Постанова

від 03.04.2018 по справі 814/813/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №814/813/17

адміністративне провадження №К/9901/2184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Миколаївської митниці ДФС

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Біоносенко В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Кравченко К.В., Лук'янчук О.В.)

у справі 814/813/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В-Центр

до Миколаївської митниці ДФС

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

24 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю В-Центр (далі - ТОВ В-Центр ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення ТОВ В-Центр з Державного бюджету України надмірно сплаченого митного збору в загальному розмірі 23 939,94 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 100 547,79 грн.;

- зобов'язати Митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ В-Центр надмірно сплаченого митного збору в загальному розмірі 23 939,94 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 100 547,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ В-Центр зазначило, що у жовтні 2015 року під час митного оформлення товару відповідач самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом, що призвело до збільшення митних платежів, які позивач мав сплатити в якості гарантії для випуску товару у вільний обіг. У подальшому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів були скасовані у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до Митниці з заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів з мита та податку на додану вартість, але в цьому йому відповідач відмовив.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позов задовольнив.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що правомірність визначення ТОВ В-Центр митної вартості товару за ціною договору підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому у відповідача відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви позивача щодо повернення надмірно сплачених митних платежів.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Митниця звернулась до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив, що для повернення надмірно сплачених митних платежів спочатку необхідно скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, а потім подати заяву про внесення змін до митної декларації. Після внесення змін надмірно сплачені кошти будуть автоматично обліковуватись як надмірно сплачені. З огляду на те, що позивач зміни до митної декларації не вносив, то у Митниці відсутні законодавчо визначені підстави для складення висновку про повернення коштів з Державного бюджету України.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2015 року ТОВ В-Центр з метою митного оформлення товару (шкіри із шкур великої рогатої худоби без волосяного покрову, оброблена після дублення, із шліфованим лицем, лицьовий спилок у напівшкірах у вигляді шкіряного напівфабрикату краст) подало до Митниці митні декларації: №504040000/2015/101486, №504040000/2015/101511, №504040000/2015/101512.

У свою чергу відповідач 15.10.2015 та 16.10.2015 прийняв рішення про коригування митної вартості: № 504040000/2015/000028/2, №504040000/2015/000030/2 та №504040000/2015/000029/2, відповідно до яких ТОВ В-Центр збільшено суму митних платежів та податку на додану вартість, усього на суму 124487,73 грн.

Зазначені рішення Митниці, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №814/93/16, визнав протиправними та скасував.

У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до Митниці із заявами про повернення надмірно сплачених коштів (листи від 05.10.2016 вих.№220, від 14.02.2017 вих.№52/17, від 27.02.2017 вих.№67/17).

Натомість Митниця листами від 17.10.2016 №4401/10/14-70-19-38, від 21.02.2017 №864/10/14-70-19-38, від 16.03.2017 №1226/10/14-70-19-38 відмовляла ТОВ В-Центр у поверненні коштів з бюджету.

В обґрунтування таких рішень відповідач посилався на те, що після закінчення строків дії фінансової гарантії, наданої ТОВ В-Центр при митному оформленні товару шкіра із шкур ВРХ , до Державного бюджету перераховано грошову заставу у розмірі 100547,79 грн. за кодом бюджетної класифікації 14010300 (податок на додану вартість) та у розмірі 23939,94 грн. за кодом бюджетної класифікації 15011100 (додатковий імпортний збір). Крім того вказував, що постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 у справі №814/93/16 виконано в повному обсязі: рішення про коригування митної вартості скасовано. При цьому суд не зобов'язував Митницю повернути з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти в розмірі 124487,73 грн.

Відповідно до статті 24 Митного кодексу України (далі - МК України) кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пункту 1-4, 6, 7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 11 Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, на пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган ДФС зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДФС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

З матеріалів справи вбачається, що Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №814/93/16, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості, прийняті відповідачем, що, в свою чергу, свідчить про правильність визначення митної вартості ТОВ В-Центр за ціною договору.

Таким чином, всі відомості, внесені до митної декларації на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості, є помилковими, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а сплачені на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у встановленому законом порядку звернувся до Митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, в якій підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів Державного казначейства України.

Однак Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї вищезазначеними нормами законодавства, безпідставно відмовивши у поверненні ТОВ В-Центр надмірно сплачених митних платежів та складенні відповідного висновку.

При цьому, доводи відповідача з приводу відсутності в нього підстав для складення висновку про повернення коштів з Державного бюджету України з огляду на невнесення позивачем змін до митних декларацій колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, по-перше, враховуючи зміст наведених вище норм законодавства, підготовка та направлення висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів до органу Державного казначейства України не ставиться в залежність від попереднього внесення змін до митної декларації.

По-друге, відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі, зокрема, необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.

Отже, внесення змін до митної декларації є наслідком, а не передумовою повернення надмірно сплачених митних платежів.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова