Постанова

від 27.03.2018 по справі 808/352/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №808/352/17

касаційне провадження №К/9901/1998/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

за участю секретаря Шевчук П.О.,

представника відповідача Шраго Р.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 (суддя Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя: Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Круговий О.О.) у справі №808/352/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Стар Компані до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Стар Компані звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило: визнати дії Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо безпідставного відключення позивача від бази даних податкового органу незаконними; зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області надати електронні послуги та підключити позивача до бази даних податкового органу для подання податкових документів в електронному вигляді.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.03.2017 позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2017 залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017.

Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася 19.08.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, пункту 4 Розділу 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, статтей 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що у податкового органу було право на розірвання договору щодо визнання електронних документів в односторонньому порядку, у зв'язку зі встановленням обставин щодо незнаходження платника за адресою місцезнаходження. Крім того, відповідач вказує, що позивач має ознаки ризиковості та ухиляється від сплати податків.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з наведених в ній мотивів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанції встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області укладено Договір про визнання електронних документів від 14.07.2016 №140720161 (далі - Договір), предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної посадкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно з пунктом 3 Розділу 6 Договору вказаний Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

З урахуванням того, що посилені сертифікати відкритих ключів видано позивачу строком на 2 роки, то дія Договору закінчується 13.07.2018.

Позивачем 17.01.2017 в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного підпису підзвітних осіб було подано до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 4 квартал 2016 року.

Згідно з квитанцією №1 вказана податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 17.01.2017 о 16 год. 35 хв., однак не прийнята, у зв'язку із помилкою: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності .

Правовою підставою для одностороннього розірвання податковим органом Договору та відключення позивача від бази даних слугували положення пункту 4 Розділу 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а фактичною - встановлення співробітниками відділу адміністрування ПДВ відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний 17, що підтверджується актом від 13.09.2016 №97.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що встановлення податковим органом відсутності платника за адресою місцезнаходження не є підставою для одностороннього розірвання Договору.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису передбачені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція № 233).

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 4 розділу 6 якого орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У справі, що розглядається, судові інстанції встановили, що згідно з пунктом 4 розділу 6 Договору орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Враховуючи викладене, сторонами у Договорі у відповідності з положеннями затвердженого Інструкцією №233 примірного договору визначено перелік підстав розірвання органами державної фіскальної служби договору в односторонньому порядку, а саме:

ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих;

зміна Платником місця реєстрації.

Підставою для одностороннього розірвання договору щодо визнання електронних документів та відключення позивача від бази даних податковий орган пов'язує зі зміною Платником місця реєстрації.

У підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на те, що за наслідками перевірки наявності позивача за адресою місцезнаходження співробітниками податкового органу було встановлено, що позивач за адресою: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний 17 не знаходиться, про що складено акт від 13.09.2016 №97.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначено частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV, пунктом 10 якої встановлено відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Стар Компані є: 69063, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 17. Станом на момент вирішення спору судами попередніх інстанцій запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносився.

Встановлення актом перевірки відсутності юридичної особи за місцезнаходженням не спростовує достовірності відомостей про місцезнаходження позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не є зміною місця реєстрації у розумінні Інструкції № 233.

Існування у Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Стар Компані ознак ризиковості, на що посилається відповідач в касаційній скарзі, також не є підставою для розірвання в односторонньому порядку укладеного з ним договору щодо визнання електронних документів та, відповідно, відключення від бази даних податкового органу.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав для відключення Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Стар Компані від бази даних податкового органу та неприйняття поданої у січні 2017 року податкової звітності в електронному вигляді.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №808/352/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк