Рішення

від 12.03.2007 по справі 6/42пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/42пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.07 р.                                                                               Справа № 6/42пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___

При секретарі   Шабановой Н.Ю.                               

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ” м.Слов'янськ, Донецької області

до відповідача  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області   м.Донецьк

третьої особи

про  визнання права на приватизацію шляхом викупу

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –  Філатова Т.С. - представник по довіреності №1389 від 01.02.2007р.

                          Аністратов В.В. – представник по довіреності №1405 від 16.02.2007р.  

від відповідача –  не з”явився  

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ” м.Слов'янськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди № 888/2002 від 09.01.2002р. продовженим ще на п'ять років, тобто з 09.01.2007р. до 09.01.2012р.;   визнання права позивача на приватизацію шляхом викупу на нерухоме майно у виді будинку ремонтних майстерень площею 768кв.м. і будинку гаража площею 645кв.м., розташованих за адресою: м.Слов'янськ, вул.Сільзаводська,11; примушення Регіональне відділення фонду державного майна в Донецькій області доприйняти від позивача заяву і пакет документів, встановлений чинним законодавством України, що регулює правовідносини щодо приватизації в України державного майна на приватизацію шляхом викупу на нерухоме майно у виді будинку ремонтних майстерень площею 768кв.м. і будинку гаража площею 645кв.м., розташованих за адресою: м.Слов'янськ, вул.Сільзаводська,11, і зробити всі необхідні дії щодо приватизації цього майна.   

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди, проведення з дозволу орендодавця невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму більш як 25 % залишкової вартості переданого в оренду приміщення, документи, які  підтверджують  виконання робіт, законодавство про приватизацію, тощо.

          Справа слуханням двічі відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та непредставленням ним відзиву на позовну заяву.

         У процесі слухання справи позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому просить суд звернути увагу на лист від 11.12.2001р. № 197, в якому він звертається до міського голови  м.Слов”янська про надання ТОВ “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ” покинутих і тих що прийшли в непридатність будівель колишнього “Слов”янського солевиварювального  комбінату”, розташованого за адресою: м.Слов”янськ, вул. вул.Сільзаводська,11.

        12 березня 2007р. відповідач знов у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала  про порушення справи від 09.02.2007р. була направлена  відповідачу 12.02.2007р. рекомендованим листом з повідомленням. Ухвала про відкладення справи від 19.02.2007р. була надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням 21.02.2007р., ухвала про відкладення справи від 28.02.2007р. була надіслана відповідачу 05.03.2007р.  рекомендованим листом з повідомленням за адресою вказаною у позові та договорі оренди №888/2002 від 09.01.2002р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

11 грудня 2001р. у листі за вих.  №197 позивач звернувся до міського голови м.Слов”янська з проханням підтримати у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області питання щодо надання ТОВ “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ” покинутих і тих що прийшли в непридатність будівель колишнього “Слов”янського солевиварювального комбінату”, розташованого за адресою: м.Слов”янськ, вул. Сільзаводська,11.

Згідно вищевказаного листа, 12.12.2001р. виконавчим комітетом Слов”янської міської ради був направлений лист за вих. №04/716 начальнику  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, в якому виконком клопотав в цілях недопущення подальшого грабежу ще уцілілих будівель колишнього “Слов”янського солевиварювального  комбінату”  розглянути питання про оренду окремих  будівель, що збереглися розташованих за адресою: м.Слов”янськ,  вул.Сільзаводська,11 для ТОВ “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ”  позитивно.

На підставі даних звернень, 09.01.2002 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія ”УКРРЕСУРСИ”    був укладений договір оренди №888/2002, згідно якого, останній отримав в тимчасове платне користування будівлю ремонтних майстерень загальною площею 768,0 кв.м. та будівлю гаражу загальною площею 645,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Слов'янськ Донецької області, вул. Сільзаводська, 11, які на теперішній час знаходяться на балансі позивача.   

Договір було укладено строком на 5 (п'ять) років, тобто з 09 січня 2002 року до 09 січня 2007 року. Так як цей договір оренди був укладений до 2004 року, то обов”язкового нотаріального посвідчення цього договору на той час не було потрібно.

Факт передачі приміщення підтверджено актом прийому-передачі від 09.01.2002р., який є додатком до договору оренди.

Згідно п.10.6 договору оренди та ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну вказаного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

05 січня 2007 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист №1381   з додатком до нього про продовження терміну дії договору оренди ще на 5 (п'ять) років, який був отриманий відповідачем 09 січня 2007 року за вхідним  №5-3.

Відповідач в свою чергу письмової відповіді на вищезгаданий лист позивача не надав, чим акцептував пропозицію позивача про продовження терміну дії договору оренди №888/2002 від 09.01.2202р. ще на 5 (п'ять) років, тобто з 09 січня 2007 року   до 09 січня 2012 року на тих самих умовах.

Також позивачем було надано письмовий доказ у вигляді листа Слов'янського поштамту №09/8-32 від 27.02.2007 року, згідно якого на адресу позивача ніякої поштової кореспонденції від відповідача за термін з 08 січня 2007 року  по 27 лютого 2007 року не надходило.

Відповідачем не було надано суду ні жодного належного доказу, що протягом одного місяця після закінчення дії договору, тобто після 09.01.2007 року, він запропонував позивачу припинити або змінити умови  договору.

         Також відповідач з вимогами щодо повернення орендованого майна до позивача не звертався. Майно на цей час позивачем не повернуто. Позивач своєчасно сплачує орендні платежі, що підтверджується наданими до справи документами, а відповідач приймає їх.

        Тому суд вважає вказаний договір оренди продовженим ще на 5 (п'ять) років, тобто з 09 січня 2007 року до 09 січня 2012 року.

28.01.2002 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області надало ТОВ “Укрресурси” дозвіл №06-596 на проведення капітального ремонту орендованого майна, а також на покриття дахом орендованого майна, проведення електропроводки, каналізації, водопостачання, а також відповідач у своєму листі №06-597 дав дозвіл позивачу на установку понижуючого трансформатору та будівлі мережі електропередач з наступним підключенням до орендованого майна.

Позивачем були виконані невід'ємні поліпшення орендованих будівель на суму 88505 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять) гривень 47 коп., у тому числі невід'ємних поліпшень на суму 45437 (сорок п'ять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 08 коп., що підтверджується наданими до справи документами.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою щодо включення орендованого об'єкту до переліків об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Останнє звернення було 30.08.2006 р., яке було отримано відповідачем 31.08.2006 року за вхідним номером№5-4490.

Але відповідач ніяких дій стосовно вищезгаданій заяві позивача не розпочав, посилаючись на те, що орендоване позивачем майно увійшло до переліків майна, які не підлягають приватизації.

Згідно п.1 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки,  яка є діючою і на цей час, вказана програма визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономної Республіці Крим та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Пункт 5 вказаної Програми закріплює, що група А – це цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурних підрозділів підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі цілісні майнові комплекси), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньооблікової чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатньо для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі ВАТ), а також готелі,  об'єкти  санітарно–курортних закладів та будинків відпочинку, які перебувають на самостійному балансі, окреме індивідуально-визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням арбітражного суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном) майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Пункт 48 Програми передбачає, що продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та цієї Програми.

Пункт 51 Програми встановлює, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на викуп орендованого майна відповідно до п.51 Програми приватизації, так як ним з дозволу орендодавця було здійснено поліпшення орендованого майна на суму більш як 25 відсотків його вартості.

Стаття 7 Закону України  “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”  встановлює, що  Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупом.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців                   (частина 3 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)”.

Згідно частини 4 ст.7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)”,  покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

         Позивач надав суду докази звернення до відповідача з заявою про приватизацію з доданням до неї відповідних документів згідно діючого законодавства України, яке регулює правовідношення щодо приватизації державного майна в Україні.

Згідно приписів частини 5 ст.7 цього Закону, орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті.

Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

-          особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

-          є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства.

Рішенням Конституційного суду України по справі №14-рн/2000 від 13.12.2000 року встановлено, що частиною першої статті 7 Закону “ Про  приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ” передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають приватизації .

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та іншими законами.

Таким чином,  вищевказаним рішенням Конституційного суду України закріплено право органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, самим визначати цей спосіб, не підтверджується фактичним обставинам, так як в цьому рішенні чітко закріплено випадки, коли таке право обмежується.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; пунктами 1, 5, 48, 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки; ч.3 ст.2, частинами 3-5 ст.7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”;  ст.ст.  33, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ” м. Слов'янськ до Регіонального відділення Фонду державного майна в Донецькій області м. Донецьк задовольнити  повністю.

          Визнати договір оренди №888/2002 від 09 січня 2002 року продовженим ще на 5 (п'ять) років, тобто з 09 січня 2007 року до 09 січня 2012 року на тих самих умовах.

          Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ” м. Слов'янськ на приватизацію шляхом викупу на будівлю ремонтних майстерень загальною площею 768,0 кв.м. та будівлю гаражу загальною площею 645,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Слов'янськ Донецької області,   вул. Сільзаводська, 11, які знаходяться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ”  м. Слов'янськ .

          Спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна в Донецькій області    м. Донецьк до прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ” м. Слов'янськ заяву та пакет документів, установлений діючим законодавством України, яке регулює правовідносини щодо приватизації в України державного майна, на приватизацію шляхом викупу на будівлю ремонтних майстерень загальною площею 768,0 кв.м. та будівлю гаражу загальною площею 645,0 кв.м., що розташовані за адресою:          м.Слов'янськ Донецької області,  вул. Сільзаводська, 11, які знаходяться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ” м. Слов'янськ, та вчинити всі необхідні дії щодо приватизації цього приміщення.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна в Донецькій області (83000, м.Донецьк, вул.Артема, б.97, ЗКПО 23977045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська керамічна компанія “УКРРЕСУРСИ” (84110, м.Слов'янськ, вул.Сільзаводська,11, р/р №                                26007301661599 у Слов”янському відділенні “Промінвестбанк”, МФО 334561, ЗКПО 25099229) витрати по сплаті держмита у сумі 85грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Видати наказ.

           Рішення  було оголошено у судовому засіданні   12.03.2007р.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя