Рішення

від 12.03.2018 по справі 522/19317/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/19317/17

Провадження № 2/522/1160/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Капітал про скасування боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Капітал та згідно уточненої позовної заяви просив скасувати борг ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 Капітал по кредитному договору № GP - 2070285.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що борг ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 Капітал по кредитному договору № GP - 2070285 підлягає скасуванню, оскільки банком були пропущені строки позовної давності для стягнення боргу.

Представник позивача в судовому засіданні надала суду уточнену позовну заяву, яку підтримала в повному обсязі та просила суд її задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 у своєму позові зазначив, що 12 лютого 2010 року між ним та Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 Капітал в м. Одесі уклали кредитний договір № GP - 2070285, про те, що ОСОБА_2 надає позичальнику кредит на загальну суму 26307,03 гривень на поточні потреби. Також, зазначив, що на теперішній час, у нього немає кредитного договору № GP - 2070285 на руках, він неодноразово звертався до відповідача з проханням надати копію відповідного договору, але відповідач зазначив, що справа в архіві та надати копію договору не можливо.

Також, позивач посилався на те, що банком були пропущені строки позовної давності для стягнення боргу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що з даної позовної заяви не вбачається, що права позивача порушені, невизнані або оспорювані відповідачем. Позивачем не надано доказів того, що банк пред'являє вимоги до ОСОБА_1 в досудовому або судовому порядку, у зв'язку із чим він змушений захищати свої права, не має посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Також, відсутні будь-які докази на підтвердження обставин на які посилається позивач. Так, у матеріалах справи відсутній Кредитний договір, не надано графіків погашення кредиту, розрахунків, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості вирішити питання щодо застосування строків позовної давності по Кредитному договору.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч.1 та 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту права як скасування боргу, у зв'язку із чим, застосування обраного позивачем способу захисту не може вважатися ефективним способом захисту в розумінні вимог ч.2 ст.5 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого належного підтвердження за розглядом справи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись: ст.ст.76-81,258-259,263,265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: м. Одеса, вул. Академічна (Піонерська) 11, кв. 60) до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Капітал (код ЄДРПОУ 26333064, адреса: м. Одеса, вул. Польська, 14) про скасування боргу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України .

Повний текст рішення суду складено 23.03.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук