Рішення

від 06.04.2018 по справі 229/599/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/599/18

Номер провадження 2/229/310/2018

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого -судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, третя особа Товариство власників квартир ім. Ю.Ю.Гагрін про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 21 лютого 2018 р. звернулась до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 міської ради Донецької області про визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є членом житлово-будівельного кооперативу ім.Ю.Ю. Гагаріна, який у 1995 році перерреєстровано та перейменовано на Товариство власників квартир ім.Ю.Ю.Гагаріна. До внесення повної суми пайового внеску їй за рішенням ОСОБА_3 міськвиконкому від 28 липня 1976 року № 53/24 було надано ордер на квартиру від 10.08.1976 року. Нею повністю внесено пайовий внесок за квартиру у 1989 році. У даному Товаристві та на підставі ордеру та сплаченого пайового внеску вона отримала квартиру № 22 в будинку № 15 на кварталі 103 в м.Ясинувата Донецької області. Однак, ні свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру, ні державна реєстрація цього права не здійснювалась у зв'язку з тим, що відповідно до раніше діючого законодавства право власності члена житлового кооперативу на квартиру виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації. Вона фактично мешкає в даній квартирі, сплачує необхідні комунальні послуги, проводить необхідний ремонт тощо. У 2008 році вона отримала в БТІ м. Ясинувата технічний паспорт на квартиру, але зараз вона не може розпорядитися своїм житлом, бо відповідно до закону право власності на нерухомість підлягає обовязковій державній реєстрації.

З причин проведення АТО на території Донецької області та тривалих обстрілів м. Ясинувата, що знаходиться на тимчасово не підконтрольній території України, де органи влади не виконують свої повноваження, вона змушена була покинути м. Ясинувата та тимчасово перемистилась у м.Приморськ . За вказаною адресою вона мешкає з січня 2017 року. В січня 2018 року вона вирішила продати квартиру, однак, щоб укласти договір купівлі-продажу, необхідно щоб нерухоме майно було зареєстровано в держреєстрі прав на нерухому майно.

23 листопада 2017 року вонва звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради Донецької області з метою провести реєстрацію права власності на квартиру за нею. Однак її було відмовлено у реєстрації з тих підстав, що реєстрацію права на нерухоме майно, що проводилось ОСОБА_3 БТІ не можливо перевірити на теперешній час у зв'язку з тим, що м. Ясинувата знаходиться на тимчасово непідконтрольній території органам влади України.

Таким чином, вона не має можливості розпорядитися своєю власністю.

Позивач ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на квартиру № 22 будинку № 15 , розташованого на кварталі 103 м. Ясинувата Донецької області.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Донецької області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, на сайті судової влади.

Представник третьої осби Товариства власників квартир ім. Ю.Ю. Гагаріна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, на сайті судової влади.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню підлягають виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно ч.2 ст.19-1 ЗУ "Про кооперацію" у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року) державна реєстрація прав є обов'язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України Про власність , який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2004 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст.384 ЦК України від 2003 року, де зазначено, що в разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно із ст.15 Закону України Про власність член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Згідно ордеру № 231 серія Е-я виданий Ясиноватським виконкомом міської ради 10 серпня 1976 року на ім'я ОСОБА_2 видав квартиру № 22 у будинку 15 на кварталі 103 у м.Ясинувата Донецької області. (а.с.12).

У вказаній квартирі зареєстрована позивач ОСОБА_2В з 18 червня 1985 року.

Відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру загальна площа квартири складає 61,5 кв. метрів, жила 46,1 кв. метра, власником квартири є ОСОБА_4 (а.с.10-11).

Як свідчить довідка № 16 від 19 травня 2008 року, виданою головою ТВК ім.Ю.Ю.Гагаріна ОСОБА_2 є членом житлово-будівельного кооперативу ім.Ю.Ю.Гагаріна. ОСОБА_2 отримала у ЖБК чотирьох кімнатну квартиру № 22 в будинку коперативу № 15 за адресою: квартал 103 м.Ясинувата Донецької області. ОСОБА_2В виплатила вартість спірної квартири у повному обсязі в розмірі 6719 рублів в 1989 році (а.с.8).

15 січня 2018 року позивачці було відмовлено у державній реєстрації прав та обтяжень, оскільки із поданих документів не вибачається підстави набуття права власності на спірну квартиру (а.с.9).

Статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

1. Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації.

Статтею 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.6, п.7, п. 18 Порядка проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 передбачений порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 3 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку позивач звернулася до відділу державної реєстрації з заявою про оформлення правовстановлюючих документів на спірну квартиру у встановленому Законом порядку, отримала письмове рішення державного реєстратора про відмову в такій реєстрації, а тому є усі підстави вважати, що право позивача порушено, невизнано або оспорено відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 319,328,384,392 ЦК (в редакції 2004 року), ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року), Закону У країни "Про кооперацію", постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи , Закону України "Про власність", Порядку проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 суд-

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, третя особа Товариство власників квартир ім. Ю.Ю.Гагрін про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 46,1 кв.м., загальною площею 61,5 кв.м.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар