Рішення

від 15.09.2017 по справі 527/703/16-ц

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/703/16-ц

провадження 2/527/31/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Марущак Р.М.,

при секретареві - Самородовій Т.С.

з участю:

представників

відповідачів - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, ПП Рубін про відшкодування в порядку регресу витрат, пов язаних з виплатою страхового відшкодування, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс ,

в с т а н о в и в:

06.04.2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з зазначеним позовом.

Позов мотивовано тим, що 04.08.2013 року з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано шкоду ТОВ Комплекс Агромарс . Вина названого водія у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2013 року.

В зв язку з настанням страхової події Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ТОВ Комплекс Агромарс у сумі 50000 грн. та понесло витрати на аварійного комісара в сумі 340 грн. Відповідач був повідомлений про необхідність компенсації завданих збитків у сумі 50340 грн., але добровільно оплату не провів.

Посилаючись на викладене, ст.1191 ЦК, позивач (МТСБУ) у порядку регресу прохав стягнути з ОСОБА_4 на його користь 50340 грн. - відшкодування у розмірі понесених витрат, пов язаних з виплатою страхового відшкодування, та судові витрати.

Під час судового розгляду, після залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПП Рубін , як володільця транспортного засобу та юридичну особу, з якою ОСОБА_4 на час ДТП перебував у трудових відносинах, позивач позовні вимоги змінив. Прохав стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ПП Рубін на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 50340 грн. - у відшкодування понесених витрат та 1378.00 грн. - у відшкодування судових витрат.

Представник позивача у останнє судове засідання не з явився. Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. У засіданні, що відбувалося раніше представник позивача ОСОБА_5 змінений позов підтримувала, посилаючись на обставини та підстави зазначені в ньому.

У останнє судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з явився. Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Прохав розглянути справу за участю його представників. В засіданні, що відбувалося раніше позов не визнав. Мотивував тим, що на час ДТП перебував у трудових відносинах із ПП Рубін , виконував його виробниче завдання, тому відповідати за шкоду має названа юридична особа, як володілець джерела підвищеної небезпеки. На час ДТП він (відповідач) керував автомобілем МАЗ 53366 , державний номерний знак НОМЕР_2, яке ПП Рубін орендувало у його власника - ОСОБА_6.

У судовому засіданні представники відповідача - ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_2, прохали у задоволенні позову відмовити. Посилалися на ту ж підставу, що й ОСОБА_4 (перебування його у трудових відносинах із ПП Рубін ). Крім цього, звертали увагу суду на те, що позивач не довів розмір збитків страхувальника, так як на його підтвердження надав звіт про незалежну експертну оцінку завантажувального бункера літ. Ю . В той же час попереднім судовим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 9 липня 2014 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11.09.2014 року, з ОСОБА_4 на користь ТОВ Комплекс Агромарс було стягнуто збитки за пошкодження будівлі вагового приміщення літ. О . З огляду на викладене, виникає питання щодо правомірності виплати позивачем страхового відшкодування, а отже, немає підстав для стягнення суми такого відшкодування з відповідача. Також витрати понесені на аварійного комісара належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду. Адвокат ОСОБА_2, на підставі ч.2 ст. 185 ЦПК України, прохав визнати звіт про незалежну експертну оцінку завантажувального бункера літ. Ю фальшивим доказом та виключити його з числа доказів.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила, що 4.08.2013 року її чоловік ОСОБА_4 був відряджений з ПП Рубін на автомобілі НОМЕР_1, до м. Києва для перевезення вантажу. Він на той час перебував у трудових відносинах із названим приватним підприємством.

Представник співвідповідача - ПП Рубін , ОСОБА_3, у судовому засіданні позов не визнав. Не заперечував, що на час ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ПП Рубін , але вказав, що через закінчення строку збереження первинних бухгалтерських документів, приватне підприємство не має доказів того, що водій на той час виконував трудові обов язки, перевозячи вантаж на вказаному автомобілі, та доказів того, що підприємство орендувало автомобіль НОМЕР_1. Також представник вважав, що позивачем не надано належного доказу на підтвердження спричинення збитків саме майну ТОВ Комплекс Агромарс . Так, на підтвердження збитків, спричинених ТОВ Комплекс Агромарс позивач надав звіт про незалежну експертну оцінку завантажувального бункера літ. Ю , м. Київ, вул. Фрунзе, 98. В той же час із в додатку до свідоцтва про право власності від 19.05.2003 року вбачається, що таке майно у ТОВ Комплекс Агромарс відсутнє. Тому виникають сумніви в правомірності проведеного позивачем страхового відшкодування. Крім цього, ОСОБА_3 вважав незаконним подання позивачем уточненої позовної заяви, посилаючись на те, що ЦПК не містить такого поняття як уточнена позовна заява . Прохав до уваги її не брати.

Залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6 (власник автомобіля НОМЕР_1) у судове засідання не з явився. Від отримання повістки відмовився. Згідно ч.8 ст. 76 ЦПК вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Свідок ОСОБА_8 (чоловік сестри відповідача ОСОБА_4В.) у судовому засіданні повідомив, що дізнався про подію відразу. На той час ОСОБА_4 на автомобілі ОСОБА_6 працював у ОСОБА_9 в ПП Рубін . Займався перевозкою зерна в місця, де його дорожче приймали. ОСОБА_4 повідомив його про неприємність, яка сталася з ним у м. Києві на елеваторі. На його прохання він (свідок) особисто їздив туди (в район Подолу) забрати пошкоджений автомобіль. Транспортний засіб довго не віддавали. Після того як забрали автомобіль, ремонтували його в с. Піщане. ОСОБА_9 приїжджав і цікавився ходом ремонту.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх належність, достатність, достовірність , у сукупності та зв язку встановив наступне.

Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_4 останній з 1.08.2008 року прийнятий на посаду менеджера в ПП Рубін , з 22.10.2010 року переведений на посаду водія цього ж приватного підприємства. Запис про його звільнення з ПП Рубін відсутній.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України вбачається, що в період з 2008 по 2014 роки страхувальником ОСОБА_4 було ПП Рубін і здійснювало відповідні перерахування, що опосередковано свідчить про наявність трудових відносин між названими особами.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року, яка набрала законної сили, встановлено, що 04.08.13 року в 00 год. 35 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем МАЗ, д.н.з.16606, в м. Києві на вул. Фрунзе, 98 залишив транспортний засіб та не вжив всіх заходів, щоб не допустити самовільного його руху, внаслідок чого автомобіль покотився та здійснив наїзд на перешкоду (стіна), що призвело до пошкодження транспортного засобу, завдавши матеріальні збитки. Своїми діями порушив п.15.12 ПДР України, відповідно до якого водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху. Вказаною постановою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. З постанови суду вбачається, що ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із тексту постанови Подільського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року, названим судом встановлено лише вину ОСОБА_4 у порушенні правил дорожнього руху наслідком чого стало пошкодження транспортного засобу. Разом з цим названим судовим рішенням не встановлена вина ОСОБА_4 у пошкодженні іншого майна, таке майно в постанові взагалі не конкретизоване (його назва, чи перелік відсутній). В тексті йдеться лише про наїзд ним на перешкоду (стіну), але стіну, якого саме об єкту, кому належного не вказано.

З огляду на викладене, на думку суду, обставина спричинення ОСОБА_4 4.08.2013 року шкоди конкретному майну товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс та її розмір підлягає доведенню позивачем. З цих підстав суд не може визнати належним доказом вини ОСОБА_4 у спричиненні шкоди ТОВ Комплекс Агромарс вищеназвану постанову суду, на яку позивач послався у позові.

Також суд звернув увагу на лист МТСБУ від 13.02.2014 № 3/1-05/4900, направлений на ім я ОСОБА_4, в якому також ідеться лише про те, що в ДТП був пошкоджений транспортний засіб і немає жодної згадки про інше пошкоджене майно.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 9 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 11.09.2014 року (в справі наявні лише їх незавірені копії), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до ОСОБА_4 про відшкодування збитків. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Комплекс Агромарс" 52037 грн. 15 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 6000 грн. - вартість експертної оцінки, 580 грн. 37 коп. - у відшкодування сплати судового збору, а всього, 58 617 грн. 52 коп.

Як вбачається із тексту названого судового рішення, при його ухваленні суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:

-В ніч з 3 на 4 серпня 2013 року, приблизно о 01 год. на території філії "Київкомбікорм" ТОВ "Комплекс Агромарс" за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 98, водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_4 не вжив заходів по запобіганню самовільного руху автомобіля, внаслідок чого відбувся наїзд на будівлю прийому сировини елеватора зерна.

- Згідно звіту про незалежну експертну оцінку майнової шкоди, завданої власнику будівлі вагового приміщення Літ. О м. Київ, вул. Фрунзе, 98 філії Київкомбікорм ТОВ Комплекс Агромарс № 34833185_04082013_07, розмір майнової шкоди станом на 4.08.2013 року становить 102 037 грн.15 коп.

- Вина відповідача у заподіянні збитків підтверджена постановою суду у адміністративній справі, яка набула законної сили.

- На підставі платіжного доручення від 12.02.2014 року та наказу № 876 від 11.02.2014 року МТСБУ виплатило ТОВ "Комплекс Агромарс" страхове відшкодування в сумі 50 000 грн..

За встановлених обставин районний суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених сум.

Вказане рішення суд не вважає преюдиційним для себе при розгляді даної справи з наступних підстав:

-суду не надано позивачем його текст з відміткою про набрання рішенням законної сили;

-в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний зовсім інший текст названого судового рішення, ніж наданий позивачем;

- розрахунок стягнення в наданому суду рішенні було проведено, виходячи з експертної оцінки майнової шкоди, завданої власнику будівлі вагового приміщення Літ. О м. Київ, вул. Фрунзе, 98 філії Київкомбікорм ТОВ Комплекс Агромарс № 34833185_04082013_07, позивач же на обґрунтування своїх позовних вимог надав звіт про незалежну експертну оцінку майнової шкоди завданої власнику завантажувального бункера літ. Ю , м. Київ, вул. Фрунзе, 98 філії Київкомбікорм ТОВ Комплекс Агромарс під тим же № 34833185_04082013_07. Обидва звіти про незалежну експертну оцінку виконані в 2013 році, станом на 4.08.2013 року, як вказано, на замовлення ТОВ Експерт-центр Тандем (експерт - оцінювач ОСОБА_10О.) , але різняться між собою в назві об єкта оцінки. Який з них є дійсним, яке саме майно було пошкоджено, позивачем не доведено.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виконуючи вказану процесуальну норму, керуючись принципом змагальності сторін, суд дійшов висновку, що обґрунтувавши позов , в тому числі, спричиненням збитків майну ТОВ Комплекс Агромарс і, надавши на підтвердження звіт про незалежну експертну оцінку майнової шкоди завданої власнику завантажувального бункера літ. Ю , позивач не довів вказану обставину, так як в додатку до свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010007136, виданому Київською міською державною адміністрацією, від 19.05.2003 року таке майно (завантажувальний бункер) у ТОВ Комплекс Агромарс відсутнє. Це ставить під сумнів законність виплати страхового відшкодування названій юридичній особі.

Про те, що позивач поверхнево підійшов до оцінки наданих йому для проведення страхової виплати документів в частині пошкодженого майна свідчить повідомлення ТОВ Комплекс Агромарс про настання страхового випадку, зареєстроване в МТСБУ 4.11.2013 року за № 28091, в якому йдеться про пошкодження будівлі завантажувального бункера внаслідок ДТП 4.08.2013 року. Документи про належність такого майна названому товариству у наданій представником позивача копії страхової справи відсутні. 09.01.2014 року товариством "Комплекс Агромарс" на підставі ст. 35, п.41.1 ст. 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , подано до МТСБУ заяву про здійснення відшкодування оціненої шкоди (пошкодження будівлі філії), заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 4.08.2013 року. Додано при цьому звіт про незалежну експертну оцінку майнової шкоди завданої власнику завантажувального бункера Літ. Ю . Оскільки документ про належність пошкодженого майна на праві власності (завантажувального бункера) ТОВ Комплекс Агромарс був відсутній проведення страхового відшкодування позивачем за таких обставин є безпідставним.

Відповідно до принципу змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.10 ЦПК).

За приписом ст.31 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Згідно ст.39 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування ивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , законодавства України та свого Статуту.

Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст.39 ч.2.1. Закону).

Ст.1.6. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до ст.22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна жито, здоров'ю га майну третіх осіб під час дорожньо - транспортної пригоди.

Стаття 28 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що відшкодовується шкода, заподіяна в результаті дорожньо- транспортної пригоди майну потерпілого з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст.41 п.41.1 п.п. а Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

На думку суду, до предмету доказування у даній справі, крім суми страхового відшкодування, входить правомірність виплати позивачем страхового відшкодування ТОВ Комплекс Агромарс . Однак позивачем не надано належного доказу, що власник (орендар) транспортного засобу на дату дорожньо - транспортної пригоди не виконав вимогу Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів. Тобто, позивачем не надано один з основних доказів підстави для проведення страхової виплати саме ним .

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в зв язку з недоведеністю позивачем правомірності проведеної ним страхової виплати на користь ТОВ Комплекс Агромарс та недоведеністю спричинення з вини ОСОБА_4 шкоди конкретному майну, належному товариству з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс .

Керуючись ст.22, 28, 31, 39, 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 1191 ЦК, ст. ст. 10,11,60,61, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, ПП Рубін про відшкодування в порядку регресу витрат, пов язаних з виплатою страхового відшкодування, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р. М. Марущак