Рішення

від 02.04.2018 по справі 712/768/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/768/18

Провадження № 2-а/712/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Романенко В.А.

за участю секретаря - Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення та скасування припису, посилаючись на те, що 27.02.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі, якими надані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби. Дані договори були зареєстровані у встановленому порядку, а земельні ділянки передані позивачу.

10 січня 2018 року позивач отримав по пошті постанову № 292-дк/0126По/08/01/17 від 28.11.2017 року, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., складену державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2.

Справа в тому, що 10.11.2017 року відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 292-ДК/292ДП/09/01/-1, в якому зазначено, що земельна ділянка, яка була надана позивачу для сінокосіння та випасання худоби (сіножаті) площею, 58,8291 га (к/н № 7124987000:02:001:0014) в адмінмежах Степанківської сільської ради Черкаського району, використовується ним для ведення товарного сількогосподарського виробництва (вирощування сількогосподарської культури - кукурудзи).

За результатами перевірки відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року № 292-ДК07/01.

Також 21.11.2017 року відповідачем складено припис реєстраційний № 292-ДК/0144Пр03/01, згідно якого на позивача покладено обов'язок в 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства.

Позивач не може погодитись із постановою та приписом, та вважає, що вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Інспектором під час винесення постанови у порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

На більшій території ділянок, які передані позивачу в оренду, росте амброзія та буряк. Амброзія розповсюджується та витісняє цінні кормові трави, які ростуть на пасовищах та сінокосах, що підтверджується відповідними фотографіями. Тому на ділянках вкрай потрібно було скосити з подрібненням бур'яни, а землю рекультивувати і вже на підготовленій земельній ділянці посіяти багаторічні трави.

Щоб провести рекультивацію позивачу необхідно було викоренити очерет та амброзію, що розповсюдились на території ділянок. Для цього потрібно провести дискування, внести хімічні речовини для знищення бур'янів та покращення кореневої системи, посіяти в ущільненому вигляді сільськогосподарські культури. Вирощені сільськогосподарські культури скосити з подрібненням і провести повторну культивацію дисками боронами для покращення родючості землі. Після чого засіяти підготовлену та оброблену ділянку кормовими культурами для відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, така сівозміна буде придатна для випасання та косіння трав і відгодівлі худоби.

Вказані обставини підтверджуються листом № 926/03-29 від 14.11.2017 року органу державної влади - управління агропромислового розвитку Черкаської районної державної, адміністрації - згідно якого управління рекомендує з метою боротьби з карантинною рослинною - амброзією залужувати землю багаторічними травами та кормовими культурами (кукурудза на силос змішана з соняшником, багаторічні трави), що в даному випадку і було зроблено позивачем.

Тобто позивачем були вжиті погоджені державою заходи для покращення землі з метою викорінення шкідливих бур'янів та приведення у відповідність орендованих ділянок з метою подальшого належного їх використання за цільовим призначенням.

Проте не зрозуміло з яких підстав вказані дії позивача були розцінені як використання ділянки не за цільовим призначенням, при тому, що ніякої шкоди не було нанесено, а навпаки виконано рекомендації державного органу влади.

Вказане свідчить про недотримання саме відповідачем вимог ст. 280 КУпАП, згідно яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, припис також є протиправним та підлягає до скасування, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог земельного законодавства.

Звертає увагу суду, що акт, припис та постанову відповідач у встановлені законом строки не направив позивачу, а лише 22.01.2018 року надав представнику позивача на його адвокатський запит від 22.01.2018 року.

В оскаржуваній постанові зазначено, що копію постанови надіслано поштою 29 листопада 2017 року. Однак, вказане спростовується поштовою відміткою на конверті, згідно якої постанову було відправлено лише 05.01.2018 року і лише 10.10.2018 року позивач отримав її по пошті, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Просить суд поновити позивачу строк для звернення до суду, оскільки він лише 10.01.2018 року дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже до цього ОСОБА_1 не був присутній при обстеженні земельної ділянки та при складанні постанови. Визнати протиправним та скасувати постанову № 292-дк/0126По/08/01/17 від 28.11.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., складену, державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2. Визнати протиправним та скасувати припис реєстраційний № 292-ДК/0144Пр03/01 від 21.11.2017 року, згідно якого на ОСОБА_1 покладено обов'язок в 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства, складений державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в позові відмовити, надавши відзив, який приєднаний до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону № 963-IV обєктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Так, згідно положень статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі, якими надані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби. Дані договори були зареєстровані у встановленому порядку, а земельні ділянки передані позивачу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власником або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 24, 25 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначений обов'язок землекористувача, який полягає забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

27.10.2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулась Смілянська місцева прокуратура з листом щодо проведення перевірки додержання земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 7124987000:02:001:0014, яка знаходиться в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

За результатами розгляду зазначеного листа, наказом Головного управління від 09.11.2017 року № 292-ДК призначено здійснення заходів контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району. Вищезазначені заходи контролю доручено провести головному спеціалісту відділу організації, планування та аналізу інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 10.11.2017 року № 292-ДК/292/АП/09/01-17 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, за участю голови Степанківської сільської ради ОСОБА_3, спеціаліста землевпорядника ОСОБА_4 встановлено, що земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби площею 58,8291 (кадастровий номер 7124987000:02:001:0014) в адміністративних межах Степанківської сільської ради використовується ОСОБА_1 для товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарської зернової культури).

21.11.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 292-ДК/0129П/07/01/-17, яким встановлено, що 10.11.2017 року земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби (сіножаті) площею 58,8291 га (к/н 7124987000:02:001:0014) в адмінмежах Степанківської сільської ради Черкаського району, використовується ОСОБА_1 як рілля, для ведення товарного сількогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарської культури - кукурудза). Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом ґ частини першої статті 211 Земельного кодексу України.

В даному протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 28.11.2017 року об 10:00 в приміщені Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Згідно припису від 21.11.2017 № 292-ДК/0144Пр03/01 при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ОСОБА_1 встановлено що, земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби (сіножаті) площею 58,8291 га (к/н 7124987000:02:001:0014) в адмінмежах Степанківської сільської ради Черкаського району, використовується ОСОБА_1 як рілля, для ведення товарного сількогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарської культури - кукурудза). Враховуючи вимоги чинного законодавства, приписано ОСОБА_1 усунути вказане порушення земельного законодавства у 30-денний строк та повідомити до 21.12.2017 року Головне управління про виконання даного припису.

Позивач в позовній заяві зазначив, що припис є протиправним, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог земельного законодавства, однак суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки факт нецільового використання ОСОБА_1 земельної ділянки встановлено постановою апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого2018 року в якій зазначено: Що стосується посилань апелянта на роз'яснення Управління агропромислового розвитку Черкаської районної державної адміністрації від 14.11.2017 року № 926/03-29 (т. 1 а.с. 146) та № 925/03-29 (т. 1 а.с. 147-148), якими рекомендовано залужувати землю багаторічними травами та кормовими культурами (кукурудза на силос змішана з соняшником, багаторічні трави), то суд апеляційної інстанції вважає його непереконливим.

Виходячи з даних рекомендацій апелянт зазначає, що на більшості територій земельних ділянок росте амброзія та буряк. Амброзія розповсюджується та витісняє цінні кормові трави, які ростуть на пасовищах та сінокосах. Для проведення рекультивації необхідно провести дискування, внести хімічні речовини для знищення бур'янів та покращення кореневої системи, посіяти в ущільненому вигляді сільськогосподарські культури. Вирощені сільськогосподарські культури необхідно скосити з подрібненням і провести повторну культивацію дисками борона для покращення плодючості землі.

Таким чином, відповідач стверджує, що вирощування кукурудзи та соняшника на орендованих земельних ділянках здійснювались ним лише у зв'язку з необхідністю боротьби з амброзією та проведення робіт по покращенню родючості ґрунтів.

Разом з тим, наявні у справі матеріали свідчать про зворотне. Проведеним обстеженням зазначених земельних ділянок інспектором інспекції сільського господарства у Черкаській області зафіксовано, що останні використовуються фактично для посіву сільськогосподарських культур, про що свідчить акт обстеження земельних ділянок та додані до нього фотозображення.

Використання спірних земельних ділянок використовувалось для вирощування сільськогосподарських культур на протязі двох років. Це підтвердив сам орендар.

Більше того ОСОБА_1 розумів використання отриманих в оренду земельних ділянок не у відповідності до виду використання, який визначено у проектах землеустрою. З моменту створення фермерського господарства він звертався до орендодавця, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, з проханням про передачу вказаних земельних ділянок фермерському господарству з одночасною зміною їх цільового призначення.

Також, факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням став підставою для розірвання договору оренди землі укладеного 27.11.2015 року, відповідно до рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20.11.2017 у справі 707/658/17, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 08.02.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

28.11.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 прийнято постанову № 292-ДК/0126По/08/01/17, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 170 грн.

Вирішуючи питання щодо законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зазначає, що статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Державним інспектором протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53 КУпАП відносно ОСОБА_1 складено 21 листопада 2017 року без присутності особи, яка притягується до відповідальності.

На підтвердження направлення копії протоколу від 21.11.2017 року представником відповідача надана копія супровідної, з якої вбачається, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 23.11.2017 року на адресу ОСОБА_1 направлено до відому та виконання повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21.11.2017 року, протокол від 21.11.2017 року № 292-ДК/0129П/07/01/-17, припис від 21.11.2017 року № 292-ДК/0144Пр/03/01/-17, однак даний доказ суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано підтвердження (поштового повідомлення), що вказаний супровідний лист з зазначеними в ньому документами дійсно був відправлений на адресу позивача ОСОБА_1, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

З постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2017 року № 292-дк/0126По/08/01/17, вбачається, що вказана постанова прийнята також за відсутності ОСОБА_1, оскільки в постанові відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання ним копії постанови, а бо відмова про отримання постанови ОСОБА_1

У вищевказаній постанові також зазначено, що копію постанови надіслано поштою 29.11.2017 року, та надано копію супровідного листа від 29.11.2017 року про направлення ОСОБА_1 копії постанови, однак суд вважає дані докази не свідчать та не підтверджують факт відправлення копії постанови позивачу. Надану суду копію поштового листа, на якому зазначені причини повернення листа адресату, суд оцінює критично, оскільки з даного листа не зрозуміло кому надсилався вказаний лист, та що саме було ним відправлено.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право на дачу пояснень, подання доказів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не був своєчасно сповіщений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі відсутній підпис позивача про те, що він ознайомлений з місцем, датою та часом розгляду справи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем було допущено порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок чого позивач був позбавлений права на ефективний захист, об'єктивне та повне з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, надання відповідних доказів.

Зі змісту оскаржуваної постанови та матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що в ході розгляду зазначеної справи відповідачем надано позивачу можливість скористатися юридичною допомогою.

Зазначені обставини є грубим порушенням вимог чинного законодавства внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись гарантованими йому статтею 268 КУпАП правами під час розгляду справи.

Наведене свідчить про суттєве порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення та процесуальних прав позивача.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, № 303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача (постанова) не відповідають критеріям, встановленим ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не надано суду безспірних доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ним виконані вимоги закону, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КпАП України, що є підставою для її скасування.

Що стосується поновлення строку для звернення до суду, суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах місячного строку, оскільки копію постанови представником позивача отримано лише 22.01.2018 року на його адвокатський запит, про що свідчить копія поштового конверта та відстеження поштових відправлень.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 242-246, 250, 271, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 256, 268, 280, 283 КУпАП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення та скасування припису задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 292-дк/0126По/08/01/17 від 28.11.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 53 КУпАП.

В іншій частині адміністративних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: