Ухвала

від 30.03.2018 по справі 466/2397/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2397/18

У Х В А Л А

про передачу цивільної справи за підсудністю

30 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

суддя Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЕЛЮШОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМФОРТ ІНДУСТРІЯ", Акціонерного Товариства Банк Фінанси та Кредит в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства Банк Фінанси та Кредит , з участю третіх осіб господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України, Національного банку України,Управління справами Верховної ради України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРРЕНТ" про визнання недійсними попереднього договору купівлі - продажу нежитлових приміщень та договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, про скасування записів про реєстрацію права власності нежитлових приміщень,-

встановив:

позивач звернулась до Шевченківського районного суду міста Львова з позовом про визнання недійсними попереднього договору купівлі продажу та договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових приміщень загальною площею 262,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки, 7 та скасування записів про реєстрацію права власності від 01.03.2018 року, 14.03.2018 року, 21.03.2018 року на 1/2 частки нежитлових приміщень загальною площею 262,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки, 7.

Вивчивши зміст позовних вимог суд вважає, що справу слід передати на розгляд іншому суду, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, цей висновок підтверджується наступними мотивами.

Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (ст. ст. 26-30 ЦПК України).

Стаття 27 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності.

Відповідно до ч.1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

До цього ж зводяться і роз'яснення, що містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав згідно яких, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позов виник із приводу нерухомого майна, а саме, про визнання правочину з нерухомістю недійсним. Згідно матеріалів справи спірні нежитлові приміщення розташовані на вул.. Лесі Українки, 7 в м. Львові.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст..32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи місцезнаходження нерухомого майна (Галицький район м. Львова) Шевченківський районний суд передає справу на розгляд Галицькому районному суду Львівської області, оскільки така справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Галицького районного суду м. Львова.

З врахування наведеного та керуючись ст. 30, 31 ЦПК України, -

постановив:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЕЛЮШОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМФОРТ ІНДУСТРІЯ", Акціонерного Товариства Банк Фінанси та Кредит в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства Банк Фінанси та Кредит , з участю третіх осіб господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України, Національного банку України,Управління справами Верховної ради України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРРЕНТ" про визнання недійсними попереднього договору купівлі - продажу нежитлових приміщень та договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, про скасування записів про реєстрацію права власності нежитлових приміщень передати за територіальною підсудністю на розгляд Галицького районного суду м. Львова.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 353, 354, 355, п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_4