідача не надано жодних доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання - сплати ним позивачу 215000,00 грн та 2465,00 грн судових витрат за рішенням суду №17/71-1384.

Відтак, позивачем, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати від прострочення сплати боргу та суми судових витрат за рішенням №17/71-1384, на загальну суму 217465,00 грн , за три роки, починаючи з 01.12.2014 року і включно по 30.11.2017 року в сумі 154835,08 грн та 19571,85 грн 3% річних за несвоєчасне повернення боргу.

Оцінивши зібрані у справі докази, наведені у судовому засіданні доводи та обґрунтування представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних міркувань.

Згідно ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України. Однією з підстав виникнення зобов'язань, зокрема, є договори та інші правочини у відповідності до ст. 11 ЦК України. Крім того, згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Аналогічні правові висновки, яких дійшов суд викладено і у п.4.1.,7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013р. №14.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Так, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повернення позивачу грошових коштів у розмірі 215000 грн 00 коп. (стягнутих за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 року у справі №17/71-1384).

Враховуючи зазначене вище, оцінивши докази та розрахунки подані позивачем, суд вважає, що нараховані позивачем на непогашене грошове зобов'язання у сумі 215000,00 боргу, інфляційні втрати в розмірі 153118,16 грн та 3 % річних в розмірі 19350,00 грн є такими, що нараховані правомірно та у відповідності до вищенаведених законодавчих норм, а тому позовні вимоги позивача у цій частині підлягають до задоволення.

Щодо заявлених до стягнення сум індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму 2465,00 судових витрат, то суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось вище статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

В силу ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми судових витрат є встановлене не актом цивільного законодавства, а визначене процесуальним законами, зокрема, ГПК України та Законом України Про судовий збір

Відтак, нараховані інфляційні втрати в розмірі 1716 грн 92 коп. та 221 грн 85 коп. 3% річних, нараховані позивачем на суму 2465,00 грн судових витрат не підлягають до задоволення, оскільки сплата судових витрат присуджена до стягнення з відповідача, не є його цивільно-правовим зобов'язанням у розумінні ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України, в т.ч. зобов'язанням, яке не може виникати з рішення суду, адже, необхідною умовою виникнення цивільних прав і обов'язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства, втім, позивач таких актів не навів.

Аналогічна правова позиція викладена і у Постанові ВГСУ України від 03.04.2008 у справі № 15/521.

Отже, суд, враховуючи зазначене, відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1716 грн 92 коп. грн інфляційних та 221 грн 85 коп. 3% річних, нарахованих на судові витрати, оскільки такі вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Судові витрати, в силу ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 2587 грн 02 коп. у іншій частині судовий збір покладається на позивача у справі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 129, 210, 233, 236-241 та інших статей Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» , вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201 (ідент. код 25346107), ідент. код 25346107, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", смт. Гусятин Тернопільської області, вул. Пушкіна, 11, (ідент. код 32715251) - 153118 (сто п'ятдесят три тисячі сто вісімнадцять) грн 16 коп. інфляційних втрат, 19350 (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят) грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» , вул. Пушкіна,11, смт. Гусятин, Тернопільська обл., 48201 (ідент. код 25346107), ідент. код 25346107, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", смт. Гусятин Тернопільської області, вул. Пушкіна, 11, (ідент. код 32715251) - 2587 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 06 коп. судових витрат.

4. В частині стягнення 1716 грн 92 коп. інфляційних нарахувань та 221 грн 85 коп. 3% річних в позові відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.04.2018 року.

Суддя В.Л. Гевко