Рішення

від 06.04.2018 по справі 815/5742/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5742/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (за правилами загального позовного провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2017 року №0038931401, №0038951401 та №0038961401,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2017 року №0038931401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1401561,00 грн., №0038951401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 103260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25815,00 грн., №0038961401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адмін. штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС 21081103) в сумі 510,00 грн., які прийнято на підставі акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року від 04.10.2017 року №1428/15-32-14-01/32927496 та заперечень від 24.10.2017 року №221.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ОСОБА_2 перевірки відповідач безпідставно робить висновок про порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ щодо включення ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ до складу собівартості реалізованих послуг амортизації нематеріального активу програмного забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин всього у сумі 1 975 229 грн., у тому числі за ІІ квартал 2016 року у сумі 395 046 грн., за ІІІ квартал 2016 року у сумі 395 046 грн., за ІV квартал 2016 року у сумі 395 045 грн., за І квартал 2017 року у сумі 365 046 грн., за ІІ квартал 2017 року у сумі 395 046 грн., підставою для таких висновків на думку посадових осіб контролюючого органу стало те, що ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ на запит від 20.09.2017 року начебто не надало копії необхідних документів, засвідчених підписом посадової особи та скріплених печаткою, а також те, що у позивача відсутнє документальне оформлення факту введення в експлуатацію придбаної комп'ютерної програми у бухгалтерському обліку, оскільки ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ одразу після одержання запиту надало державному ревізору-інспектору документи, що запитувались відповідно до п.1 запиту, а саме копію договору на придбання і постачання програмного забезпечення №04/01/16 від 04.01.2016 року, а 25.09.2017 року щодо п.п.2-3 запиту позивачем було роз'яснено про незаконність вимоги посадової особи контролюючого органу щодо витребування неіснуючих документів, які належать третій особі та витребування документів третьої особи, одержання та наявність яких є необов'язковою та залежить виключно від волевиявлення особи на їх одержання, оскільки відповідно до статті 11 ЗУ Про авторське право і суміжні права авторське право виникає внаслідок факту його створення та для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей, а згідно п.2.3 Положення про Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 22.03.2012 року №332, внесення відомостей про заявників до реєстру відбувається на добровільних засадах на підставі поданої заяви про внесення відомостей до Реєстру. Позивач зазначає, що Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин розроблялась і створювалась працівником ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ ОСОБА_3, який працює на підприємстві з 2007 року керівником відділу розроблення та впровадження програмного забезпечення та, відповідно до договору про розподіл майнових прав на службовий твір від 15.09.2009 року, укладеного між роботодавцем та ОСОБА_3, працівник повністю передав ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ належні йому майнові права, а саме: право на використання Службового твору, виключне право дозволяти використання Службового твору, право перешкоджати неправомірному використанню Службового твору та всі виключні (майнові та немайнові) права інтелектуальної власності на Службовий твір. Таким чином, ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ є повноправним власником майнових та немайнових прав на Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин . Так, згідно з умовами договору від 04.01.2016 року №04/01/16 (м. Київ) Замовник - ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ набуває, а Постачальник - ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ приймає на себе зобов'язання щодо поставки програмного забезпечення на умовах повного майнового права. Наказом №147/1 від 27.10.2014 року створено постійно діючу комісію ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ для введення в експлуатацію та списання основних засобів, малоцінних необоротних та нематеріальних активів, матеріалів та палива. Позивач вказує, що згідно з наказом №6а від 31.03.2016 року ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ ввело нематеріальний актив Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин в експлуатацію для використання в господарській діяльності та 31.03.2016 року складено ОСОБА_2 введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, що підтверджує належне документальне оформлення факту введення в експлуатацію придбаної комп'ютерної програми в бухгалтерському обліку і правильність визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та, в свою чергу, спростовує висновки, викладені в акті перевірки. У зв'язку з наведеними обставинами та відповідно до письмових пояснень (а.с.200-203, 219-220), позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати прийняті позивачем ППР.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.132-134), згідно якого податковим органом наводяться порушення, виявлені під час перевірки позивача відповідно до акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року від 04.10.2017 року №1428/15-32-14-01/32927496, та пояснюється, що документальне оформлення факту введення в експлуатацію придбаної комп'ютерної програми є обов'язковим, а щодо придбання у ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ Програмного забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин , відповідачем було витребувано у позивача документи, що підтверджують авторські права ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ на програмне забезпечення, підтверджуючі документи стосовно внесення ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ в Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, свідоцтво про внесення в Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, видане Департаментом інтелектуальної власності, оскільки згідно з умовами договору на придбання і постачання програмного забезпечення, останнє є об'єктом авторського права. Однак, підприємство листом від 25.09.2017 року №29/09 відмовило у наданні запитуваних документів, про що посадовою особою відповідача складено відповідний акт від 25.09.2017 року №537/15-32-14-01/32927496. До складу собівартості реалізованих робіт та послуг згідно бухгалтерського рахунку 903 ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ включено амортизацію нематеріального активу всього в сумі: 1 975 229,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2016 року у сумі 395 046,00 грн., за ІІІ квартал 2016 року у сумі 395 046 грн., за ІV квартал 2016 року у сумі 395 045 грн., за І квартал 2017 року у сумі 365 046 грн., за ІІ квартал 2017 року у сумі 395 046 грн., у звязку з чим відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ. Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача та у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення і відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, у період з 16.08.2017 р. по 27.09.2017 р. на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та направлень від 15.08.2017 року №№5205/14-01, 5206/14-01, 5209/14-01, 5208/14-01, 5210/14-01, 5207/14-01 та від 21.09.2017 року №6585/14-01 посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від від 04.10.2017 року №1428/15-32-14-01/32927496 (а.с. 18-41).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ п.п.134.1.1 п.134 ст.134 ПКУ, в результаті чого

занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103 260,00 грн., у тому числі: І квартал 2017 - 2370,00 грн., ІІ квартал 2017 року - 100 890,00 грн.;

завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 401 561 грн., у тому числі півріччя 2017 року 1 401 561 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подав відповідачу відповідні заперечення від 13.10.2017 року №32/10 (а.с.66-71), проте згідно відповіді ГУ ДФС в Одеській області №10831/10/15-32-14-01-12 від 25.10.2017 року (а.с.72-77), висновки акту залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області, 30.10.2017 року відповідачем прийнято ППР №0038931401, яким позивачу зменшено суму відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1401561,00 грн., №0038951401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 103260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25815,00 грн., №0038961401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адмін. штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС 21081103) в сумі 510,00 грн (а.с.15-17).

Не погоджуючись з рішеннями, прийнятими відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАСУ, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають суті виявлених порушень з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України ( далі - ПК України, в редакції, чинній до 01.01.2017 року) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, висновок податкового органу щодо порушення позивачем вищенаведених норм законодавства пов'язується з тим, що ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ на запит від 20.09.2017 року не надало копії необхідних документів, засвідчених підписом посадової особи та скріплених печаткою, а також те, що у позивача відсутнє документальне оформлення факту введення в експлуатацію придбаної комп'ютерної програми у бухгалтерському обліку.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем запитувались у позивача наступні документи: щодо придбання у ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ Програмного забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин та документи, що підтверджують авторські права ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ на програмне забезпечення, підтверджуючі документи стосовно внесення ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ в Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, свідоцтво про внесення в Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, видане Департаментом інтелектуальної власності, оскільки згідно з умовами договору на придбання і постачання програмного забезпечення, останнє є об'єктом авторського права (а.с.78).

ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ надало державному ревізору-інспектору зокрема, копію договору на придбання і постачання програмного забезпечення №04/01/16 від 04.01.2016 року (а.с.80-81), а 25.09.2017 року щодо інших документів, витребуваних відповідачем, позивачем було роз'яснено про незаконність вимоги посадової особи контролюючого органу щодо витребування неіснуючих документів, які належать третій особі та витребування документів третьої особи, одержання та наявність яких є необов'язковою та залежить виключно від волевиявлення особи на їх одержання (а.с.79).

Так, відповідно до статті 11 ЗУ Про авторське право і суміжні права авторське право виникає внаслідок факту його створення та для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно п.2.3 Положення про Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 22.03.2012 року №332, внесення відомостей про заявників до реєстру відбувається на добровільних засадах на підставі поданої заяви про внесення відомостей до Реєстру.

Судом встановлено, що Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин розроблялась і створювалась працівником ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ ОСОБА_3, який працює на підприємстві з 27.08.2007 року керівником відділу розроблення та впровадження програмного забезпечення (а.с.84-85).

Згідно з договором про розподіл майнових прав на службовий твір від 15.09.2009 року, укладеного між роботодавцем та ОСОБА_3, працівник повністю передав ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ належні йому майнові права, а саме: право на використання Службового твору, виключне право дозволяти використання Службового твору, право перешкоджати неправомірному використанню Службового твору та всі виключні (майнові та немайнові) права інтелектуальної власності на Службовий твір (а.с.86-87).

Отже, як встановлено судом, ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ є власником майнових та немайнових прав на Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин .

Поряд з цим, судом встановлено, що згідно з умовами договору від 04.01.2016 року №04/01/16 (м. Київ) Замовник - ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ набуває, а Постачальник - ТОВ ЮГ-НАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ приймає на себе зобов'язання щодо поставки програмного забезпечення на умовах повного майнового права (а.с.80-81, 82-83).

Наказом №147/1 від 27.10.2014 року на підприємстві позивача створено постійно діючу комісію ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ для введення в експлуатацію та списання основних засобів, малоцінних необоротних та нематеріальних активів, матеріалів та палива (а.с.88).

Згідно з наказом №6а від 31.03.2016 року ТОВ ЮГ-НЕФТЕГАЗ ввело нематеріальний актив Програмне забезпечення Оцінка геофізичних досліджень Аршин в експлуатацію для використання в господарській діяльності та 31.03.2016 року складено ОСОБА_2 введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, що підтверджує належне документальне оформлення факту введення в експлуатацію придбаної комп'ютерної програми в бухгалтерському обліку (а.с.89-90).

А отже, посилання в акті перевірки (а.с.28) на відсутність інвентарної картки обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів є хибними, оскільки згідно вищенаведеного запиту такі відомості у позивача не витребовувались, при цьому, даний документ надлано до суду (а.с.91).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст.138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування передбачає зменшення фінансового результату до оподаткування на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (абзац другий п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Зазначений порядок коригування передбачає врахування при розрахунку податку на прибуток суми амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розрахованої відповідно до положень Кодексу.

Абзацом другим пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу передбачено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Також, відповідно до П(С)БО 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями) визначено п.11, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці: інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктами 14 визначено, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

До складу загальновиробничих витрат включаються: 15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що правомірність дій позивача при визначенні об'єкту оподаткування підтверджені документально, що дає право підприємству на віднесеня таких операцій до витрат підприємства, спростовує твердження відповідача по порушенням, викладеним в акті перевірки.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд зауважує, що документи наявні у позивача та надані до суду (а.с. 144-190).

Надання належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру таких витрат.

В розрізі наведеного вище, а також приймаючи до уваги, що викладені в акті перевірки факти взагалі не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку або на будь-яких інших доказах, висновки відповідача зроблені без належної оцінки та дослідження зібраної за результатами перевірки інформації та на підставі суб'єктивних припущень, що, як наслідок, вказує на недоведеність встановлених перевіркою порушень.

А отже, податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року №0038931401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1401561,00 грн., №0038951401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 103260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25815,00 грн., №0038961401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адмін. штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС 21081103) в сумі 510,00 грн., є протиправними та такими, що не відповідають суті виявлених порушень і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2017 року №0038931401, №0038951401 та №0038961401 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 30.10.2017 року №0038931401, №0038951401 та №0038961401.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18167/вісімнадцять тисяч сто шістдесят сім/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-НЕФТЕГАЗ код ЄДРПОУ 32927496, 65003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 3.

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646, 65044,

м. Одеса, вул. Семінарська, 5.

Суддя П.П.Марин

.