Ухвала

від 30.03.2018 по справі 34/559

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 34/559

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Грєхова О.А.)

від 04.09.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Руденко М.А., судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 07.11.2017,

за скаргою публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

за позовом військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України

до дочірньої компанії "Укргазвидобування", дочірнього підприємства "Газопостачальна компанія"

третя особа військова частина № 3054 ВВ МВС України

про стягнення 1 079 980,74 грн

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з скаргою, в якій просило визнати дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 6577706 від 11.05.2017 незаконними, а постанову про стягнення виконавчого збору від 11.05.2017 недійсною.

Скарга обґрунтована тим, що з моменту відкриття виконавчого провадження № 6577706 та на момент реорганізації ДК "Укргазвидобування" "НАК "Нафтогаз України" державним виконавцем не здійснювалось дій щодо примусового виконання рішення у справі № 34/559; заборгованість за наказом Господарського суду міста Києва № 34/559 від 16.02.2004 ПАТ "Укргазвидобування" була сплачена добровільно, а тому дії органу державної виконавчої служби з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 11.05.2017 у ВП № 6577706 є незаконними, а постанова про стягнення виконавчого збору від 11.05.2017 недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, у задоволенні скарги ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги ПАТ "Укргазвидобування", господарські суди виходили з того, що статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, не передбачено, що виконавчий збір стягується в залежності від вчинення державним виконавцем тих чи інших заходів примусового виконання рішення, нею лише визначено, що розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, ставиться в залежність від фактично стягнутої або повернутої стягувачу суми за виконавчим документом, а тому державний виконавець при винесенні постанови від 11.05.2017 у ВП № 6577706 діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

Колегія суддів Верховного Суду з такими висновкам господарських судів погоджується, з огляду на таке.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Відповідно до рішенням Конституційного суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404 - VIII від 02.06.2016, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавче провадження у цій справі було розпочато згідно з Законом № 606-XIV (05.01.2005 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 6577706 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 34/559 від 16.02.2004). Оскільки стягнення виконавчого збору, як окрема виконавча дія, здійснена державним виконавцем після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, то до спірних правовідносин (щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору) підлягають застосуванню положення Закону № 1404-VIII.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Отже, новелою Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, в порівнянні з Законом № 606-XIV, є встановлення законодавцем іншої бази, з якої розраховується виконавчий збір, що підлягає стягненню державним виконавцем (за ч.1 ст. 28 Закону № 606-XIV виконавчий збір стягувався у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом) і стаття 27 цього Закону не ставить в залежність стягнення виконавчого збору від вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

Частиною 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, в силу ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII державний виконавець не стягує виконавчий збір у випадку виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після винесення такої постанови виконавчий збір підлягає стягненню з боржника незалежно від того чи вчинялися державним виконавцем заходи примусового виконання рішень.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 925/1788/15 за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради про стягнення 278 571,68 грн, за скаргою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, частково скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017. Скасовуючи вказані судові рішення, Верховний Суд виходив, в тому числі з того, що статтею 27 Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII встановлений новий порядок та підстави стягнення виконавчого збору, які відмінні від тих, які були передбаченні Законом № 606-XIV. На думку суду, Закон № 1404-VIII передбачає нарахування та стягнення виконавчого збору лише у випадках, коли державним виконавцем були вчинені відповідні дії, за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартість майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Оскільки державним виконавцем не вчинялись будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове стягнення з боржника суми заборгованості, навпаки, зазначену суму боржник сплатив самостійно у добровільному порядку, то підстав для стягнення виконавчого збору у державного виконавця не було.

Частиною 2 ст. 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справі № 925/1788/15, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), справа № 34/559 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235 ч. 2 ст. 302 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 34/559 за позовом військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі управління Центрального територіального командування ВВ МВС України до дочірньої компанії "Укргазвидобування", дочірнього підприємства "Газопостачальна компанія", третя особа - військова частина № 3054 ВВ МВС України, про стягнення 1 079 980,74 грн, за скаргою публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2017 року.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач