Ухвала

від 27.03.2018 по справі 761/6654/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 березня 2018 року апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року,

за участі: прокурора ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт грошових коштів ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, та арешт на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що слідчим не обґрунтовано розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, як наслідок не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Крім того, всупереч вимогам ст. 132 КПК України клопотання не обґрунтоване у належний спосіб та до нього не долучено доказів, які б вказували про вчинення службовими особами ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» дій щодо ухилення від сплати податків.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984) у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку підприємства № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, та арешт на видаткові операції по цьому рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984).

Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке, на думку сторони обвинувачення, перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Так, судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Зокрема, акт документальної позапланової перевірки №640/05-99-14- 11/34283984 від 06 жовтня 2017 року, проведеної ревізором ДІЛ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області, який був отриманий органом досудового розслідування відповідно до ст. 93 КПК України як в паперовому вигляді так і в електронному вигляді (без підписів, формату Word, відповідає оригіналу), в зв`язку з чим до клопотання було додані роздруківки з електронної версії та копії з підписами перевіряючих осіб податкової служби та службових осіб підприємства. Крім того, до матеріалів клопотання долучено протокол допиту в якості свідка засновника, директора ТОВ «Агрофлексгруп 2015» (ЄДРПОУ 39739640), який повідомив, що зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності, жодних товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» не поставляв.

Як стверджує прокурор, висновок суду про відсутність у матеріалах клопотання доказів на обґрунтування розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що свідчить про відсутність необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не відповідає обставинам кримінального провадження, оскільки предметом розслідуваних у відповідному кримінальному провадженні злочинів є грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» в сумі 2 684 058,00 грн., які підлягають сплаті до бюджету у вигляді відповідних податків, що підтверджується актом податкової перевірки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 31 січня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32017000000000016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28. ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, у тому числі за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, в період 2016-2017 років, шляхом незаконного використання реквізитів підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «Аграрна Ініціатива» (код ЄДРПОУ 38612558), ТОВ «Нордін» (код ЄДРПОУ 39778700), 'ГОВ «Ростон» (код ЄДРПОУ 39904166), ТОВ «Лордфілк» (код ЄДРПОУ 40103941), ТОВ «Делайз Сістемс» (код ЄДРПОУ 40104133), та ряду інших ФСПД, організували діяльність «конвертаційного центру», основним завданням якого являлось прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, шляхом сприяння їм в ухиленні від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, мінімізації податкових зобов`язань та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, проведенні фінансових операцій з легалізації грошових коштів та переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

Крім того, встановлено, що службові особи ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984) у період 2016 року з метою умисного ухилення від сплати податків, штучно завищували суми податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення у бухгалтерському та податковому обліках придбання товарів, робіт та послуг у ТОВ «Лордфілк» (ЄДРПОУ 40103941), ТОВ «Нордін» (ЄДРПОУ 39778700), ТОВ «Аграрна ініціатива» (ЄДРПОУ 38612558), ТОВ «Медикфарм» (ЄДРПОУ 39479337), ТОВ «Бізнес-інформ 2015» (ЄДРПОУ 39714485), ТОВ «Агрофлексгруп 2015» (ЄДРПОУ 39739640), ТОВ «Дженерал-спейс» (ЄДРПОУ 40101462), ТОВ «Епика клаб» (ЄДРПОУ 40105383), ТОВ «Акцент-трейд» (ЄДРПОУ 40108452), які фактично відповідні роботи та послуги не виконували, товарно-матеріальні цінності не поставляли, що підтверджується проведеною перевіркою.

Так, відповідно до висновку № 640/05-99-14-11/34283984 від 06 жовтня 2017 року, встановлені порушення службовими особами ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), внаслідок яких занижено податок на додану вартість та податку на прибуток за 2013-2014 роки, на загальну суму 2 684 058,00 грн.

26 лютого 2018 року старший слідчий з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, та арешту на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року у задоволенні зазначеного клопотання слідчого було відмовлено.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Постановою слідчого в особливо важливих справах другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ОСОБА_6 від 20 лютого 2018 року, грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод», визнані речовими доказами.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України та обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання слідчого судді на те, що слідчим не обґрунтовано розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, як наслідок не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним із завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено. При цьому колегія суддів враховує те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_6 , що погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт грошових коштів ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, та арешт на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод», - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), у розмірі 2 684 058,00 гри., що знаходиться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, та на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/1656/2018 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1