Рішення

від 13.03.2018 по справі 911/3289/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3289/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Манича Романа Михайловича, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Завадка до Товариства з обмеженою відповідальністю Армі Груп , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе про стягнення 46800 грн. за участю представників:

сторін:не з'явились суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Манича Романа Михайловича (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Армі Груп (далі - відповідач) про стягнення 46800 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем суми попередньої оплати за товар, який не був поставлений позивачу.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 2, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 2, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ст. 202 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 04.09.2017 № 1828 на оплату товару - шини 14.00R20 (370/508) Алтайшина ОИ-25 (14 н.с) у кількості - 6 шт., загальною вартістю 46800 грн. В свою чергу позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача вартість зазначеного товару в сумі 46800 грн. згідно платіжного доручення від 04.09.2017 № 356. Таким чином, між сторонами у справі було укладено, у спрощений спосіб, договір поставки. Перелічені документи наявні в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 02.10.2017 про поставку товару (шин автомобільних) на суму 46800 грн., якою він вимагав від відповідача у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги виконати своє зобов'язання по поставці автомобільних шин у кількості 6 штук, згідно виставленого відповідачем та оплаченого позивачем рахунку-фактури № 1828. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у конверт від 02.10.2017 та фіскальним чеком Укрпошта від 02.10.2017, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

В подальшому позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 18.10.2017 про повернення коштів на суму 46800 грн. за непоставлений товар, якою він вимагав повернути кошти у сумі 46800 грн. перераховані відповідачу згідно платіжного доручення від 04.09.2017 № 356, на розрахунковий рахунок позивача. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у конверт від 18.10.2017 та фіскальним чеком Укрпошта від 18.10.2017, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення, оплачений позивачем товар відповідач не поставив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар позивачу не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару позивачу не виконав, суму попередньої оплати за товар не повернув, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується невиконане зобов'язання щодо повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 46800 грн. Доказів сплати на розрахунковий рахунок позивача вказаної суми відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 46800 грн. суми попередньої оплати за товар.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач свого обов'язку щодо поставки товару позивачу не виконав, кошти сплачені в якості попередньої оплати за товар не повернув, а позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар, розмір якої підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 46800 грн. попередньої оплати за товар є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правовому допомогу адвоката у розмірі 4500 грн., згідно договору доручення від 19.10.2017.

В підтвердження понесених судових витрат на правовому допомогу адвоката у розмірі 4500 грн., позивач посилається на договір доручення від 19.10.2017, квитанцію до прибуткового касового ордера від 02.11.2017 № 2/10, на підставі якої було сплачено кошти за надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 4500 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008, виданого на ім'я Лози Віктора Миколайовича.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між позивачем (далі - довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (далі - повірений) укладено договір доручення від 19.10.2017 (далі - договір), за умовами якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: 1. надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ Армі Груп . З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 год.). 2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год.). 3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (6 год.). 4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді, т.ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, надавати письмові пояснення, тощо (8 год.) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 4500 грн.

Згідно з п. 6.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2018 року.

На виконання умов договору повірений надав довірителю передбачені договором послуги, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2017, який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками довірителя та повіреного.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь повіреного грошові кошти в розмірі 4500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 02.11.2017 № 2/10 завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат - Лоза Віктор Миколайович діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 16.05.2008 № 507. Копія витягу міститься в матеріалах справи.

Статус особи, яка представляла інтереси скаржника за вказаною угодою, відповідає вимогам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Разом з тим, з урахуванням обставин даної справи, співмірним розміром відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката, з огляду на складність даної справи, надані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг а також ціну позову, є 2600 грн., а відтак суд обмежує розмір відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката до 2600 грн.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Армі Груп (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Залізнична, 92, ідентифікаційний код 40879458) на користь Фізичної особи-підприємця Манича Романа Михайловича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 46800 (сорок шість тисяч вісімсот) грн. попередньої оплати за товар, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору, 2600 (дві тисячі шістсот) грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 05.04.2018.