Рішення

від 06.04.2018 по справі 809/177/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2018 р. справа № 809/177/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Комета про стягнення заборгованості в сумі 51 607,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ТОВ Комета про стягнення заборгованості в сумі 51 607,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку з юридичних осіб, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення за №0000131400 від 21.07.2016 року в розмірі 34 438,90 грн. основного платежу та 8 610 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкового повідомлення-рішення за №0000141400 від 21.07.2016 року за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 680 грн., пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу - 7 924,61 грн. Загальна сума податкового боргу, з урахуванням переплати в сумі 46,15 грн. становить 51 607,36 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався без поважних причин.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, дослідивши подані докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Комета 17.07.1998 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с.9-14).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

ТОВ Комета є платником єдиного податку з юридичних осіб та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.2 статті 291).

У відповідності до розділу XIV Податкового кодексу України суб'єкт господарювання - ТОВ Комета перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 5 відсотків.

Пунктом 44.3. статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації (п. 44.5 ст.44 ПК України).

У відповідності до вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (п.121.1 ст. 121 ПК України).

Платник податків, у відповідності до вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подає за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підпунктом 20.1.6. пункту 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи наділені правом запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; а також визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені також правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за № 399/09-06-14-00/30016219 від 07.07.2016 року позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0000131400 від 21.07.2016 року, яким відповідачу збільшено до сплати єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 34 438,90 грн. внаслідок його заниження за період з 01.01.2013 року по 28.02.2016 року та визначено суму штрафу у розмірі 8 610 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.07.2016 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 680 грн. за несвоєчасну подачу податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за півріччя 2015 року та несвоєчасне забезпечення зберігання і надання до перевірки первинних та інших документів (а.с.30-31). Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 29.07.2016 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи, однак суми податкових зобов'язань не сплачені та не оскаржені.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура оскарження податкових зобов'язань визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання по єдиному податку та за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 50 927,36 грн. є узгодженою.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб в загальному розмірі 7 924,61 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.33-36).

Позивачем надсилалася ТОВ Комета податкова вимога форми "Ю" від 19.08.2016 року за №709-17, яка неоскаржена та невідкликана (а.с.16).

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб в загальному розмірі 51 607,36 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.15), корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 19.08.2016 року за №709-17 (а.с.16), зворотнім боком облікових карток платника (а.с.33-36), актом перевірки (а.с.18-28), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.30,31), розрахунками штрафних санкцій (зворотній бік а.с.30,31).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 51 607,36 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Комета (код ЄДРПОУ 30016219, вул. Пушкіна 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) та за рахунок готівки що йому належить в дохід бюджету податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 51 607,36 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот сім гривень 36 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1