Рішення

від 05.04.2018 по справі 328/300/18

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/300/18

05.04.2018

2 /328/286/18

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2018 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ Магістраль-В з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 21 777,00 гривень та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. 11.01.2001 рішенням загальних зборів ТОВ Магістраль-В позивач був призначеним на посаду директора ТОВ Магістраль-В . 11 липня 2014 року ОСОБА_2, одна із засновників ТОВ Магістраль-В , видала наказ №1/2014 Про звільнення та призначення на посаду . Цим наказом звільнено позивача з посади директора ТОВ Магістраль-В в зв'язку із закінченням строків повноважень. З 11.07.2014 позивач не працював на займаній посаді. 29.09.2014 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області скасовано незаконний наказ ТОВ Магістраль-В № 1/2014 від 11 липня 2014 року "Про звільнення та призначення на посаду" Рішення вступило в законну силу.

Засновники ТОВ Магістраль -В ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на протязі тривалого часу ухилялися від виконання рішення суду. ОСОБА_3, грубо порушуючи встановлений Законом України Про господарські товариства порядок проведення загальних зборів, неодноразово приймали незаконні рішення щодо звільнення позивача з посади директора і виключення із складу засновників. Трудові права позивача грубо порушувалися. В період з 11 липня 2014 року по 13 травня 2017 року позивач незаконно був звільнений з посади директора ТОВ Магістраль-В .

Заява позивача про поновлення на роботі розглядалася більше одного року і рішення про поновлення на роботі не виконувалося більше одного року не з вини позивача, тому середній заробіток повинен бути виплачений за весь час вимушеного прогулу.

Незаконним звільненням з посади директора ТОВ Магістраль-В було допущене порушення конституційного права позивача на працю. Порушення його законних прав призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя на протязі трьох років. Позивач залишився без коштів для існування. З цієї причини вимушений був продати свій автомобіль. Замість роботи позивач весь свій час витрачав на те, щоб довести незаконність свого звільнення з посади директора товариства і його засновника. Більшість свого часу позивач провів у судах і підготовці до них. Це принижувало його гідність та ділову репутацію. Позивач втратив нормальні життєві зв'язки та вимушений був доказувати своїм рідним, близьким та знайомим що є надійний партнер по бізнесу і чесна людина. Все це завдало позивачеві моральні страждання.

Позивача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в тій частині, що викладена у відзиві на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву зазначено наступне. Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 (справа № 908/1223/16) визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Магістраль-В , оформлені протоколом №1/2016 від 31.03.2016 щодо переобрання директора товариства. Постановою від 20 квітня 2017 року Вищий господарський суд України рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 у справі № 908/1223/16 залишив в силі.

Записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ Магістраль-В щодо фактичного поновлення на посаді директора позивача за судовим рішенням від 20 квітня 2017 року Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради були проведені 13 травня 2017 року. Відповідач вважає, що позивач саме з 20 квітня 2017 року мав фактичну можливість виконувати обов'язки директора ТОВ Магістраль-В . На підставі викладеного представник позивача позов визнає лише в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 липня 2014 року по 20 квітня 2017 року, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

11.01.2001 рішенням загальних зборів ТОВ Магістраль-В позивач був призначеним на посаду директора ТОВ Магістраль-В , що підтверджується записами трудової книжки позивача БТ-І №2404006 .

11 липня 2014 року голова загальних зборів ТОВ Магістраль-В ОСОБА_2, одна із засновників ТОВ Магістраль-В , видала наказ №1/2014 Про звільнення та призначення на посаду . Цим наказом звільнено позивача з посади директора ТОВ Магістраль-В в зв'язку із закінченням строків повноважень. З 11.07.2014 позивач не працював на займаній посаді.

29.09.2014 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області скасовано незаконний наказ ТОВ Магістраль-В № 1/2014 від 11 липня 2014 року "Про звільнення та призначення на посаду" (справа №328/2626/14-ц).

21 липня 2015 року Судова палата з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області підтвердила законність та залишила рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 29.09.2014 без змін. Рішення вступило в законну силу. Цим рішенням ОСОБА_1, поновлений на посаді директора ТОВ Магістраль-В з 11 липня 2014 року.

Відповідно до положень ст.18 ЦПК України судові рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язкові для всіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Засновники ТОВ Магістраль-В на протязі тривалого часу ухилялися від виконання рішення суду, неодноразово приймали незаконні рішення щодо звільнення позивача з посади директора і виключення із складу засновників.

Всі незаконні рішення засновників ТОВ Магістраль-В скасовані в судовому порядку, а саме :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 по справі №908/2531/14 за позовом позивача до ТОВ Магістраль-В визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Магістраль - В" від 11.07.2014, оформлене протоколом № 1/2014 про звільнення з посади директора "Магістраль - В" ОСОБА_1, та призначення нового директора ТОВ "Магістраль - В" - ОСОБА_4.

Постановою Харківського Апеляційного Господарського Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 908/2531/14 ) рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 залишено в силі.

29 вересня 2015 року (справа № 908/2531/14) Вищий господарський суд України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 у справі № 908/2531/14 залишив без змін.

Рішенням Вищого господарського суду України від 17 березня 2015 року (справа №908/3744/14) позивач поновлений у складі засновників ТОВ "Магістраль-В". Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року (справа № 808/3319/15) зобов'язано Державного реєстратора відділу державної реєстраційної служби України Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізькій області ОСОБА_5 відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо керівника ТОВ Магістраль , які містилися до реєстрації відповідних змін до установчих документів ТОВ Магістраль-В щодо керівника ОСОБА_6

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Магістраль-В , які були оформлені протоколом № 1/2016 від 31.03.2016, ОСОБА_1 виключили з учасників ТОВ Магістраль- В . Обрано нового директора ТОВ Магістраль-В .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 (справа №908/1223/16) визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Магістраль-В , оформлені протоколом № 1/2016 від 31.03.2016. Скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ Магістраль-В , здійснені на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ Магістраль-В від 31.03.2016 року, оформлених протоколом № 1/2016 від 31.03.2016.

Постановою від 20 квітня 2017 року Вищий господарський суд України рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 у справі № 908/1223/16 залишив в силі.

Записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ Магістраль-В щодо фактичного поновлення позивача на посаді директора за судовим рішенням від 20 квітня 2017 року Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради були проведені 13 травня 2017 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що з 11 липня 2014 року позивач незаконно був звільнений з посади директора ТОВ Магістраль-В .

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 5-1 КЗпП України закріпила, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про поновлення на роботі розглядалася більше одного року і рішення про поновлення на роботі не виконувалося більше одного року не з вини позивача, тому середній заробіток повинен бути виплачений за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення працівника без законної підстави орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст.236 КЗпП України).

Розрахунок середньої плати за час вимушеного прогулу проведений у відповідності до ст.27 Закону України "Про оплату праці" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 та не заперечується представником відповідача, тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення статті підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст.237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. позивач обґрунтовував тим, що він залишився без коштів для існування. З цієї причини вимушений був продати свій автомобіль. Замість роботи позивач весь свій час витрачав на те, щоб довести незаконність свого звільнення з посади директора товариства і його засновника. Більшість свого часу позивач провів у судах і підготовці до них. Це принижувало його гідність та ділову репутацію. Позивач втратив нормальні життєві зв'язки та вимушений був доказувати своїм рідним, близьким та знайомим що є надійний партнер по бізнесу і чесна людина .

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, виплатою належних йому грошових сум), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Враховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст.237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди.

Таким чином, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення. Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу суд враховує характер заподіяної шкоди, тяжкість вимушених змін в житті позивача, обсяг та глибини моральних страждань, яких зазнав позивач, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, виходячи з принципів розумності, виваженості, добросовісності і справедливості, вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 гривень, оскільки приходить до висновку, що саме така сума буде розумною, справедливою, необхідною і достатньою для відшкодування заподіяної моральної шкоди у даному конкретному випадку.

Інша частина позовних вимог про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України , судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України Про судовий збір , а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 гривень, що відповідає заявленій в позові сумі 50 000 гривень з відшкодування заподіяної моральної шкоди. Оскільки позовні вимоги по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди задоволено частково, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 281,92 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.235, 237-1 КЗпП України , ст.ст.12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В (код ЄДРПОУ 31279320, місце знаходження: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Гоголя, 130/1, адреса для листування Запорізька область, місто Токмак, вулиця Карла Лібкнехта, 103) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 липня 2014 року по 13 травня 2017 року у розмірі 21 777,00 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень, з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-В на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 281,92 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст.354 ЦПК України .

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: