Рішення

від 03.04.2018 по справі 927/176/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2018 року Справа № 927/176/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Светкомплект Україна» , АДРЕСА_1, 02090; вул. Драгоманова, буд. 31-Б, м. Київ, 02068

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Полімер» , вул. Щорса, буд. 110, м. Чернігів, 14011

про стягнення 236997 грн. 25 коп.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №18/03/29 від 29.03.18;

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серія НМ 325571 виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, 18.07.2008, директор;

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Светкомплект Україна» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Полімер» про стягнення попередньої оплати у сумі 165600 грн. 00 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладених сторонами договорів поставки №1105/16 від 11.05.2016, №1205/16 від 12.05.2016 та неустойки у сумі 71397 грн. 25 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2018 з урахуванням ухвали суду від 21.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.04.2018, 14:00.

У судове засідання 03.04.2018 прибули повноважні представники сторін.

Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультра Полімер» (надалі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Светкомплект Україна» (надалі - покупець, позивач) укладено договір поставки №1105/16 від 11.05.2016 та договір поставки №1205 від 12.05.2016 (надалі - договори) (а.с.10-11, 13-14), у відповідності з умовами пункту 1.1 яких постачальник (відповідач у справі) зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю прес-форму (надалі - товар) в асортименті та кількості, відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити.

Найменування товару його кількість, загальна вартість, а також інші умови, які стосуються поставки товару сторонами узгоджуються у специфікаціях, які є невід?ємною частиною договору. Кожна наступна поставка товару за домовленістю сторін оформлюється відповідною специфікацією, яка повинна бути узгоджена постачальником і покупцем (п. 1.2 договорів поставки).

Відповідно до п. 2.3 договорів поставка товару повинна бути здійснена у строки, узгоджені сторонами у відповідній специфікації.

Специфікацією №1 від 11.05.2016 до договору поставки №1105/16 від 11.05.2016 сторони погодили, що загальна вартість товару, який поставляється, складає 105660 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2, 3 специфікації №1 від 11.05.2016 до договору поставки №1105/16 від 11.05.2016 оплата здійснюється шляхом перерахування на рахунок постачальника: - 50% вартості специфікації №1 - протягом 10 календарних днів з дати підписання специфікації №1; -50% вартості специфікації №1 - протягом 3 банківських днів з моменту узгодження зразків готової продукції сторонами. Строк поставки: 60 робочих днів з дати зарахування передоплати у розмірі 50%на розрахунковий рахунок постачальника.

Специфікацією №1 від 12.05.2016 до договору поставки №1205/16 від 12.05.2016 сторони погодили, що загальна вартість товару, який поставляється, складає 75600 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2, 3 специфікації №1 від 12.05.2016 до договору поставки №1205/16 від 12.05.2016 оплата здійснюється шляхом перерахування на рахунок постачальника: - 50% вартості специфікації №1 - протягом 10 календарних днів з дати підписання специфікації №1; -50% вартості специфікації №1 - протягом 3 банківських днів з моменту узгодження зразків готової продукції сторонами. Строк поставки: 90 робочих днів з дати зарахування передоплати у розмірі 50%на розрахунковий рахунок постачальника.

Специфікацією №2 від 12.05.2016 до договору поставки №1205/16 від 12.05.2016 сторони погодили, що загальна вартість товару, яка поставляється, складає 149940 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2, 3 специфікації №2 від 12.05.2016 до договору поставки №1205/16 від 12.05.2016 оплата здійснюється шляхом перерахування на рахунок постачальника: - 50% вартості специфікації №2 - протягом 10 календарних днів з дати підписання специфікації №2; -50% вартості специфікації №2 - протягом 3 банківських днів з моменту узгодження зразків готової продукції сторонами. Строк поставки: 90 робочих днів з дати зарахування передоплати у розмірі 50%на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договорів поставки та специфікацій до них відповідачем виставлені позивачу рахунки на оплату № 9 від 12.05.2016 на суму 105660 грн. 00 коп., №10 від 12.05.2016 на суму 75600 грн. 00 коп., №11 від 12.05.2016 на суму 149940 грн. 00 коп.

Позивач свої зобов'язання за договорами та специфікаціями до них виконав у повному обсязі , перерахувавши відповідачеві попередню оплату за договором у розмірі 165600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №637 від 27.05.2016 на суму 74970 грн. 00 коп, №653 від 03.06.2016 на суму 37800 грн. 00 коп., №672 від 13.06.2016 на суму 52830 грн. 00 коп. (а.с. 19-21).

У порушення умов п. 2.3 договорів поставки та п. 3 специфікацій до них відповідач свої зобов'язання не виконав, обумовлений товар відповідачем поставлений не був. Вказані обставини відповідачем не спростовуються.

Позивачем на адресу відповідача 14.06.2017 була направлена претензія №17/06/14 та №17/06/14-1 з проханням поставити оплачений товар або повернути суму попередньої оплати (а.с. 22-25).

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши до стягнення з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 165600 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2 договорів поставки у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого у строк товару за кожен день прострочки.

На підставі п. 5.2 договорів поставки до стягнення з відповідача позивачем заявлено неустойку у загальному розмірі 71397 грн. 25 коп. за період прострочення поставки товару за період з 03.06.2016 по 11.10.2016, з 27.05.2016 по 20.10.2016, з 13.06.2016 по 09.09.2016 (а.с. 5).

Відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Укладені між сторонами договори № 1105/16 від 11.05.2016 та №1205/16 від 12.05.2016 за своєю правовою природою є договорами поставки.

У відповідності з ч. 1,2 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт внесення позивачем на рахунок відповідача передплати за договорами поставки № 1105/16 від 11.05.2016 та №1205/16 від 12.05.2016 та специфікаціями до них у сумі 165600 грн. 00 коп.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невиконання відповідачем обов'язку з передачі обумовленого договорами та специфікаціями до них товару у встановлений строк.

Претензія про повернення попередньої оплати або поставки товару залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар у розмірі 165600 грн. 00 коп.

Посилаючись на п. 5.2 договорів поставки позивач заявив до стягнення з відповідача неустойку, у загальному розмірі 71397 грн. 25 коп. за період прострочення поставки товару за період з 03.06.2016 по 11.10.2016, з 27.05.2016 по 20.10.2016, з 13.06.2016 по 09.09.2016 (а.с. 5).

Вирішуючи вказану вимогу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Заявлена позивачем вимога у вигляді неустойки за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Разом з тим стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14). За такі дії постачальник несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлено обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини з поставки, в межах яких відповідач повинен був поставити товар. Зобов'язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов'язанням.

Та обставина, що умовами договору за порушення постачальником строку поставки, покупець має право нарахувати та стягнути з постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого (не поставленого) товару за кожен випадок такого прострочення, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.

Враховуючи викладене више, суд дійшов висновку, що для нарахування неустойки у вигляді пені відсутні правові підстави, а тому у позові в частині стягнення неустойки розмірі 71397 грн. 25 коп. слід відмовіти.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог про стягнення попередньої оплати у сумі 105660 грн. 00 коп. з покладенням витрат по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Полімер» , вул. Щорса, буд. 110, м. Чернігів, 14011,код 40234463, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Светкомплект Україна» , АДРЕСА_1, 02090; вул. Драгоманова, буд. 31-Б, м. Київ, 02068, код 39552715, передплату у розмірі 165600 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2484 грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

4. Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 05.04.2018

Суддя М.О. Демидова