Рішення від 15.03.2018 по справі 548/270/18

Справа № 548/270/18

Провадження № 2/548/231/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Комаренко В.М,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,мотивуючий його тим, що він ОСОБА_1, є двоюрідним племінником ОСОБА_3, який помер 12.10.1999 року у с.Княжа Лука (с. Ульянівка) Хорольського району Полтавської області (копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00017743268 ). Факт родинних відносин встановлений рішенням Хорольського районного суду Полтавської області у справі № 548/1617/16-ц, яке набрало законної сили 17.01.2017 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його майно та майнові права, зокрема право на земельну частку (пай), що розташована на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області розміром 2,55 га та яка належала останньому на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0079544.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з явився, але подав до суду заяву в якій прохав суд провести розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України .

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 03.05.2017 року у справі № 548/536/17 встановлено факт належності померлому 12.10.1999 року ОСОБА_3 спадкового майна, тобто права на земельну частку (пай), що розташована на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області розміром 2,55 га на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079544 та визнано за позивачем , ОСОБА_1, право на вказану земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, при чому документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (ст.2 вказаного Закону ).

Стаття 3 вказаногоЗакону передбачає, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку(пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської,селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Положення ст.5 вказаного Закону передбачають, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; при чому сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

З метою реалізації права на отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач , як власник права на земельну частку (пай), звернувся до Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та Хорольської районної державної адміністрації із заявами щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням 25 сесії Староавраміської сільської ради VІІ скликання від 18 травня 2017 року позивачу, ОСОБА_1, погоджено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для посвідчення права власності на земельну ділянку згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079544. Згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель колишнього КСП ім. Леніна, позивачу погоджено виділення земельної ділянки за № 627, площею - 1,99 га.

Розпорядженням голови Хорольської РДА Про надання дозволу на встановлення меж земельних ділянок для заміни сертифікатів на земельні частки (паї) № 171 від 06.07.2017 року надано дозвіл ОСОБА_1, через проектну організацію, на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для заміни сертифікату на земельну частку (пай) на документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку № 627, площею 1, 99 га на території Староаврамівської сільської ради.

Позивачем було здійснено замовлення виготовлення технічної документації та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок чи за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а винесення в натурі (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 16 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частинами 9-10 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З огляду на законодавчо визначену необхідність державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, керуючись приписами ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 вказаної статті, Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Саме знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачалося зареєструвати, іншої земельної ділянки (а саме, земельної ділянки з кадастровим номером: 5324885400:00:028:0013 - 100 % співпадіння), слугувало підставою для прийняття рішення Державним кадастровим реєстратором Відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № РВ-5300588592017 від 30.08.2017 року про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

У подальшому, позивачем було встановлено, що на земельну ділянку, яка значиться під номером № 627 згідно технічної документації земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123 площею 1,9900 га на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5324885400:00:028:0013 на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010456300017 від 19 травня 2004 року.

Рішенням шостої сесії Староаврамівської сільської ради ХХІV скликання від 04 грудня 2002 року Про затвердження технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель колишнього КСП ім. Леніна затверджено схему організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель колишнього КСП ім. Леніна, якою передбачено: місце розташування та розмір кожної з 1448 земельних часток (паїв) на загальній площі 3688, 74 га рільних земель.

Пунктами 4-5 вказаного рішення Староаврамівської сільської ради встановлено, що передачу в натурі земельних часток (паїв) громадянам здійснювати відповідно до складеної схеми, а розподіл земельних часток (паїв) здійснювати шляхом вибору земельних ділянок за власним бажанням власників сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Згідно списку осіб, які працюють у СВК Зоря , а також пенсіонерів, які раніше працювали у сг/виробництві і проживають у сільській місцевості Староаврамівської сільської ради, доданого до технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель колишнього КСП ім. Леніна, до нього були включені : - під № 953 ОСОБА_3 - Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0079544;

- під № 873 ОСОБА_4 - Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0079465.

З повідомлення відділу у Хорольському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 1135/116-17 від 14.12.2017 року слідує, що ОСОБА_4 дійсно належав Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465 на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області. По КСП ім. Леніна на території Староаврамівської сільської ради проведено уточнення розміру земельної частки (паю) згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП та затверджено розпорядженням Хорольської РДА № 414 від 13.11.2001 року, згідно якого розмір земельної частки (паю) становить - 2, 55 га.

Станом на 01.01.2013 року проведено заміну Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465, виданого ОСОБА_4 на Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 047123 площею 1, 9900 га, для ведення особистого селянського господарства на території Староаврамівської сільської ради, виданого 19 травня 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки - 5324885400:00:028:0013.

Крім того, станом на 01.01.2013 року проведено заміну Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465, виданого ОСОБА_4 на Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680769 площею 2,7101 га, для ведення особистого селянського господарства на території Староаврамівської сільської ради, виданого 17 липня 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки - 5324885400:00:026:0017.

Тобто, взамін одного Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465 було видано два Державні акти на право на власності на земельну ділянку:

19 травня 2004 року - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123 видано на земельну ділянку площею 1,9900 га, яка відповідно до проектного складу згідно технічної документації земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради розташована під № 627;

17 липня 2007 року - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 680769 видано на земельну ділянку площею 2, 7101 га, яка відповідно до проектного складу згідно технічної документації земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради розташована під № 519.

Згідно копії розпорядження голови Хорольської РДА від 04.10.2004 року № 349 Про затвердження меж та розмірів земельних ділянок громадян при реалізації права на виділення земельної частки (паю) в натурі на ділянках приватизації колишнього КСП Зоря Староаврамівської сільської ради та витягу із доданого до нього додатку, виданих архівним відділом Хорольської РДА від 20.12.2017 року № 01-17/310 вбачається, що вказаним розпорядженням затверджено склад та розмір земельних угідь на ділянці приватизації на час складання проекту, виходячи з корегування планово-картографічного матеріалу колишнього КСП Зоря , згідно додатку № 1, а також технічну документацію земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради, з визначенням проектного складу та розміру земельних угідь згідно додатку № 2.

Відповідно до пункту 3 вказаного розпорядження передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, у межах та розмірах відповідно до Технічної документації земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради , на основі правоустановчих документів, згідно додатку № 3.

Витягом із списку осіб, які працюють у СВК Зоря , а також пенсіонерів, які раніше працювали у сг/виробництві і проживають у сільській місцевості Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, що міститься у Додатку № 3 до розпорядження голови Хорольської РДА № 349 від 04.10.2004 року та матеріалами погодження для заміни сертифікатів на земельну частку (пай) на право установчі документи підтверджується, що ОСОБА_4 власнику права на земельну частку (пай) на території Староаврамівської сільської ради на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465 взамін останнього передано у власність саме земельну ділянку № 519 згідно проекту, визначеного технічною документацією земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради, а не ділянку № 627.

На момент звернення до суду, ОСОБА_4 помер, а його єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, є син ОСОБА_5.

Згідно повідомлення Хорольської ДНК від 12 грудня 2017 року № 2156/02-14, 21 червня 2013 року у Хорольській ДНК відкрито спадкову справу № 218/2013 до майна померлого 05.01.2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем проживання якого було : с. Ульянівка, вул. Карла Маркса, 6 Хорольського району Полтавської області, на підставі заяви сина спадкодавця ОСОБА_2.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 29.01.2015 року у цивільній справі № 548/67/15-ц за позовом ОСОБА_5 до Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області встановлено факт належності померлому 05.01.2013 року ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 2,7101 гектарів, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 680769 та визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку.

Тобто, спадкоємцем ОСОБА_4 успадкована саме земельна ділянка за № 519 площею 2,7101 га, кадастровий номер - 5324885400:00:026:0017, що розташована на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства та яка належала йому на підставі дійсно правильно виданого взамін Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465 - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 680769.

Статтею 125 ЗК України (в редакціях, що діяли на момент видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123 та серії ЯГ № 680769) визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакціях, що діяли на момент видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123 та серії ЯГ №680769) державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143- 146, 149, 151, 153- 158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-319цс15 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вважаю, що Хорольською РДА та Хорольським районним відділом земельних ресурсів незаконно на ім'я ОСОБА_4 19 травня 2004 року видано взамін Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0079465 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123, яка згідно технічної документації земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на ділянці приватизації колишнього КСП Зоря на території Староаврамівської сільської ради значиться під №627.

За даних обставин, незаконно виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047123 на ім'я ОСОБА_4, порушує право позивача, як власника земельної частки (паю), на виділ земельної ділянки в натурі (на місцевості), а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Належним відповідачем у справі є спадкоємець особи на ім'я якої був виданий спірний Державний акт - ОСОБА_2, оскільки вказані правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст . ст. 15,16 ЦК України, 152 ЗК України , ст.ст. 1-18 , 76-81 , 141 , 209-241 , 259 , 263-265 , 268 , 354 , 355 ЦПК України ,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,- задовольнити повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 047123 площею 1,9900 га, кадастровий номер - 5324885400:00:028:0013, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства на території Староаврамівської сільської ради, виданий Хорольською РДА, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 19 травня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010456300017.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 26.03.2018 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна