Рішення

від 22.03.2018 по справі 463/4181/17

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4181/17

Провадження № 2/463/579/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судового засідання Попович Х.І.

представника позивача ОСОБА_1

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів, треті особи: ОСОБА_4 міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, третіх осіб про визнання права власності на гаражний бокс №219 в ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів у м.Львові по вул.О.Олеся, 2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_6 вступила в ОСОБА_3 Автомобіліст та сплатила пайові внески. Останній належав гаражний бокс №214 розміром 23,10 кв.м., проте право власності у встановленому законом порядку не оформила. ОСОБА_6 померла 10.07.2016 року та після її смерті відкрилась спадщина. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, інших спадкоємців немає. Разом з тим, оформити право власності на гаражний бокс не може, оскільки таке не було зареєстровано спадкодавцем за життя. Оскільки його права як спадкоємця майна порушуються, іншим чином усунути такі порушення позивач не може, а тому змушений звернутись із позовом до суду.

Ухвалою від 21.08.2017 року по справі відкрито провадження.

Ухвалою суду від 22.03.2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 міську раду переведено із відповідача у статус третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним в позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів в судове засідання неодноразово не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначає, що не має власного майна у виді гаражних боксів, жодного відношення до права власності на автогаражі в порядку спадкування не має. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Треті особи в судові засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подали.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається із довідки (а.с.4) ОСОБА_6 була членом автогаражного товариства Автомобіліст , що за адресою м. Львів, вул. О.Олеся, 2 і їй належав бокс №214, площею 23,10 кв.м., введений в експлуатацію в 1965 році, побудований за власні кошти на відведеній товариству ділянці. Пайовий внесок ОСОБА_6 повністю внесений в 1965 році.

Як вбачаєтеся із відповіді Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №4335 від 26.12.2016 року (а.с.5), право власності на гаражний бокс №214, що за адресою: м. Львів, вул. О.Олеся, 2 не здійснювалось.

Відповідно до положень абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Положеннями ст.15 Закону України Про власність від 07.02.1991 року, що на даний час втратив чинність, передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Таким чином, судом встановлено, що померлій ОСОБА_6 дійсно належав гаражний бокс №214, площею 23,10 кв.м., за адресою м. Львів, вул. О.Олеся, 2 у зв'язку із повною сплатою пайового внеску, проте право власності на гаражний бокс у встановленому законом прядку останньою не зареєстровано, щодо чого сторони не заперечили, вказані обставини не спростували.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла 10.07.2016 року, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6) та після її смерті відкрилась спадщина, заповіту померла за життя не склала.

Відповідно до положень ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом також встановлено, що позивач як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_6, яка інших спадкоємців не мала та заповіту не склала, звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 для отримання свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно в межах встановленого законом строку, проте у зв'язку із відсутністю належних правовстановлюючих документів на гаражний бокс оформити право власності в порядку спадкування позивач не може, що стверджується листом від 30.01.2017 року (а.с.7).

Таким чином, з врахуванням встановлених вище обставин щодо звернення позивача як спадкоємець першої черги за законом у встановленому законом порядку із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте у зв'язку із відсутністю реєстрації права власності спадкодавця на гаражний бокс, позивач свідоцтво про право на спадщину отримати не може, відновити своє порушене право в інший спосіб можливості немає, вказані обставини відповідачем не спростовані, а тому суд приходить до переконання про підставіть позовних вимог, у зв'язку із чим позов слід задоволити.

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені останнім судові витрати в розмірі 640 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Марії Слободівни, 7/1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів (м. Львів, вул. О.Олеся, 2, код ЄДРПОУ 20842250), треті особи: ОСОБА_4 міська рада, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на гаражний бокс №219 в ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів у м.Львові по вул.О.Олеся, 2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_3 Автомобіліст по спільному використанню власних автогаражів на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення - 03.04.2018 року.

Суддя: Гирич С. В.