Рішення

від 07.03.2018 по справі 705/3335/17

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3335/17

2/705/463/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Ладижинської сільської ради Уманського району про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. В позовній заяві зазначено, що 26.05.2003 року помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема житловий будинок з надвірними спорудами в с. Ладижинці Уманського району по вул. Визначній (Котовського), 63. Спадкоємцями першої черги після смерті батька були позивачі та їх мати - ОСОБА_4, яка успадкувала все майно внаслідок їх відмови від спадщини на її користь, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.07.2004 р. 01.02.2013 року померла їх мати - ОСОБА_4. В позові вказано, що нотаріально переоформити на себе спадкові права на належний батькові будинок № 63 по вул. Визначній в с. Ладижинка Уманського району їх мати не встигла, хоча подала заяву про її прийняття до нотаріальної контори. За життя їх мати - ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала все майно своїй дочці - ОСОБА_1. Також в позові вказано, що ОСОБА_2, як інвалід ІІІ групи, в порядку ст. 1241 ЦК України, отримав право на обов'язкову частку у цій спадщині, а саме право на ? частину спадкового майна. В позові вказано, що інших спадкоємців крім позивачів немає. З метою оформлення на себе спадкових прав позивачі звернулись до нотаріуса, проте їм було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2017 р. Тому позивачі змушені звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, оскільки не можуть набути права власності на майно в порядку спадкування у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1, будучи повідомлена належним чином про день та час розгляду справи у судове засідання не з'явилась, проте надала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. У заяві також вказала, що вона просить справу розглядати у її відсутність.

Позивач ОСОБА_2, будучи повідомлений належним чином про день та час розгляду справи у судове засідання не з'явився, проте надав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. У заяві також вказав, що він просить справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача - Ладижинської сільської ради Уманського району, в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Однак на адресу суду вони подали заяву, в якій вказано, що вони просять розгляд справи проводити у відсутність їх представника і проти задоволення позову не заперечують.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 помер 26 травня 2009 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 217499 від 27.05.2003 року, актовий запис № 23.(а.с. 4).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2004 р. серії ВВК № 216790 спадкоємцем майна гр. ОСОБА_3, померлого 26.05.2003 року, є дружина ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, у т.ч. на 2/3 частки спадкового майна, у зв'язку з відмовою на її користь дітей спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_2. (а.с.11)

Відповідно до заповіту складеного 21.01.2008 року та посвідченого секретарем Ладижинської сільської ради Уманського району - ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй земельну ділянку площею 8,2224 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ладижинської сільської ради та все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті - заповіла ОСОБА_1. (а.с. 13).

ОСОБА_4 померла 01 лютого 2013 року в м. Умані Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 204336 від 01.02.2013 року, актовий запис № 9.(а.с. 10).

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 26.04.2013 року було встановлено факт, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_4, померлої 01 лютого 2013 року. (а.с. 23)

Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу по вул. Котовського, 63 у с. Ладижинка Уманського району було виготовлено 19.07.2017 р. (а.с.15).

Відповідно до виписки Ладижинської сільської ради Уманського району за № 1271 від 19.07.2017 р. ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними спорудами в с. Ладижинка Уманського району по вул. Визначній (Котовського), 63, який рахується за ним в погосподарській книзі № 35, особовий рахунок 1127-1. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,49 га, яка не приватизована, надана рішенням сесії сільської ради № 25-6/6 від 07.11.2012 р. (а.с.14).

Згідно з положеннями ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Для прийняття спадщини спадкоємцями встановлено строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України ).

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а у відповідності до ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 1269 ч.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п.3.1. Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втирати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК ).

Відповідно п.23 постанови Пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За частиною 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Підстав для неприйняття визнання позову - не встановлено.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк звернулись до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 08.08.2017 р. державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, - ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частки та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частки після смерті ОСОБА_4, яка померла 01.02.2013 р., на житловий будинок № 63 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Правовстановлюючим документом на праві власності на житловий будинок № 63, що розташований по вулиці Визначна у с. Ладижинка Уманського району Черкаської області можуть бути: свідоцтво про право власності, свідоцтво про право власності на спадщину, договір купівлі-продажу, договір дарування та інші ( а.с.21).

Вивчивши надані суду матеріали із спадкових справ № 321 за 2003 рік та №148 за 2013 рік, судом встановлено, що 26 травня 2003 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області у віці 77 років помер батько позивачів ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-СР № 217499, виданим Виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області 27 травня 2003 року. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Визначній (Котовського), 63 в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області. Спадкоємцями першої черги після смерті батька були позивачі та їх мати - ОСОБА_4, яка успадкувала все майно внаслідок їх відмови від спадщини на її користь, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.07.2004 року. Вона фактично прийняла спадщину та почала нею користуватися, але нотаріально переоформити на себе спадкові права на належний батькові будинок № 63 по вул. Визначній в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області вона не встигла, хоча подала заяву про її прийняття до нотаріальної контори.

01 лютого 2013 року у віці 87 років померла мати позивачів - ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-СР № 204336, виданим Виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області 01 лютого 2013 року. За життя мати позивачів склала заповіт, посвідчений 21 січня 2008 року секретарем Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яким заповіла все належне їй майно своїй дочці - ОСОБА_1. Позивач ОСОБА_2, як інвалід ІІІ групи, в порядку ст. 1241 ЦК України, отримав право на обов'язкову частку у цій спадщині, а саме - ? частину спадкового майна. Оскільки інших спадкоємців після смерті матері немає, позивачі з метою оформлення на себе спадкових прав звернулись до нотаріальної контори, проте постановою державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2017 року їм було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок.

Відповідно до довідки Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області № 1271 від 19 липня 2017 року ОСОБА_3 (який помер 27.05.2003 року) належить житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Визначній(до перейменування Котовського), 63 в селі Ладижинка Уманського району Черкаської області , який рахується за ним в погосподарській книзі за №35, особовий рахунок № 1127-1, сторінка 79. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0, 49га, яка не приватизована та надана на підставі рішення сесії сільської ради № 25-6 від 07.11.2012 року.

Відповідно до довідки Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області №1130 від 05.09.2013 року ОСОБА_3 , який помер 26 травня 2003 року, до дня смерті проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 і разом з ним на день його смерті проживала дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. На день смерті ОСОБА_3 залишився вищевказаний житловий будинок, який рахується за ним в погосподарській книзі під № 38/1124-1. З дня смерті ОСОБА_3 будинком стала управляти його дружина ОСОБА_4, оскільки проживала там та була зареєстрована до дня смерті.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2004 року мати позивачів ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, померлого 26 травня 2003 року, з урахуванням відмови її дітей - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від своєї частки у спадщині після смерті батька на її користь, успадкувала 2/3 частки земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області та майнового паю у КПП Лан с. Ладижинка Уманського району Черкаської області.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 поданої 09.06.2003 року, зареєстрованої за №626 (спадкова справа № 321 за 2003 рік), з урахуванням відмови її дітей - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від своєї частки у спадщині після смерті батька на її користь, вона прийняла спадщину у вигляді житлового будинку по вулиці Визначній(до перейменування Котовського), 63 в селі Ладижинка Уманського району Черкаської області , після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 та просила видати їй Свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, вказане свідоцтво по день своєї смерті вона так і не отримала.

З урахуванням складеного ОСОБА_4 заповіту, позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: ? частини земельної ділянки, площею 4, 1112га, кадастровий номер 7124385100:03:000:0161, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 028596; на ? частини майнового паю у КПП Лан СТОВ Лан с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХV № 229391; ? частин грошових вкладів, які зберігаються в ТВБВ № 10023/0366 (раніше №225/035) ПАТ Державний ощадний банк України .

Позивач ОСОБА_2, як інвалід ІІІ групи, в порядку ст. 1241 ЦК України, отримав право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті матері, та отримав Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: 1/4 частини земельної ділянки, площею 4, 1112га, кадастровий номер 7124385100:03:000:0161, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 028596; на 1/4 частини майнового паю у КПП Лан СТОВ Лан с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХV № 229391; 1/4 частин грошових вкладів, які зберігаються в ТВБВ № 10023/0366(раніше №225/035) ПАТ Державний ощадний банк України .

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-78, 81, 83, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на ? частини житлового будинку з надвірними спорудами в с.Ладижинка Уманського району Черкаської області по вулиці Визначній (до перейменування Котовського), 63, який згідно даних технічного паспорта складається з: житлового будинку літ. А-1 ; веранди літ. а , літньої кухні літ. Б , сараю літ. Г , сараю літ. Д , убиральні літ. Е , погребу літ. В , огорожі №1, воріт з хвірткою №2; криниці № 3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами в с.Ладижинка Уманського району Черкаської області по вулиці Визначній (до перейменування Котовського), 63, який згідно даних технічного паспорта складається з: житлового будинку літ. А-1 ; веранди літ. а , літньої кухні літ. Б , сараю літ. Г , сараю літ. Д , убиральні літ. Е , погребу літ. В , огорожі №1, воріт з хвірткою №2; криниці № 3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко