Постанова

від 02.04.2018 по справі 621/1313/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 621/1313/16-ц

провадження № 61-1427св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

відповідач - фермерське господарство Геніївське ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Зміївського районного суду Харківської області у складі судді Бібік О. В. від 21 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бровченка І. О., Кружиліної О. А., від 22 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, фермерського господарства Геніївське (далі - ФГ Геніївське ) про відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 вересня 2015 року на орендованій ним земельній ділянці площею 3,3225 га, що знаходиться на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області було висаджено соняшник сорту Запорізький 32 , посіви якого у кількості 99,37265 центнерів ОСОБА_5, керуючи трактором Беларус-82.1 , реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ФГ Геніївське , знищив, чим йому було завдано майнової шкоди. ОСОБА_4, неодноразово уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ФГ Геніївське 81 700,88 грн.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ФГ Геніївське на користь ОСОБА_4 81 700,88 грн компенсації завданої майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спільними діями відповідачів ОСОБА_4 завдано майнової шкоди, яка підлягає солідарному відшкодуванню ними у розмірі ринкової вартості знищеного та пошкодженого ОСОБА_5 з використанням належного ФГ Геніївське трактора рослин соняшника врожаю 2015 року, який стороною відповідача не спростовано.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 липня 2017 року змінено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 57 190,62 грн на відшкодування завданої майнової шкоди. Стягнуто з ФГ Геніївське на користь ОСОБА_4 24 510,26 грн на відшкодування завданої майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що стороною відповідача не спростовано обставин, які стосуються факту пошкодження належного ОСОБА_4 врожаю соняшника та завдання ОСОБА_5 та ФГ Геніївське майнової шкоди позивачу , яка підлягає відшкодуванню ними спільно, однак у частці , визначеній з урахуванням ступеня вини кожного із них.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує на те, що судами попередніх інстанцій взято до уваги лише постанову слідчого, яка не може бути розцінена як обставина, що не потребує доказування. Натомість не взято до уваги докази незаконності проведення розслідування кримінального провадження за його обвинуваченням, судами залишено поза увагою покази свідків щодо неможливості знищення ним врожаю позивача; відкинуто його доводи щодо знищення врожаю соняшника безпосередньо самим ОСОБА_4 через недоцільність його збору. Жодного прямого доказу щодо знищення саме ним належного позивачу врожаю соняшника матеріали справи не містять.

28 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в якому зазначено про те, що вина відповідачів у завданні йому майнової шкоди, у повному обсязі доводиться матеріалами справи, які належним чином оцінені судами попередньої інстанції, при цьому ОСОБА_5 та ФГ Геніївське не надано жодного безспірного підтвердження їх непричетності до знищення належного йому врожаю соняшника, у зв'язку із чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду та рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 10 лютого 2014 року отримав в оренду земельну ділянку на території Геніївської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2 (а. с. 12-14).

Актом від 30 вересня 2015 року, складеним за участі начальника відділу Держкомзему у Зміївському районі Харківської області та провідного спеціаліста Зміївської РДА, зафіксовано факт знищення врожаю соняшника на вищевказаній земельній ділянці (а. с. 10).

Зазначений випадок також підтверджуються актом від 11 вересня 2015 року, складеним за участі Геніївського сільського голови, землевпорядника Геніївської сільської раді, депутата Геніївської сільської ради (а. с. 11) і протоколом огляду місця події від 11 вересня 2015 року, проведеного у рамках досудового розслідування кримінального провадження (а. с. 8).

Із постанови про закриття кримінального провадження від 16 лютого 2017 року № 12015220300000999 за фактом знищення майна ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_5 викритий на тому, що 08 вересня 2015 року у вечірній час за допомогою трактора Беларус-82.1 , реєстраційний номер НОМЕР_1, на земельній ділянці площею 3,3235 га навмисно скоїв пошкодження та знищення рослин соняшника сорту Запорізький 32 загальною вагою 98,4348 центнерів, що належить ОСОБА_4, завдавши останньому майнову шкоду на суму 81 700,88 грн (а. с. 90-92).

Підставою закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 стала відсутність шкоди у великому розмірі, як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину.

Відомості про оскарження вказаної постанови відсутні.

У результаті проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12015220300000999 встановлено, що ОСОБА_5 зі своїм мобільним телефоном, номер НОМЕР_3 08 вересня 2015 року близько 19 год. знаходився на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, на якій було знищено врожай соняшника (а. с. 81-83).

Вищеперелічені обставини також підтверджуються фотографіями поля зі знищеним врожаєм соняшника, трактора марки Беларус-82.1 , реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить фермерському господарству Геніївське , із сільськогосподарським катком, на якому знаходяться залишки соняшника та розбитою задньою правою блок-фарою трактора (а. с. 55-59).

Згідно з висновком криміналістичної експертизи від 15 вересня 2015 року фрагменти скла, вилучені на полі у ОСОБА_4 та блок-фара з трактора ФГ Геніївське раніше складали єдине ціле (а. с. 53, 53 зворот).

Копією висновку товарознавчої експертизи від 26 грудня 2016 року підтверджується, що станом на 2015 рік ринкова вартість 98,4348 центнерів гібриду соняшника маслинного Запорізький 32 врожаю 2015 року складала 81 700,88 грн (а. с. 78-80, 80 зворот).

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За змістом статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, місцевий суд, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, встановивши, що діями ОСОБА_5, які виразилися у тому, що останній 08 вересня 2015 року, використовуючи належний ФГ Геніївське трактор Беларус-82.1 , реєстраційний номер НОМЕР_1, знищив належні позивачу посіви соняшника, що стало можливим внаслідок неналежного контролю за зберіганням та використанням вказаного трактора його власником - ФГ Геніївське , чим ОСОБА_4 завдано майнової шкоди, розмір якої підтверджується належними та допустимими доказами і відповідачами не спростовано, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано з урахуванням обставин, що мають істотне значення, зокрема ступеня вини особи, яка завдала шкоду, і власника джерела підвищеної небезпеки, визначено їх частки у виплаті потерпілому відшкодування, у зв'язку із чим правильно змінено рішення місцевого суду в частині солідарного стягнення шкоди.

З огляду на вищезазначені положення законодавства, а також беззаперечний факт спричинення позивачу майнової шкоди шляхом знищення належного йому врожаю соняшника за допомогою самовільного використання ОСОБА_5 трактора, який належить ФГ Геніївське , загальні підстави деліктної відповідальності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_4 права на відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки за відсутності передбачених частиною п'ятою статті 1187 ЦК України підстав для звільнення відповідачів від відповідальності.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. ФГ Геніївське судові рішення в касаційному порядку не оскаржує.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 липня 2017 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта