Постанова

від 06.04.2018 по справі 229/2963/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/2963/17 Номер провадження 22-ц/775/475/2018

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Будулуци М.С.

суддів: Мальованого Ю.М., Санікової О.С.

при секретарі Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест до ОСОБА_1, Приватного підприємства Ясинуватський хлібозавод про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання права оренди, постановлене Дружківським міським судом Донецької області у складі головуючого судді Рагозіної С.О. у місті Дружківка Донецької області, повний текст рішення складено 22 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест (далі - ТОВ Бета-Агро-Інвест , Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Приватного підприємства Ясинуватський хлібозавод (далі - ПП Ясинуватський хлібозавод ) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання права оренди, зазначивши наступні обставини.

01 січня 2007 року між ТОВ Бета-Агро-Інвест та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди належної останній на праві власності земельної ділянки, площею 6,09 га, що розташована на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, строком на 10 років.

15 жовтня 2007 року цей договір зареєстровано в Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 04.07.170.00106, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2

04 травня 2017 року Товариству стало відомо, що вищевказана земельна ділянка одночасно перебуває в оренді і у ПП Ясинуватський хлібозавод , про що 18 жовтня 2016 року здійснена державна реєстрація права оренди (в державному реєстрі прав), номер запису про право - 16982657.

Тобто, на одну й ту саму земельну ділянку, укладено два договори оренди, чим порушено права первісного орендаря - ТОВ Бета-Агро-Інвест .

Позивач вважав, що така ситуація є протиправною, оскільки ТОВ Бета-Агро-Інвест має переважне право перед ПП Ясинуватський хлібозавод на укладання договору оренди на цю земельну ділянку. Уклавши договір оренди земельної ділянки з ПП Ясинуватський хлібозавод , ОСОБА_1 порушила переважне право ТОВ Бета-Агро-Інвест на подовження договору оренди землі на новий строк.

Позивач зазначив, що 21 червня 2017 року він письмово повідомив ОСОБА_1 про намір укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк, яке 22 червня 2017 року отримав її представник ОСОБА_2 та зазначив про відмову укласти договір оренди з Товариством на новий строк, по закінченні строку дії договору.

Намір ОСОБА_1 передати ПП Ясинуватський хлібозавод земельну ділянку в оренду на термін, що перевищує строк дії договору, укладеного раніше з ТОВ Бета-Агро-Інвест , висловлено шляхом укладання відповідачами іншого договору оренди землі, на умовах визначених останніми.

Окрім цього, 28 вересня 2016 року позивач отримав від ОСОБА_1 лист, в якому вона повідомила про відмову подовження договору оренди земельної ділянки з Товариством.

У зв'язку з наведеним, ТОВ Бета-Агро-Інвест просило суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 і ПП Ясинуватський хлібозавод , що зареєстрований 18 жовтня 2016 року Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області; та визнати за ТОВ Бета-Агро-Інвест з 16 жовтня 2017 року право оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що належить на праві власності ОСОБА_1, на наступних умовах: строк оренди: 20 (двадцять) років; орендна плата в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 6 802,45 грн. Орендна плата вноситься у такі строки - з 1 листопада по 31 грудня кожного року, починаючи з моменту державної реєстрації права оренди; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається; земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; всі інші істотні умови права оренди визначити на умовах, які були передбачені умовами договору оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що був укладений між ОСОБА_1 та ПП Ясинуватський хлібозавод і зареєстрований Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 18 жовтня 2016 року.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 22 грудня 2017 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест до ОСОБА_1, Приватного підприємства Ясинуватський хлібозавод про визнання договору оренди недійсним, визнання права оренди земельної ділянки відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодилось ТОВ Бета-Агро-Інвест та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Товариства, оскільки вважає, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за наявності всіх підстав для визнання договору оренди землі від 12 жовтня 2016 року недійсним, оскільки фактичне існування державної реєстрації кількох прав оренди та одну ї ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень .

Позивач також вказав, що суд плутає два різних поняття: недійсність договору та розірвання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, отже спірний договір має бути визнаний судом недійсним з моменту його укладання, незважаючи на його розірвання. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у визнанні за Товариством права оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, з 16 жовтня 2017 року на умовах, які викладені у спірному договорі. Незважаючи на розірвання договору від 12 жовтня 2016 року, порушене право позивача на оренду земельної ділянки не відновлено. Оскільки ОСОБА_1, шляхом укладання нового договору, висловила своє волевиявлення щодо розпорядження власною земельною ділянкою на певних умовах, які її задовольняють, позивач просив визнати за ним право оренди земельною ділянкою шляхом реалізації його переважного права на тих самих умовах, які викладені відповідачами у спірному договорі. Окрім цього, суд безпідставно не взяв до уваги повідомлення Товариства про намір укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк з відміткою відповідача -1 ОСОБА_1.) про її отримання.

Приватне підприємство Ясинуватський хлібзавод подало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило судове рішення залишити без змін, а скаргу позивача без задоволення. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року, оскільки такий договір був розірваний ще до звернення до суду з позовом, що свідчить про відсутність предмету спору. Що ж стосується надання позивачеві переважного права на укладання нового договору оренди, то таке право виникає у орендаря лише після закінчення терміну дії договору оренди, який на час звернення до суду з позовом, ще не сплинув (а.с. 146-151, 152-153, 161, 162).

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною, зазначила, що позивач не надав жодних належних доказів того, що вона або її представник ОСОБА_2 отримали повідомлення про намір укласти договір оренди землі на новий строк. Із запису, наявній в кінці першої сторінки, наданої позивачем копії повідомлення, взагалі не видно ким воно отримано, просила залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 138-140, 142).

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та скаргу позивача задовольнити.

Представник відповідача ПП Ясинуватський хлібозавод та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, але про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені повістками про виклик до суду та додатково - телефонограмами (а.с. 157-158, 171-173). Відповідачі в заявах просили розглянути справу без їх участі (а.с.178, 180).

Апеляційний суд вважав можливим розглянути справу за відсутністю відповідача ОСОБА_1 та представників обох відповідачів, оскільки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, що неоспорені сторонами.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Бета-Агро-Інвест укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на десять років, який 15 жовтня 2007 року зареєстровано в Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 04.07.170.00106 (а.с. 14-18).

Відповідно до пункту 37 вказаного договору оренди, його дія припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 38 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї сторони внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 договору оренди від 01 січня 2007 року встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ПП Ясинуватський хлібозавод строком на 20 років (а.с. 22-25).

18 жовтня 2016 року право оренди спірної земельної ділянки за ПП Ясинуватський хлібозавод було зареєстровано Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області за номером запису про право (в державному реєстрі прав) -16982657 (а.с. 20).

Судом також встановлено, що 05 липня 2017 року за згодою сторін між ОСОБА_1 та ПП Ясинуватський хлібозавод укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі б\н від12 жовтня 2016 року (а.с. 60-61).

21 червня 2017 року Товариство звернулось до ОСОБА_1 з повідомленням про намір укладання договору оренди землі на новий строк з проектом договору оренди, але позивач не надав суду доказів того, що це повідомлення отримала ОСОБА_1

При вирішенні справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження позивача про те, що 22 червня 2017 року зазначене повідомлення отримав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, не підтверджено наявними у справі доказами і в ньому відсутнє прізвище отримувача.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року відсутні, оскільки договір було розірвано за угодою сторін і предмет спору у такому випадку відсутній.

Що ж стосується вимог про визнання за позивачем переважного права оренди земельної ділянки на новий строк, то суд дійшов висновку, що права позивача не порушені, він продовжує користуватися спірною земельної ділянкою, земля не передається іншому орендарю та такі вимоги є передчасними. Також суд зазначив, що законодавство передбачає можливість поновлення договору оренди земельної ділянки при реалізації орендарем свого переважного права на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач же просив визнати за ним право оренди земельної ділянки зовсім на інших умовах, які були вказані в іншому договорі оренди, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з рішенням суду, виходячи з наступних підстав.

1). Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 і ПП Ясинуватський хлібозавод та зареєстрованого Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 18 жовтня 2016 року за номером 16982657, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 ЦК).

Положеннями частини першої статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої та третьої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частинами другою, третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що державній реєстрації прав підлягають, в тому числі, право оренди (суборенди) земельної ділянки. Згідно з частиною 5 статті 12 цього Закону України, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам цього Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. До такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові 825/1287/15-а від 15 листопада 2016 року.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням відповідачів та висновком суду першої інстанції, що укладений між ними договір оренди земельної ділянки не порушує жодних прав позивача як орендаря землі. Укладаючи договір оренди з ПП Ясинуватський хлібозавод , ОСОБА_1 (відповідач - 1) піддала сумніву наявність у ТОВ Бета-Агро-Інвест права користування земельною ділянкою, не визнала цього права за позивачем і самовільно передала право користування іншій особі, що свідчить про безпосереднє порушення права ТОВ Бета-Агро-Інвест , як орендаря. До того ж, ОСОБА_1 не мала претензій до ТОВ Бета-Агро-Інвест , як до орендаря її земельної ділянки, не надала суду жодних доказів того, що договір між нею та ТОВ Бета-Агро-Інвест було розірвано, не доведено що орендар неналежно виконував умови договору оренди. Апеляційний суд вважає, що саме укладенням договору оренди земельної ділянки, якою ще користується позивач, відповідачами вже порушено його права, про укладання договору оренди Товариство не повідомили.

Апеляційний суд не приймає до уваги заперечення відповідачів про те, що між ними 05 липня 2017 року укладена угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 12 жовтня 2016 року, а тому вимога позивача про визнання договору недійсним є безпідставною.

Суд зазначає, що відомості про дострокове розірвання зазначеного договору оренди землі були внесені до реєстру 27 жовтня 2017 року, вже після звернення до суду з позовом Товариства, між тим як сам договір, укладений між відповідачами, був недійсним з моменту його укладання та відповідної реєстрації. У зв'язку із чим у сторін виник спір про право, саме з моменту укладання договору оренди земельної ділянки (відповідачами). Первісний же договір оренди укладено на десять років, набрав чинності після підписання сторонами та державної реєстрації 15 жовтня 2007 року, строком дії по 15 жовтня 2017 року.

Частина 3 ст. 215 ЦК України вказує на те, що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, законодавство надає таке право не тільки сторонам правочину, а й заінтересованим особам, якою в даному випадку є ТОВ Бета-Агро-Інвест , права якого були порушені.

Суд приходить до висновку, що у відповідачів не було підстав укладати ще один договір оренди на спірну земельну ділянку, оскільки це суперечить вимогам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки підриває авторитет держави у сфері захисту прав користування нерухомим майном.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позовна вимога Товариства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, яка належить на праві власності ОСОБА_1, що укладений між відповідачами, підлягає задоволенню.

2). Що ж стосується доводів апеляційної скарги позивача відносно необґрунтованої відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ним переважного права на укладання нового договору оренди на земельну ділянку, належної ОСОБА_1, на умовах, викладених у позовній заяві, то апеляційний суд виходить з наступного.

Доводи апеляційної скарги позивача про задоволення позовних вимог про визнання переважного права на укладання нового договору оренди на земельну ділянку є безпідставні, та в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, але з інших підстав, ніж дійшов висновку суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що відповідачі, укладаючи договір оренди землі з ПП Ясинуватський хлібозавод під час дії договору оренди землі з ТОВ Бета-Агро-інвест , порушили його переважне право на оренду земельної ділянки. При цьому Товариство просило визнати за ним, починаючи з 16 жовтня 2017 року, право оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що належить на праві власності ОСОБА_1, на наступних умовах: строк оренди: 20 (двадцять) років; орендна плата в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6802,45 грн. Орендна плата вноситься у такі строки - з 1 листопада по 31 грудня кожного року, починаючи з моменту державної реєстрації права оренди; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається; земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; всі інші істотні умови права оренди визначити на умовах, які були передбачені умовами договору оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що був укладений між ОСОБА_1 та ПП Ясинуватський хлібозавод і зареєстрований Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 18 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зміст перелічених вимог ТОВ Бета-Агро-Інвест свідчить про те, що в позовній заяві поставлені питання про визнання за Товариством права на укладення договору оренди землі з 16 вересня 2017 року на інших умовах, ніж ті, що були зазначені у попередньому договорі оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем 01 січня 2007 року. Про це свідчать змінений розмір орендної плати (3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6 802 грн. 45 коп.), строк дії договору (20 років), строки внесення орендної плати.

В даному випадку, апеляційний суд наголошує, що законодавством, а саме ст. 33 Закону України Про оренду землі , передбачена можливість поновлення договору оренди земельної ділянки при реалізації орендарем свого переважного права на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Апеляційний суд вважає, що оскільки умови, на яких позивач просив визнати за ним право оренди земельної ділянки з 16 вересня 2017 року, стосуються істотних умов договору (орендної плати, строку оренди), а за змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості, та є абсолютним правом на вільне волевиявлення ОСОБА_1 стосовно належної їй на праві власності земельної ділянки, то без попереднього погодження з нею умов поновлюваного договору, задоволення позовних вимог ТОВ Бета-Агро-інвест в цій частині буде порушенням прав ОСОБА_1

Позивач не надав ані суду першої, ані апеляційної інстанції беззаперечних доказів того, що він, у відповідності з вимогами ст. 33 Закону України Про оренду землі , надіслав власниці земельної ділянки лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданим до нього проектом додаткової угоди, а вона їх отримала, що він, як орендар узгодив з ОСОБА_1 істотні умови поновлюваного договору, та остання прийняла рішення щодо поновлення договору оренди землі на інших істотних умовах.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені лише за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ТОВ Бета-Агро-Інвест про визнання переважного права на укладання нового договору оренди на земельну ділянку слід відмовити, виходячи з зазначених вище підстав.

Відповідно до п.п. 3 і 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) і Приватним підприємством Ясинуватський хлібозавод (розташований за адресою: 85185 Донецька область, Костянтинівський район с. Калинове, вул. Подольська, 1А; код ЄДРПОУ 32702876) та зареєстрований Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 18 жовтня 2016 року за номером 16982657.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 200 гривень (а.с. 1) та - апеляційної скарги у розмірі 4 800 гривні (а.с. 119-120), тобто загальна сума судового збору, сплаченого позивачем, становить 8 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідачі мають відшкодувати понесені позивачем судові витрати у рівних частках по 2 000 гривень з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду від 22 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест до ОСОБА_1, Приватного підприємства Ясинуватський хлібозавод про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права оренди задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) і Приватним підприємством Ясинуватський хлібозавод (розташованого за адресою: 85185 Донецька область, Костянтинівський район с. Калинове, вул. Подольська, 1А; код ЄДРПОУ 32702876) та зареєстрований Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 18 жовтня 2016 року за номером 16982657.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест (розташованого за адресою: 14007 м. Чернігів, проспект Миру, 233; код ЄДРПОУ 30844997) понесені судові витрати у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства Ясинуватський хлібозавод (розташованого за адресою: 85185 Донецька область, Костянтинівський район с. Калинове, вул. Подольська, 1А; код ЄДРПОУ 32702876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест (розташованого за адресою: 14007 м. Чернігів, проспект Миру, 233; код ЄДРПОУ 30844997) понесені судові витрати у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 06 квітня 2018 року.

Судді: